Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №753/17178/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

справа № 753/17178/25

провадження № 22-ц/824/11187/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Київ від 26 березня 2026 року, постановлене під головуванням судді Коренюк А.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі ТзОВ "Таліон Плюс" у липні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що 16.06.2024 року між ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога", правонаступником якого відповідно до Договору відступлення права вимоги № МВ-ТП/4 від 15.10.2024 року є ТзОВ`Таліон Плюс", та ОСОБА_1 16.06.2024 року був укладений Договір кредитної лінії № 101393160, за умовами якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у кредит в сумі 8 600 грн. 00 коп., строком на 30 днів до 16.07.2024 року на споживчі потреби, зі сплатою комісії 1,50 відсотків на день, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, й станом на 15.10.2024 року загальна заборгованість відповідача перед кредитною установою за кредитним договором становить 27 765 грн. 37 коп., яка складається із таких складових: 8 598 грн. 94 коп. - заборгованість за основим боргом (тіло кредиту), 19 166 грн. 43 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Рішенням Дарницького районного суду м. Київ від 26 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" 27 765 грн. 37 коп. - заборгованості за кредитним договором, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору, 5 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу, а всього - 35 187 (тридцять п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 77 (сімдесят сім) коп.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати в частині стягнення заборгованості за відсотками, постановити нове рішення про стягнення заборгованості за відсотками, зменшивши суму стягнення.

Вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції помилково ототожнив зміну ставки за домовленістю сторін із обов`язковим законодавчим обмеженням граничного розміру денної ставки. Враховуючи, що спірний договорі був укладений під час дії перехідного періоду Закону № 3498-IX, кредитор був зобов`язаний не лише встановити ставку не вище 1,5 %, а й автоматично знизити її до 1 % після спливу 240 днів з дня набрання законом чинності, незалежно від наявності додаткових угод.

Зазначає, що представник позивача неодноразово представляв ТзОВ «Таліон Плюс» у судових процесах у подібних правовідносинах, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, тому для підготовки правової позиції у справі та написання позовної заяви представником не витрачено багато часу, а тому сума присуджена до стягнення за надання правничої допомоги є завищеною.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» - Дорошенко Оксана Володимирівна зазначає, що на момент укладення кредитного Договору (16.06.2024 року) максимально дозволена денна відсоткова ставка становила 1,5 %, що відповідало умовам Договору та нормам чинного законодавства.

Наголошує, що оплати апелянта були враховані первісним кредитором у відповідності до умов укладеного договору, відняті від суми заборгованості та відображенні у розрахунку, і не можуть повторно зменшувати та враховуватись двічі у погашення заборгованості.

Позивач надав суду достатні, належні та допустимі докази для підтвердження витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не були встановлені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2024 року між ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога", правонаступником якого відповідно до Договору відступлення права вимоги № МВ-ТП/4 від 15.10.2024 року є ТзОВ`Таліон Плюс", та ОСОБА_1 16.06.2024 року був укладений Договір кредитної лінії № 101393160, за умовами якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у кредит в сумі 8 600 грн. 00 коп., строком на 30 днів до 16.07.2024 року, на споживчі потреби, зі сплатою комісії 1,50 відсотків на день, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, й станом на 15.10.2024 року (дата відступлення права вимоги) загальна заборгованість відповідача перед кредитною установою за кредитним договором становить 27 765 грн. 37 коп., яка складається із таких складових: 8 598 грн. 94 коп. - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 19 166 грн. 43 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом (а.с.22-121).

Правила надання грошових коштів у кредит перебувають в загальному доступі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Оформлення кредиту відповідачем здійснено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (інтернет ресурсу).

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язаний був надати відповідачу кредит на умовах, передбачених кредитним договором.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується розгорнутим розрахунком заборгованості (а.с.22-121), проте відповідач не належним чином виконував умови договору, який, як позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати кошти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно кредитного договору, й погасити всю суму кредиту у визначений договором строк.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. При цьому розмір денної відсоткової ставки в кредитному Договорі встановлювався та погоджувався сторонами при укладанні Договору, відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» та не протирічив йому.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон) були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» щодо граничного розміру денної відсоткової ставки. Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Проте такі обмеження впроваджувалися поетапно. Відповідно до п. 17 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Дата набрання чинності змін до Закону - 24.12.2023 р.

Отже, виходячи з вищевикладеного, діяли наступні обмеження в календарних періодах:

з 24.12.2023 р. по 22.04.2024 р. - 2,5 %;

з 23.04.2024 р. по 20.08.2024 р. - 1,5 %.

Виходячи з зазначеного, на момент укладення кредитного Договору (16.06.2024 року) максимально дозволена денна відсоткова ставка становила 1,5 %, що відповідало умовам Договору та нормам чинного законодавства. При цьому, денна відсоткова ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за кредитним Договором за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).

Така позиція узгоджується, з позицією Національного банку України як регулятора діяльності з надання фінансових послуг фінансовими установами, який інформаційним листом надав роз`яснення стосовно внесених змін від 22.11.2023 року до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, що «Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка (далі - ДПС), її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит». При цьому, ДПС залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту)».

В свою чергу, відповідно до Розділу 8 Кредитного договору, зокрема пункту 8.2, сторони погодили, що процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого Траншу за цим Договором, виходячи з максимального дозволеного розміру денної процентної ставки та розраховується відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення).

Відповідно до п. 8.3. Кредитного договору на момент укладення Договору та отримання першого Траншу за Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором Базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що складає 1% за день.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено п. 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір кредитної лінії № 101393160 укладений відповідачем з першим кредитором 16.06.2024, тобто, після внесення та набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір».

Таким чином, Договір кредитної лінії, на підставі умов якого було здійснено розрахунки заборгованості, був укладеним з дотримання умов Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», а також ЦК України і тому нарахування процентів за даним Договором у розмірах вказаних у розрахунках заборгованості повністю узгоджується його умовами та з законодавчими нормами.

Відповідач свої зобов`язання відповідно до умов Договору не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що здійснені скаржником оплати на погашення суми заборгованості були враховані первісним у відповідності до умов укладеного договору, відняті від суми заборгованості та відображенні у розрахунку, і не можуть повторно зменшувати та враховуватись двічі у погашення заборгованості.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 5000 грн., то слід зазначити наступне.

Судом першої інстанції досліджено копію Договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ»; додаткову угоду №1029 від 07 липня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року; копію ордера на надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 01 липня 2025 року. Та обґрунтовано визнано, що Позивачем надано належні докази, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, а тому суд зважав за можливе стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Отже, позивач надав суду достатні, належні та допустимі докази для підтвердження витрат на правову допомогу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростували.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було встановлено усі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Київ від 26 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді