Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №757/34375/25-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/34375/25-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12362/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С., у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року представник ТДВ «Експрес Страхування» - адвокат Бєляєв Ю.Л. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Експрес Страхування» 61 971,90 грн. - страхового відшкодування, та 3 028,00 грн. сплачений судовий збір (а.с. 1-5).

Зазначав, що 11.12.2024 року о 10 год. 00 хв. в м. Києві на площі Чорнобаївська, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Nissan Note» реєстраційний номер НОМЕР_1 при виїзді з другорядної дороги на головну, не надала переваги в русі автомобілю марки «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення між вказаними транспортними засобами. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23.01.2025 р., справа № 759/27349/24, водій ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , 2021 року випуску, застрахований ТДВ «Експрес Страхування» за договором добровільного страхування транспортного засобу № 208.24.09362 від 23.10.2024 року, страхувальник - ОСОБА_2 , строк дії з 13.11.2024 р. по 12.11.2025 р., страхова сума 612 750,00 грн., франшиза по ДТП 0,0% тобто 0 грн.

Відповідно до Рахунку-фактури № 0000019675 від 25.12.2024 та калькуляції складених філією «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» вартість відновлювального ремонту ТЗ «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 становить: 210 059,80 грн.

В процесі ремонту відбулося підвищення цін на запасні частини, про що СТО повідомило листом та надало додатковий рахунок від 13.01.2025 р. № 0000000384 на суму 1 758,86 грн.

Також в процесі ремонту було виявлено приховані пошкодження про що СТО повідомило листом, було складено додатковий акт (протокол) огляду та фото пошкоджень.

Відповідно до Рахунку-фактури № 000001341 від 03.02.2025 та калькуляції складених філією «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» вартість додаткового відновлювального ремонту ТЗ «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 становить: 9 564,28 грн.

В подальшому вартість відновлювального ремонту ТЗ «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , підтверджена актами виконаних робіт від 31.01.2025 р. № 3HMS288079 та від 07.03.2025 р. № 3HMS290276 складених філією «Укравто Київ» ТОВ «Українська автомобільна корпорація» на суму 211 818,66 + 8 653,24 = 220 471,90 грн.

Відповідно договору страхування, страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування 220 471,90 грн., на підтвердження чого, позивачем було додані: страховий акт № 3.24.06310-1 та платіжна інструкція від 07.01.2025 р. № 650870; страховий акт № 3.24.06310-2 та платіжна інструкція від 22.01.2025 р. № 3087657; страховий акт № 3.24.06310-3 та платіжна інструкція від 10.02.2025 р. № 5972896.

Довідкою Поліції та інформації розміщеної на сайті МТСБУ цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Nissan Note» д/н НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 була застрахована у ПАТ НАСК «ОРАНТА» на підставі полісу № ЕР-222828194 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн., франшиза 1 500,00 грн.

26.01.2025 р. ПАТ НАСК «ОРАНТА» платіжною інструкцією № 5435 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 158 500, 00 грн. з призначення платежу «Стр.відшк. зг.регр.вимоги №3.24.06310 від 14.01.2025 Без ПДВ».

Таким чином, позивач визначив зобов`язання відповідача ОСОБА_1 : 220 471,90 (розмір виплаченого відшкодування, що дорівнює розміру заподіяної шкоди згідно АВР) - 158 500,00 (виплата ПАТ НАСК «ОРАНТА» ро полісу ЕР-222828194) = 61 971,90 грн.

06 січня 2026 року до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вартість відновлювального ремонту ТЗ «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 відшкодована страховою компанією відповідача у порядку регресу та відповідачем у порядку суброгації, а понесені позивачем додаткові витрати не підтверджені належним чином і не підлягають відшкодуванню (а.с. 114-122).

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року позов ТДВ «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» страхове відшкодування в сумі 61 971 (шістдесят одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) грн. 90 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. (а.с. 130-135).

Не погодившись з рішенням районного суду, 22 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, здійснити розподіл судових витрат у справі. Разом з апеляційною скаргою апелянт ОСОБА_1 подала клопотання про призначення апеляційним судом по справі судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 142-157, 166-178).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. У зв`язку з чим оскаржуване рішення не може вважатися законним і обґрунтованим.

Зазначає, що розрахунок витрат, понесених позивачем у зв`язку з відновлювальним ремонтом не містить інформацію про розмір нарахованого зносу.

Також позивачем при розрахунку суми вимог не було враховано фізичний знос деталей автомобіля «Kia Sportage» (2021 року випуску), якому на момент ДТП було близько 3 років.

Стягнення вартості абсолютно нових запчастин замість зношених призводить до безпідставного поліпшення транспортного засобу потерпілого за рахунок відповідача.

Акт (протокол) огляду ТЗ, що був складений 12.12.2024 р. консультантом столу замовлень - ОСОБА_3 у присутності власника пошкодженого ТЗ ОСОБА_2 за адресою страхової компанії - (м. Київ, пр-т Бендери), зафіксував наступні пошкодження: 8 позицій, що підлягають заміні та покрасу, та 6 позицій, що підлягають ремонту. Проте, цей акт не підтверджений підписом посадової особи, що відповідно до статуту юридичної особи має право вчиняти юридичні дії від її імені та не посвідчений печаткою юридичної особи.

Також звертає увагу на те, що виявлені після дати ДТП додаткові пошкодження не були відображені в Акті (протоколі огляду пошкодженого), складеному ДПС на місці ДТП у присутності його учасників. Позивач не підтвердив належним чином наявність повноважень у консультанта столу замовлень самостійно оглядати ТЗ та виявляти і фіксувати його додаткові пошкодження внаслідок ДТП, без участі його учасників (а.с. 142-149).

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. При цьому, колегія суддів забезпечила право позивача ТДВ «Експрес Страхування» та його представника - адвоката Беляєва Ю.Л. подати відзив на апеляційну скаргу, зважаючи на те, що 22 червня 2026 року позивач та його представник, кожен окремо, отримали в Електронному кабінеті в ЄСІТС копію ухвали Київського апеляційного суду від 17 червня 2026 року про відкриття апеляційного провадження у справі, встановлення строку до 02 липня 2026 року для подачі відзиву та розгляд справи апеляційним судом без повідомлення (виклику) учасників справи в письмовому провадженні (а.с. 179-184).

З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 11.12.2024 року о 10 год. 00 хв. в м. Києві на площі Чорнобаївська, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Nissan Note» реєстраційний номер НОМЕР_1 при виїзді з другорядної дороги на головну, не надала переваги в русі автомобілю марки «Kia Sportage», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення між вказаними транспортними засобами, що отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.01.2025 року у справі № 759/27349/24 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 21-22).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Суброгація - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування".

Встановлено, що позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 23 жовтня 2024 року № 208.24.09362 перерахував на рахунок Філії "Укравто Київ" ТОВ «Українська автомобільна корпорація», що здійснювало ремонт автомобіля Kia Sportage, державний номерний знак НОМЕР_2 , страхове відшкодування в розмірі 220 471,90 грн., а отже має право вимоги до ОСОБА_1 , з вини якої 11 грудня 2024 року трапилась ДТП (а.с. 56-60, 65-67).

При цьому страховиком ОСОБА_1 - ПАТ НАСК "ОРАНТА" виплачено ТДВ "Експрес Страхування" страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме у розмірі 158 500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5435 від 28 січня 2025 року (а.с. 69-71).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції, належно дослідивши докази та правильно застосувавши норми матеріального права, обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням і правомірно задовольнив позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів проведення відновлювального ремонту та понесених витрат є безпідставними і не спростовують встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи. Факт виконання ремонту підтверджується сукупністю належних доказів: рахунками-фактурами, страховим актом, актом наданих послуг та платіжним дорученням про перерахування страховиком коштів на рахунок станції технічного обслуговування, що відповідає вимогам статті 76, 77 ЦПК України. Відсутність підписів на акті виконаних робіт чи податкової накладної не свідчить про відсутність факту ремонту або понесених витрат, оскільки такі документи не є єдиними допустимими доказами, а виплата страховиком грошових коштів безпосередньо станції технічного обслуговування підтверджує реальність господарської операції.

Посилання апелянта на розбіжності між сумами у рахунках та акті виконаних робіт також не можуть бути підставою для сумніву в достовірності доказів, оскільки уточнення рахунку-фактури є звичайною процедурою узгодження вартості ремонту після проведення оцінки пошкоджень та перевірки кошторису страховиком. Загальна сума фактичних витрат на відновлення автомобіля підтверджена платіжними документами і збігається із сумою, заявленою до стягнення.

Суд апеляційної інстанції перевірив та відхилив клопотання апелянта ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи на стадії апеляційного розгляду справи.

Відповідно до положень частини 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Так відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи районним судом, подавала до суду заяви, клопотання і докази, подала до районного суду відзив на позовну заяву, тобто брала участь у розгляді справи встановленим порядком (а.с. 99-102, 114-124).

При цьому відповідач ОСОБА_1 не була позбавлена процесуального права, передбаченого статтею 103 ЦПК України, заявити в суді першої інстанції клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи, якщо вона не погоджувалася з обсягом або вартістю відновлювального ремонту. Однак таким правом відповідач не скористалася і клопотання в суді першої інстанції про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявляла, що свідчить про безпідставність її заперечень.

Висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог і наявності підстав для задоволення позову відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов