Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №299/609/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/609/26

Номер провадження 2/299/278/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа без самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип Мілена Андріївна,

В С Т А Н О В И В :

09.02.2026 ОСОБА_1 подав до суду вказану позовну заяву.

Суд Ухвалою від 10.02.2026 відкрив провадження у справі. Призначив підготовче судове засідання.

Приватний нотаріус Берегівського РНО Пилип М.А. надала суду копії документів Спадкової справи №30/2025, №73975203, що заведена після смерті фізичної особи ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.42-82)

Суд Ухвалою від 09.09.2026 за клопотанням представника позивача адвоката Бровді І.А. залучив до участі у справі співвідповідачку ОСОБА_5 .

В ході підготовки справи до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 подали заяви про визнання позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд пересвідчився, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому на підставі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами розгляду справи по суті вирішив наступне.

Позивач просить суд визнати право власності в цілому, набуте ним шляхом спадкування за законом після смерті батька, на нерухоме майно та на право на завершення процедури приватизації земельних ділянок.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що після смерті його батька відкрилася спадщина за законом, до складу якої ввійшло право власності на житловий будинок, на який відсутні правовстановлюючі документи, а також ввійшло право на завершення процедури приватизації земельних ділянок, що були передані у приватну власність спадкодавцю на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Іншим спадкоємцем першої черги є дружина спадкодавця, яка відмовилася від прийняття спадщини, подавши заяву до нотаріуса. Іншим спадкоємцем є також друга дитина спадкодавця - ОСОБА_6 , яка подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини. Нотаріальний порядок оформлення спадщини виключається – відсутні правовстановлюючі документи на будинок, приватизація земельних ділянок незавершена.

Представник позивача адвокат Бровді І.А. подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав, просив задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявила про визнання позову.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявила про визнання позову.

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А. подала письмову заяву про розгляд справи без її участі. Пояснення по суті позову не подала.

Судовий розгляд проведено без участі учасників справи на підставі наявних у справі доказів з урахуванням заяв відповідачів про визнання позову.

Суд вивчив доводи позовної заяви, дослідив подані на їх підтвердження письмові докази, та вирішив наступне.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 у с.Дротинці Берегівського району Закарпатської області.

Приватний нотаріус Берегівського РНО Пилип М.А. завела Спадкову справу №30/2025, №73975203 після смерті фізичної особи ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.18).

Спадкодавець не залишав заповіту (дані Витягу з реєстру заповітів у спадковій справі, а.с.59). Відкрилася спадщина за законом.

До складу спадкоємців першої черги за законом ввійшли: дружина спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.14-16), син ОСОБА_1 (а.с.12-13,16), дочка ОСОБА_6 (а.с.48-52).

ОСОБА_6 подала приватному нотаріусу письмову заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті свого батька (а.с.47).

Генці Ольга подала приватному нотаріусу письмову заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка (а.с.62).

За змістом Довідки від 22.04.2025, виданої Виноградівською міською радою, ОСОБА_4 на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_7 , онуки ОСОБА_3 , ОСОБА_8 (а.с.54).

Позивач ОСОБА_1 подав у межах встановленого законом строку заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Пилип М.А. (а.с.42).

Отже позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, що прийняв спадщину, яка відкрилася на день смерті ОСОБА_4 .

Суд пересвідчився, що до складу спадщини ввійшло таке майно та майнові права: житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 ; право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) та земельної ділянки площею 0,24 га для особистого підсобного господарства.

Так, за змістом Виписки з погосподарської книги №1 села Дротинці за ОСОБА_4 , 1949 р.н., рахується житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , номер об`єкта погосподарського обліку 01-0026-1 (а.с.75). Будинок проінвентаризовано та виготовлено технічний паспорт 07.01.2026 КП Виноградівське РБТІ, за яким рік побудови будинку 1985. За змістом інформаційної довідки РБТІ від 16.01.2026 №22, вказаний житловий будинок завершено будівництвом, станом на 01.01.2013 правовстановлюючі документи на будинок не оформлялися.

Архівний відділ Берегівської РДА надав копію Рішення дев`ятої сесії 22 скликання Дротинської сільської Ради народних депутатів Виноградівського району Закарпатської області від 24.04.1997 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» та Архівний витяг із Додатку до рішення. За змістом цих офіційних документів фізичній особі ОСОБА_4 Рішенням Дротинської сільської ради було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,39 га – земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) та земельна ділянка площею 0,24 га для особистого підсобного господарства. (а.с.19-20)

Приватний нотаріус Пилип М.А. надала Позивачу письмову довідку про те, що для оформлення спадщини за батьком йому необхідно подати правовстановлюючі документи на рухоме та нерухоме майно.

Отже, оскільки на житловий будинок, розташований у селі, за життя власника не оформлено правовстановлюючий документ, а процедура приватизації (набуття у приватну власність) земельних ділянок спадкодавцем не завершена, то видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на будинок та майнові права - виключена.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям земельної ділянки відповідно до чинного у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, провадиться один раз по кожному виду використання. Виходячи з вимог частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права. Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкодавці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкодавцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Приватизація вказаних земельних ділянок померлим була розпочата та проводилася відповідно до порядку, передбаченого Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10, та ЗК України 1990 року.

Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Спадкодавець за життя не вчинив всіх необхідних дій, спрямованих на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельні ділянки в с.Дротинці, які були передані йому у приватну власність на підставі рішення Дротинської сільської ради.

Позивач, як спадкоємець за законом, на даний час не може оформити спадщину на земельні ділянки у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому змушений звернутися до суду за захистом набутого права власності.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. (ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України – далі ЦК).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

За встановлених судом обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом як належні, допустимі, достовірність яких не викликала у суду сумнівів, та сукупність яких є достатньою, - вирішив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у підготовчому судовому засіданні. Визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Тому, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 15, 16, 1216, 1218 ЦК України, статтями 81, 125, 126, 152 ЗК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати право власності у порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на житловий будинок із надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового буднику площею 0,15 га, яка на підставі рішення дев`ятої сесії двадцять другого скликання Дротинської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 24 квітня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» була передана у приватну власність ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 0,24 га, яка на підставі рішення дев`ятої сесії двадцять другого скликання Дротинської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області від 24 квітня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» була передана у приватну власність ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

ГоловуючийКашуба А. В.