Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №349/847/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/847/26

Провадження № 2/349/710/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/847/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова», інтереси якого представляє адвокат Андрущенко М.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обгрунтування позову зазначено, що 29 травня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 був укладений в електронній формі шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором договір про надання грошових коштів у позику №8359640525 за яким ОСОБА_1 отримав позику у розмірі 5 000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування коштами.

Зазначає, що ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало, надало відповідачу кошти в сумі 5 000,00 грн.шляхом зарахування цієї суми на його рахунок. Однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав у зв`язку з чим заборгованість на день подання позову до суду становить 32 014,50 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 16 264,50 грн., заборгованість за комісією 750,00 грн., заборгованість за пенею - 10 000,00 грн.

На підставі рішення №05-09/2025 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" змінено назву ТОВ "Іннова Фінанс" на ТОВ "Іннова-Нова".

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за договором позики та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Суд з власної ініціативи вирішив розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Крім того, задоволено клопотання позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що становлять банківську таємницю.

30 червня 2026 року на виконання ухвали суду з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані документи, що становлять банківську таємницю.

У судове засідання представник позивача Андрущенко М.В. не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2846774 від 08 червня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув повторно, судові повістки про виклик у судове засідання повернуто до суду з відмітками " адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29 травня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання грошових коштів у кредит №8359640525.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) s4r6gwz52 29 травня 2025 року о 17 год 09 хв.

Укладення Договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Іннова Фінанс», доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки ТОВ «Іннова Фінанс» правильності введення коду, направленого на мобільний номер позичальнику, вказаний ним при вході та /або протягом періоду обслуговування (зокрема через месенджери) ( п.2.1. Договору).

Сума кредиту становить 5 000,00 грн ( п. 2.3. Договору).

Строк кредиту (строк дії Договору ) становить 360 днів (п.2.5. Договору).

Стандартна процентна ставка - 1,0% в день та застосовується протягом перших 180 днів з дати укладення договору ( п.2.6.1. Договору).

0,87% в день та застосовується з 181 дня з дати укладення договору до закінчення строк удоговору, чи дати повернення всієї суми кредиту ( п.2.6.1. Договору).

Комісія за надання кредиту -15% від суми кредиту.

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 10.2. Договору, він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, визначеного в п.2.5 Договору ( включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 32014,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 16264,50 грн., за комісією 750,00 грн., за пенею 10000,00 грн.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, листом від 22 червня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260618/59122-БТ АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на платіжну карту № НОМЕР_2 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 29 травня 2025 року здійснено переказ коштів в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст.1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладенням в електронній формі договору надання грошових коштів у кредит №8359640525 від 29 травня 2025 року та отримання відповідачем кредиту в сумі 5 000,00 грн.

Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 000,00 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то суд зазначає, що за змістом ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 29 травня 2025 року, відсотки за користування кредитом позивачем нараховано за період з 29 травня 2025 року по 05 листопада 2025 року за відсотковою ставкою 1% за 180 днів, у подальшому 0,87%, тобто в межах визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за договором кредиту щодо сплати відсотків за користування коштами не виконав, суд дійшов висновку про стягнення з нього заборгованості за відсотками в розмірі 16264,50 грн.

Щодо стягнення комісії.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На підставі наведених вимог закону та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже нарахування позивачем комісії за надання кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту, що становить 750,00 грн ( 5000,00 грн х 15,00% ) на підставі п. 2.7. кредитного договору та її стягнення позивачем не суперечить вимогам закону.

Щодо стягнення неустойки.

Положення п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отжев суду відсутні підстави для стягнення неустойки, оскільки вона нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №8359640525 від 29 травня 2025 року становить 22 014,50 грн, з яких: основний борг – 5 000,00 грн, відсотки за користування кредитом – 16 264,50 грн, комісія за надання кредиту – 750 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

За 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено з застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №108 від 19 травня 2026 року.

Позовні вимоги задоволено на 68,76 % ( 22014,50 грн х 100% :32014,50 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1830,66 грн. судового збору ( 2 662,40 грн х 68,76 % ).

Керуючись ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №8359640525 року від 29 травня 2025 року в розмірі 22014,50 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 16 264,50 грн., 750,00 грн. заборгованості за комісією.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 10000,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судові витрати в розмірі 1 830,66 грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: вул. Верхній Вал, буд.№10 поверх 2 офіс 5 м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк