Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №345/4170/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4170/26

Провадження № 2-о/345/144/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Онушканича В. В.

за участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Калуська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою. Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка, мами сестра ОСОБА_3 . Відповідно до ухвали Вістівської сільської ради від 23.12.1993 року їй було передано у приватну власність земельну ділянку. За життя вона майном не розпорядилася, проживала разом зі своєю сестрою ОСОБА_4 . Оскільки сестри разом проживали та були зареєстровані в одному будинку АДРЕСА_1 . Фактично ОСОБА_4 спадщину після смерті сестри ОСОБА_5 прийняла, але юридично не оформила.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла заявнику ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 0,27 га, у с.Вістова Калуського району. З метою оформлення спадкових прав заявник звернувся до приватного нотаріуса, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із тим, ним пропущено 6-місячний строк для прийняття спадщини.

Заявник зазначає, що він постійно проживав з ОСОБА_4 на день її смерті в будинку АДРЕСА_2 , а тому вважав, що спадщину після смерті тітки ОСОБА_4 прийняв. Заявник наголошує, що тітка проживала у будинку АДРЕСА_1 . У 2018 році її будинок згорів і ОСОБА_6 перейшла проживати до заявника у будинок АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 була одинока, хворіла, у зв`язку із чим потребувала постійного догляду. Заявник опікувався нею, забезпечував її всім необхідним, в тому числі ліками, харчуванням, ніс всі витрати, пов`язані з побутом, оплатою комунальних послуг, а коли тітка померла, то заявник здійснив її поховання, оплатив вартість ритуальних послуг. За таких обставин заявник змушений звернутися до суду та просить встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заявника подала заяву про розгляд справи без її участі та участі заявника, заяву про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 підтримує, просить суд вказану заяву задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, із заявою ОСОБА_1 згідний.

Представник заінтересованої особи Калуської міської ради подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла заявнику ОСОБА_1 .

17.06.2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесюк П.В. було відмовлено заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Із роз`яснень, викладених у п.п.2,23 Постанови Пленуму ВСК України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З акту №17 про не проживання особи за місцем реєстрації місця проживання від 16.06.2026 року, складеного старостою Вістівського старостинського округу Калуської міської ради Івано-Франківської області в присутності свідків, встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , в якому була зареєстрована ОСОБА_4 , у 2018 році згорів.

Відповідно до довідки від 16.06.2026 року №17, яка видана Вістівським старостинським округом Калуської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_1 хоронив на кладовищі в АДРЕСА_3 свою тітку ОСОБА_4 , яка до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в його житловому будинку по АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене суд встановлює факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, що необхідний заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

На підставі викладеного, ст.ст.1221, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 315 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.09.2026 року.

Головуючий