Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №301/1640/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1640/26

2-о/301/112/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Іршава заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , де заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім`я ОСОБА_3 ; диплома Берегівського медичного училища НОМЕР_2 ; диплома Ужгородського державного університету НОМЕР_3 ; відомостей про трудову діяльність та страхові внески, внесених до Реєстру зареєстрованих осіб на ім`я « ОСОБА_1 ». Заява обґрунтована тим, що рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 16.06.2026 №072150017278 заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з невідповідністю по батькові у поданих документах. За результатами розгляду документів заявника поданих для призначення пенсії за віком, пенсійний фонд зазначив в своєму рішенні, що в заяві від 08.06.2026 зазначено по батькові " ОСОБА_4 ", що не відповідає паспортним даним заявниці " ОСОБА_5 ". Крім того, в свідоцтві про шлюб НОМЕР_4 від 20.05.1989 та картці платника податків зазначено по батькові " ОСОБА_4 ". Разом з цим, зазначено, що до страхового стажу не можливо врахувати: періоди протягом серпня 1984 року - грудня 2003 року, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_5 від 08.08.1984, оскільки зазначено прізвища " ОСОБА_6 " та " ОСОБА_7 ". Свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 від 20.05.1989, не можливо врахувати, оскільки в свідоцтві зазначено по батькові " ОСОБА_4 ". Також, неможливо зарахувати періоди роботи протягом січня 1999 року - липня 2015 року, згідно з реєстром застрахованих осіб, оскільки зазначено по батькові " ОСОБА_4 ", що не відповідає паспортним даним заявниці " ОСОБА_5 ". Згідно з паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження заявниці по батькові зазначено як « ОСОБА_5 ». Разом з тим у трудовій книжці НОМЕР_1 , свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_6 від 20.05.1989, картці платника податків, дипломах про освіту та відомостях Реєстру застрахованих осіб її по батькові зазначено як « ОСОБА_4 ». Вказані документи належать саме заявниці, що підтверджується збігом прізвища, імені, дати народження, місця народження, відомостями про навчання, трудову діяльність та іншими документами. Зокрема: у свідоцтві про народження зазначено, що заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Іршава Закарпатської області, батьком записаний ОСОБА_8 , у трудовій книжці зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дипломи видані на ім`я ОСОБА_9 ; свідоцтво про шлюб підтверджує зміну прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; КНП «Іршавська міська лікарня» підтверджує її трудову діяльність з 1989 року по теперішній час. Відтак, вказані розбіжності унеможливлюють оформлення пенсії для заявника.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, представник подала заяву про розгляд справи без їх із заявницею участі, заявлені вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Головного управління ПФУ в Миколаївській області не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що заявник по справі ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Іршава Іршавського району Закарпатської області (а.с.5).

Як вбачається із картки платника податків заявницю зазначено, як « ОСОБА_1 » (а.с.5 на звороті).

Згідно свідоцтва про народження заявницю зазначено, як « ОСОБА_9 » (а.с.6).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , 20.05.1989 року уклали шлюб. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_7 » (а.с.7).

Трудова книжка НОМЕР_1 заповнена на « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.8).

Згідно диплому НОМЕР_3 , заявницю зазначено, як ОСОБА_9 (а.с.9).

Як вбачається з диплому НОМЕР_2 , заявницю зазначено, як ОСОБА_9 (а.с.10).

Згідно довідки, виданої директором КНП «Іршавська міська лікарня» від 04.06.2026, така видана на ОСОБА_1 (а.с.11).

Рішенням Головне управління ПФУ в Миколаївській області №072150017278 від 16.06.2026 заявниці ОСОБА_1 відмовлено у розгляді заяви про призначення пенсії (а.с.12).

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, заявницю зазначено, як « ОСОБА_1 » (а.с.13-17).

Виконуючи приписи ч.4 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої ним вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

За змістом п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанови №5 від 31.03.1995 року) на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення заявника ОСОБА_12 до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація її права на пенсійне забезпечення, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту трудової книжки, дипломів, відомостей про трудову діяльність, про встановлення фактів належності яких заявниця звернулася до суду, та наданих заявником письмових доказів, зокрема, паспорту громадянина України та свідоцтва про народження, вбачається відмінність запису в у казаних документах, по батькові заявниці « ОСОБА_1 » від її імені, по батькові « ОСОБА_1 », при одночасній відповідності інших відомостей, внесених до документів заявника, зокрема, щодо її, дати народження, внаслідок чого суд приходить до висновку про належність заявнику вказаних вище документів.

Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність саме заявнику ОСОБА_1 документів про встановлення факту, яких просить, судом під час розгляду справи встановлено не було.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 наділена правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави її звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів свідчать про наявність обмеження її права на пенсійне забезпечення.

Що стосується вимоги заявника про встановлення факту належності їй свідоцтва про шлюб, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява у частині задоволення вимоги провстановлення факту належності заявнику свідоцтва про шлюб задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 та встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім`я ОСОБА_3 ; диплома Берегівського медичного училища НОМЕР_2 ; диплома Ужгородського державного університету НОМЕР_3 ; відомостей про трудову діяльність та страхові внески, внесених до Реєстру зареєстрованих осіб на ім`я « ОСОБА_1 » з метою реалізації права заявника на оформлення та отримання пенсії, що відповідає вимогам п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , де заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім`я ОСОБА_3 ; диплома Берегівського медичного училища НОМЕР_2 , виданого " ОСОБА_9 "; диплома Ужгородського державного університету НОМЕР_3 , виданого " ОСОБА_9 "; відомостей про трудову діяльність та страхові внески, внесених до Реєстру зареєстрованих осіб на ім`я « ОСОБА_1 ».

Судові витрати у виді сплаченого заявником судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик