Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №349/1257/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1257/26

Провадження № 2/349/884/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У серпні 2026 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обгрунтована тим, що з 03 жовтня 2017 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_5 .

Підставою для розірвання шлюбу зазначає те, що фактично шлюбні відносини між сторонами припинені, тривалий час спільно не проживають, миритись позивачка не бажає. Оскільки шлюб носить формальний характер, просила його розірвати.

15 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву про визнання позову.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, представник позивачки за довіреністю ОСОБА_3 просила справу розглянути за їхньої відсутності, про що зазначила у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у заяві про визнання позову, просив справу розглянути за його відсутності та не надавати строку для примирення.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували 03 жовтня 2017 року шлюб у Рогатинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що складено актовий запис за №91. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_7 . Підтвердженням вказаного факту є свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 16 серпня 2018 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального упраління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 5).

Також сторони по справі є батьками малолітньої дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданого 26 травня 2020 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с.6).

Позивачка зазначає, що вона з відповідачем не ведуть спільне господарство та не підтримують подружніх відносин.

Отже між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який позивачка, враховуючи наявність малолітніх дітей не може розірвати в позасудовому порядку.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У статті 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини першої статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно з частиною третьою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до частини другої статті 104 СК України та частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

У частині першій статті 110 СК України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За змістом указаної норми примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Також відповідно до вимог ч.4 ст.56 СК України суд не може примушувати дружину та чоловіка до збереження шлюбних відносин.

Отже, з наведеного вбачається, що застосування строку для примирення є правом суду, а не його обов`язком.

Згідно статті 112 СК України підставами для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя є з`ясування фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки сторони сімейні стосунки не підтримують, відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу, просить не надавати строку для примирення, а також враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки в позовній заяві не зазначено, що позивачка бажає відновити дошлюбне прізвище, тому суд після розірвання шлюбу залишає за нею для подальшого іменування набуте у шлюбі прізвище ОСОБА_7 .

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачкою сплачено судовий в розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Акцент-Банк» від 19 липня 2026 року.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, тому з нього необхідно стягнути на користь позивачки половину сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн та зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повернути позивачці судовий збір в розмірі 665,60 грн, що становить 50 % сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної АТ «Акцент-Банк» від 19 липня 2026 року.

Керуючись ст.ст.141,142, 206, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 03 жовтня 2017 року в Рогатинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №91.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 665,60 гривень судового збору.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн, що становить 50 % сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції АТ «Акцент-Банк» від 19 липня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила