Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №344/17929/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17929/26

Провадження № 2-а/344/195/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого — судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

представника позивача Гіглюк Н.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

адвоката Кучер Н.Ю.,

перекладача Календарьової К.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2026 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби доставлено громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно перебуває на території України.

14.09.2026 згідно протоколу про адміністративне затримання № МЛВ 000137 працівниками ЗМУ ДМС був виявлений та затриманий громадянин рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання в Україні, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП для з`ясування обставин правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЛВ №003818 від 14.09.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП громадянин рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

Дії громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП – проживання на території України без документів на право проживання в Україні, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

14.09.2026 ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства відносно ТВЕРДОВСКІЙ ЮРІЙ/ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 3773- VI.

Так, Відповідач перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України, та тимчасово проживав за адресою: в АДРЕСА_1 , родичів в Україні немає.

Таким чином, громадянин рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта.

Відповідач не вживав заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Відповідач, нелегально перебуваючи на території України, не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, враховуючи все зазначене, існує ризик втечі громадянина РФ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.

Беручи до уваги той факт, що Відповідач проживав без документів та дозволів на право перебування на території держави Україна та до органів, та підрозділів міграційної служби з заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9, 16, 23, 26 Закону №3773, що дає обґрунтовані підстави для прийняття рішення про її затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства для забезпечення подальшого примусового видворення за межі території України.

Враховуючи наведене просять суд прийняти рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина російської федерації ОСОБА_5 / ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у адміністративному позові, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив, якщо його видворення буде не на територію Білорусії або Російської Федерації.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала думку відповідача.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, місце народження: місто Самара, документ, що засвідчує особу – паспорт РФ серія 72 номер НОМЕР_1 . Термін дії паспорта закінчився 22.05.2023 року.

14.09.2026 року Головним спеціалістом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби складено протокол про адміністративне затримання № МЛВ 000137 із якого вбачається, що працівниками ЗМУ ДМС був виявлений та затриманий громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання в Україні, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП для з`ясування обставин правопорушення.

Із протоколу про адміністративне правопорушення ПР МЛВ №003818 від 14.09.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП вбачається, що громадянин рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

Дії громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП – проживання на території України без документів на право проживання в Україні.

, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пояснення ОСОБА_4 від 14.09.2026 12.06.2021 він перетнув кордон України поза пунктом пропуску через Сумську область. З того часу проживав в АДРЕСА_1 . Близьких родичів в Україні немає.

14.09.2026 року ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства відносно ОСОБА_5 / ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 3773- VI.

Із зазначеного рішення вбачається, що 14.09.2026 року у м.Івано-Франківську виявлено громадянина російської федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для з`ясування правового статусу іноземця проведено перевірку особи та опитування останнього. Зі слів іноземця, востаннє прибув в Україну 12.06.2021 року поза пунктом пропуску через Сумську область. З того часу територію Україну не покидав.

Судом встановлено, що відповідач - громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.06.2021 року перетнув кордон України поза пунктом пропуску через Сумську область.

14.09.2026 відносно відповідача ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства.

Діючих документів відповідач - громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має.

Так, Відповідач перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України, та тимчасово проживав за адресою: в АДРЕСА_1 , родичів в Україні немає.

Таким чином, громадянин рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта.

Частиною 3статті 3 розділу І Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положеннями частини 3статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до п. 14ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» в судовому засіданні не встановлено.

Так, Відповідач перебуває на території України на підставі документу, що засвідчує особу – паспорт Російської Федерації серія 72 номер НОМЕР_1 , термін дії якого закінчився.

Як встановлено судом громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на території України нелегально, що є порушенням законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

14.09.2026 року ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства відносно ОСОБА_5 / ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 3773- VI.

Відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», так як доказів протилежного суду не надано.

Рішення про примусове повернення та видворення станом на час розгляду справи не оскаржено.

В абзаці першому частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, який є іноземним громадянином, перебуває на території України незаконно. Відповідачу статус біженця не надано, і він не є особою, яка потребує додаткового захисту. З відповідними заявами до органів ДМС України відповідач не звертався. Доказів протилежного суду не надано.

Частиною 11 статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

Беручи до уваги те, що відповідач тривалий час перебуває на території України без відповідної правої підстави, у нього відсутні документи для самостійного виїзду та наявні обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення, суд вважає, що відповідача слід затримати з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на чотири місяців.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.6,7,9,72-77,241-246,289,371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_5 / ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, строком на чотири місяці.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Татарінова