Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №193/1107/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1107/26

Провадження 2/193/729/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

15 вересня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

07.07.2026 до Софіївського районного суду через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов представника ТОВ "ФК "ЄАПБ" Какун А.С. до відповідача ОСОБА_1 згідно вимог якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №452238862 від 04.08.2025 у розмірі 23810,71 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №452238862, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надав відповідачу кошти в сумі 6600,00 грн. на визначений строк зі сплатою процентів та комісії за надання кредиту.

09.12.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/75, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

27.05.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0526-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2026 до Договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 23810,71 грн., з яких:6599,12 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 13516,03 грн. – заборгованість за відсотками; 396,00 грн. – заборгованість по комісії; 3299,56 грн. – неустойка.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.05.2026, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №452238862 в розмірі 23810,71 грн., з яких: 6599,12 грн. – заборгованість по основному боргу, 13516,03 грн. заборгованість за відсотками, 396,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту, 3299,56 грн. - неустойка, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано від АТ «РВС БАНК» інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписку по рахунку за період з 04.08.2025 по 09.08.2025 (а.с.43-44).

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження за його відсутності, що підтверджено відповідним клопотанням викладеним у прохальній частині позову, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подавав, інших заяв та клопотань до суду не направляв.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №452238862 згідно якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно договору позичальник отримав кредит у розмірі 6600,00 гривень, строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення), мета отримання кредиту – на споживчі потреби. Базова процентна ставка:357,70 % (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки:3,65%-357,70%, або індивідуальної ставки: 321,20-357,70%).Комісія за надання кредиту: 396,00 грн. Загальні витрати за кредитом: за Базовою процентною ставкою:118501,68 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту: 125101,68 грн. Реальна річна процентна ставка 2200,74 % річних. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 03.09.2030.

Відповідно до умов Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-71ХХ-ХХХХ-9722.

Вищевказаний Договір укладено у формі електронного документа шляхом підписання одноразовим ідентифікатором CCVG у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію».

Факт перерахування грошових коштів за кредитним договором в розмірі 6600,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №86а613ае-4d03-ae13-edb9237d5ef4 від 04.08.2025, відповідно до якого здійснено переказ грошових коштів за кредитним договором на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Крім того, АТ «РВС БАНК» надано інформацію від 27.07.2026 вих.№1828/05, з якої встановлено, що 04.08.2025 на карту НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , зараховано кошти в розмірі 6600,00 грн.. З виписки по рахунку за період 04.08.2025 по 09.08.2025 вбачається зарахування коштів 04.08.2025 в розмірі 6600,00 грн. (а.с.54-59)

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.

09.12.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/75, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 09.12.2025 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №452238862 від 04.08.2025 у сумі 14368,89 грн., з яких: 6599,12 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 4074,21 грн. – заборгованість за відсотками, 396,00 грн. – заборгованість по комісії, 3299,56 грн. – неустойка. (а.с.31-33)

27.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/0526-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за оплату на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 23810,71 грн., з яких:6599,12 грн. – заборгованість по основному боргу, 13516,03 грн. – заборгованість за відсотками, 396,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту, 3299,56 грн. – неустойка (а.с.40)

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором №452238862 в розмірі 23810,71 грн., з яких:6599,12 грн. – заборгованість по основному боргу, 13516,03 грн. – заборгованість за відсотками, 396,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту, 3299,56 грн. – неустойка.

Зазначений розрахунок відповідачем не спростований, доказів оплати вищевказаної заборгованості відповідачем суду надано не було, а тому суд вважає зазначений розрахунок доведеним та таким, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою в розмірі 3299,56 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з цим, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З розрахунку заборгованості встановлено нарахування неустойки за кредитним договором у сумі 3299,56 грн.

Таким чином, враховуючи приписи пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення неустойки за кредитним договором №452238862 від 04.08.2025 в розмірі 3299,56 грн., задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 396,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на законі.

Згідно із ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1,6,7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №452238862 від 04.08.2025 в розмірі 20 511,15 грн., з яких: 6599,12 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 13516,03 грн. заборгованість по відсоткам, 396,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2293,46 грн.

Керуючись ст. 4, 137, 141, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №452238862 від 04.08.2025 у розмірі 20511 (двадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 15 копійок, з яких: 6599,12 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 13516,03 грн. заборгованість по відсоткам, 396,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2293 (двісті тисячі двісті дев`яносто три) гривні 46 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Броварський район, Київська область, 07400.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 15.09.2026.

Суддя Д.А.Кащук