Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №344/14981/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14981/25

Провадження № 1-кп/344/598/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківськ, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, військовослужбовця, у військовому званні солдат, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2018 за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 850 грн;

- вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.03.2023 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці, покарання відбуто;

- вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06.03.2025 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 34000 гривень;

- вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2026 за ч.5 ст.407, ст.71 КК України до покарання - позбавлення волі на строк 5 років та штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 34000 гривень, покарання не відбуто,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 вчинив нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

19.02.2024 року ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано на військову службу за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію».

В подальшому відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2024 року солдата ОСОБА_8 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення даної військової частини і призначено на посаду розвідника 1 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти вказаної військової частини.

Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №250 від 05.10.2024 солдат ОСОБА_8 вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою тривалістю від 06 жовтня 2024 року до 06 листопада 2024 року.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п.1, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України №64/2022 “ Про введення воєнного стану в Україні”, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_8 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак солдат ОСОБА_8 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 07.11.2024 не з`явився вчасно з відпустки на службу до військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 та без поважних причин перебував поза її розташуванням до 13.12.2024, проводячи час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_8 суду показав, що 19.02.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 за мобілізацією до лав ЗСУ. Служив розвідником у ОМБ А0998 у АДРЕСА_3 . Після поранення був направлений на лікування у м.Полтава, а після цього ВЛК направлений у відпустку для реабілітації з 06.10.2024 до 06.11.2024 у м.Івано-Франківськ, став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 . З відпустки 07.11.2024 у військову частину не повернувся, проводив час вдома на власний розсуд, у тому числі лікувався. Через деякий час звернувся до ВСП у м.Івано-Франківськ і повідомив, що має намір продовжити проходити військову службу. 13.12.2024 повернувся у військову частину. Щиро розкаявся у вчиненому. На даний час штраф за попереднім вироком не сплачено.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом у судовому засіданні 26.08.2026 змінено обсяг і порядок дослідження доказів, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше судимий (довідка №20-25022026/26006 від 26.02.2026, а.с.121-122, копія вироків, а.с.98-115), відповідно до довідки КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №477 від 25.02.2026, у КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та протягом життя у КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримує (а.с.123); згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану – неодружений (а.с.117-120), на утриманні неповнолітніх дітей не має; проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді розвідника 1-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, відповідно до службової характеристики в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_8 брав безпосередню участь у бойових діях, характеризується посередньо, займаній посаді не відповідає, потребує постійного контролю (а.с.97); щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до досудової доповіді, беручи до уваги отриману інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_8 , його спосіб життя, історію правопорушень, середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, Івано-Франківський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) (а.с. 51-53).

З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.5 ст.407 КК України - позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, визначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст.70 КК України, позицію обвинуваченого, що погодився із запропонованим прокурором покаранням, позицію захисника, що просила обвинуваченого суворо не карати, враховуючи досудову доповідь про обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.5 ст.407 КК України, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 дане кримінальне правопорушення вчинив до постановлення попереднього вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2026 за ч.5 ст.407, ст.71 КК України, за яким йому призначено покарання - позбавлення волі на строк 5 років та штраф в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить 34000 гривень, яке не відбуто, а тому остаточне покарання ОСОБА_8 слід призначити з застосуванням ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених за даним та попереднім вироком покарань. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати покарання, відбуте ОСОБА_8 частково за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2026 до вступу цього вироку в законну силу.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні на даний час застосовуються. Обвинувачений ОСОБА_8 утримується під вартою відповідно до вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2026.

Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання – позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених за даним вироком та попереднім вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2026 покарань визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень – позбавлення волі на строк п`ять років три місяці та штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому виразі становить тридцять чотири тисячі гривень, що відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, частково відбуте ним до вступу даного вироку в законну силу покарання за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.03.2026, а також відповідно до ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення з 23.03.2026 (а.с.93-95) до 28.08.2026 (а.с.81-82) у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_9