Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №301/1458/26
Суддя: Бобик О. І.
Справа № 301/1458/26
2/301/1119/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" вересня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Бобик О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білківської сільської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Білківської сільської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, шо розташований в АДРЕСА_1 . При житті спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла йому. Про наявність заповіту йому стало відомо, коли він звернувся до виконавчого комітету Білківської сільської ради про надання йому довідки про те, хто проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті. Вказує, що проживав у будинку з матір`ю на день її смерті, однак не був там зареєстрований. Його мати ОСОБА_2 важко хворіла та була прикута до ліжка, у зв`язку з чим він проживав разом з нею та вів за нею постійний догляд, і таким чином фактично прийняв спадщину. Крім того, житлові будинки АДРЕСА_2 знаходяться на одному подвір`ї, а тому він помилково вважав, що прийняв спадщину так як проживав разом із спадкодавцем на день її смерті. Крім того, він не знав про наявність заповіту на його користь. Також він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері. У травні 2026 року він звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але йому було роз`яснено, що він пропустив строк за померлою, але йому було роз`яснено, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а тому вимушений звернутися до суду із позовом. Бажаючи прийняти спадкове майно після смерті матері, він фактично позбавлений можливості отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину в позасудовому порядку.
Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 місяці.
Відзив на позов відповідачем не подавався.
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без її та позивача участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача Білківської сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Іршавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_4 (а.с. 9).
Згідно заповіту від 18.09.2018 року ОСОБА_2 все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 11).
Відповідно до довідки Білківської сільської ради Закарпатської області №424 від 19.05.2026, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з нею проживав але не був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.12).
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником житлового будинку, з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 14).
Іршавська державна нотаріальна контора листом від 17.06.2026 №201/01-16 повідомляє, що станом на 17.06.2026 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заведено, спадщина не оформлялася, звернень спадкоємців не надходило (а.с.29).
Згідно витягу із спадкового реєстру (а.с.30), за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася.
Листом від 02.07.2026 №136/01-16 Іршавська державна нотаріальна контора на заяву ОСОБА_1 про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляє, що нею відмовлено у відкриті спадкової справи, так-як на момент смерті спадкодавця він не був зареєстрований разом з нею і в шестимісячний термін не звернувся із заявою про прийняття спадщини, тим самим пропустив строк звернення. (а.с. 35).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем, і такий вважав, що прийняв спадщину за померлою матір`ю ОСОБА_2 внаслідок проживання з нею, однак його реєстрація місця проживання не співпадає з місцем проживання спадкодавця. Вказане може свідчити про поважність причин пропуску ним строку для прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 200, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрат покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.09.2026.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua