Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №343/1764/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1764/26

Провадження №: 2/343/1235/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/1764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 857822626 в розмірі 20085,40 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10725,40 грн - сума заборгованості за процентами, 360,00 грн - заборгованість по комісії, 3000,00 грн - неустойка, а також понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.11.2025 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 уклали договір № 857822626. Умови договору останній не виконував, тому в нього виникла заборгованість. На підставі договорів факторингу право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ". Останнє набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 20085,40 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10725,40 грн - сума заборгованості за процентами, 360,00 грн - заборгованість по комісії, 3000,00 грн - неустойка

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, де визначена дата судового засідання, а також повістки про виклик до суду рекомендованими поштовими відправленнями за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 61), які, з огляду на вимоги п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважаються врученими, оскільки поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про відсутність одержувача за вказаною адресою (а.с. 64-65). Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки в застосунку "Дія". Оголошення про виклик до суду відповідача опіблікувано і на сайті Судової влади України (а.с. 67) Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду не подавав.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно з ухвалою від 06.08.2026, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням судового засідання.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, не скористався.

Згідно з ухвалою від 10.09.2026, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як зазанчив позивач, ОСОБА_1 20.11.2025 звернувся до ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ознайомився із основними умовами кредитування у вказаному Товаристві, на підтвердження чого надав паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт", який перший підписав одноразовим ідентифікатором 4662 (а.с. 22-23).

Також ОСОБА_1 заповнив заявку на отримання коштів у кредит від 20.11.2025, в якій вказав свої анкетні даті, у тому числі номер банківської картки НОМЕР_1 (а.с. 20).

Після ознайомлення з основними умовами кредитування, ОСОБА_1 та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" уклали договір кредитної лінії № 857822626, за умовами якого сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити комісію за надання кредиту … (п. 2.1). Загальний розмір кредиту 6000,00 грн (п. 2.2). Кожен окремий транш за договором надається позичальнику шляхом іцініювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи номер платіжної картки НОМЕР_1 (п. 5.1). Рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 20.12.2025 (п. 7.1). Кінцева дата повернення кредиту - 20.12.2030 (п. 7.3). За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту (п. 8.1). Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту за кожен день користування ним (п. 8.3). У період із 20.11.2025 до 20.12.2025 розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися на процентною ставкою 0,10 % від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 8.7.1). Розмір комісії за надання кредиту – 360,00 грн (п. 8.5). З такими умовами відповідач ознайомився та погодився, підписавши договір за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором ZPMF (а.с. 7-19).

На підставі укладеного кредитного договору ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало 20.11.2025 на користь ОСОБА_1 на картку 5232-44ХХ-ХХХХ-4004 6000,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № 857822626 від 20.11.2025, на підтвердження чого позивач надав відповідну довідку та платіжне доручення (а.с. 21, 24). Будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача не надходило, факт отримання коштів він не заперечив.

Згідно із розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", заборгованість ОСОБА_1 за договором № 857822626 від 20.11.2025 становила: 6000,00 грн - основний борг, 2357,80 грн - нараховані відсотки, 360,00 грн – комісії за надання кредиту, 3000,00 грн – неустойка (а.с. 25), що склало загальну суму 12617,80 грн. Проценти нараховані за період із 20.11.2025 до 20.12.2025 (30 днів дисконтного періоду) за відсоткою ставкою 0,10 % (6000,00 грн* 0,10 %=6грн), розмір яких перераховано протягом шести днів після закінчення дисконтного періоду, а за період із 20.01.2026 до 20.01.2026 - за відсотковою ставкою 0,98 % (6000грн*0,98 %=58,80). Мала місце сплата відсотків 04.01.2025 на суму 5 грн.

Як зазначив позивач, право вимоги за спірним кредитним договором від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло на підставі договору факторингу № МВ-ТП/86 (а.с. 26), за яким проведено відповідну сплату (а.с. 29), та відповідного реєстру боржників від 20.01.2026 (а.с. 30-31). Вказана обставина підтверджується також довідкою № 857822626/ФК від 10.06.2026 (а.с. 32).

Згідно з розрахунком заборгованості, який проведений ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", заборгованість ОСОБА_1 за договором № 857822626 від 20.11.2025 на дату відступлення права вимоги складала за тілом кредиту 6000,00 грн, за процентами 3257,80 грн, за комісією 360,00 грн, за неустойкою 3000,00 грн. За період із 31.01.2026 до 27.05.2026 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" продовжив нарахування процентів за відсотковою ставкою 0,98 % (6000грн*0,98%=58,80 грн). Загальна сума заборгованості склала 20085,40 грн (20026,60 грн +58,80 грн), із яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10725,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 360,00 грн – сума заборгованості за комісією, 3000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (а.с. 33-34).

Надалі на підставі договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026 право вимоги за спірним договором від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло до ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (а.с. 35-39), що підтверджується платіжною інструкцією та витягом із Реєстру прав вимоги № 2 (а.с. 40, 41), на загальну суму 20085,40 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10725,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 360,00 грн – сума заборгованості за комісією, 3000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою.

Позивач будь-яких нарахувань не проводив, заявив до стягнення суму заборгованості, яка перейшла до нього від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за вказаним вище довогором факторингу.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за якими перейшло до ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як зазначено у ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зважаючи на описані письмові докази, суд установив, що відповідач, ознайомившись із умовами кредитування в ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", 20.11.2025 уклав з ним договір кредитної лінії № 857822626, який підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Тобто між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладений договір, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1050, 1054 ЦК України.

Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" свої зобов`язання за договором № 858722626 від 20.11.2025 виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на вказаний ним рахунок кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням, відповідно до умов договору, з якими ОСОБА_1 погодився. Однак, як указано вище та підтверджується розрахунками заборгованостей, відповідач, отримавши кредитні кошти в розмірі 6000 грн, не повернув їх. Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів за вказаним вище договором ОСОБА_1 суду не надав, як і не долучив до матеріалів справи будь-яких доказів на спростування факту отримання та користування наданими йому коштами.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" нараховував позичальнку відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідач погодився. Так, протягом дисконтного періоду первісний кредитор нараховавув щоденно відсотки у розмірі 0,10 %, надалі, зважаючи на те, що відповідач не вчинив дії для продовження дисконтного періоду, перерахував відсотки та проводив щоденне нарахування процентів за ставкою 0,98 %, що відповідає умовам укладеного між сторонами спірного договору, а тому сума нарахованих процентів з урахуванням сплати склала 3257,80 грн.

Нарахування комісії за надання кредиту відповідає вимогам ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а відтак несплачена комісія в сумі 360,00 грн правомірно включена до складу заборгованості за спірним договором.

Натомість щодо нарахування заборгованості за неустойкою в сумі 3000,00 грн, то суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до проведеного первісним кредитором розрахунку заборгованості, заборгованість за неустойкою за спірним договором в розмірі 3000,00 грн ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" нарахувало з 03.01.2026 (в сумі 1500,00 грн) та 10.01.2026 (в сумі 1500,00 грн), тобто такі нарахування мали місце після 24 лютого 2022 року, а тому, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідач звільняється від їх сплати.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд виснує, що ОСОБА_1 мав перед ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" невиконане зобов`язання за спірним договором на суму 9617,80 грн, із яких 6000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 3257,80 грн – заборгованість за процентами, 360,00 грн – заборгованість за комісією.

Відповідно до вимог ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як установив суд вище, право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 857822626 від 20.11.2025 перейшло від ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", що підтверджується описаними вище доказами.

Договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договори, за якими перейшло право вимоги до відповідача, у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Після отримання права вимоги до ОСОБА_1 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" продовжив нарахування відсотків за процентною ставкою 0,98, що здійснював до 27.05.2026 та відповідно до умов договору, а відтак сума заборгованості за спірним кредитним договором із урахуваннм указаного вище підставно склала в сумі 17085,40 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10725,40 грн - сума заборгованості за процентами, 360,00 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту. Надалі позивач будь-яких нарахувань на заявлену до стягнення заборгованість не проводив.

Таким чином, суд виснує, що ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів на спростування вказаного суд не встановив, а відповідач не надав, факт переходу прав вимоги знайшов своє підтвердженя. Натомість відповідач не підтвердив факту належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту та процентів та комісії, як і не подав доказів на спростування користування наданими йому кредитними коштами. Будь-яких заперечень не висловлював ні щодо факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, ні щодо суми заборгованості, чи її складових, ні щодо переходу прав вимоги.

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору № 857822626 від 20.11.2025, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним і комісію, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі описаних вище договорів, суд уважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 17085,40 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10725,40 грн - сума заборгованості за процентами, 360,00 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту, а позовні вимоги до часткового задоволення, відмовивши у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою.

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (а.с. 6).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову (85,06%(17085,40 грн * 100%/20085,40 грн)), то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2264,64 грн (2662,40 грн*85,06%) сплаченого судового збору, що пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 204, 205, 207, 509, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за договором кредитної лінії № 857822626 від 20.11.2025 в розмірі 17085 (сімнадцять тисяч вісімдесят п`ять) гривень 40 копійок, із яких: 6000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 10725,40 гривень - заборгованість за процентами, 360,00 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту, а також судовий збір у розмірі 2264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 64 копійки.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.М. Монташевич