Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №357/7676/24 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 357/7676/24

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/12193/2026

Головуючий у суді першої інстанції Г. М. Лебідь-Гавенко

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

09 вересня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Євграфової Є. П., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Лебідь-Гавенко Г. М., в примішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області,

у с т а н о в и в :

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що у період з 15 липня 2018 року по 16 травня 2023 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу 25 жовтня 2021 року подружжям було придбано автомобіль марки VolkswagenPassat, державний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, норем кузова НОМЕР_6, право власності на який було зареєстровано на ім?я ОСОБА_2 .

Позивач вказував, що після розірвання шлюбу спірний автомобіль залишився у користуванні відповідачки, яка розпорядилася майном подружжя на власний розсуд. 29 листопада 2023 року ОСОБА_2 без його згоди відчужила даний автомобіль на користь третьої особи - ОСОБА_4 шляхом укладення договору купівлі-продажу, який було зареєстровано в ТСЦ за №3242/2023/4178267 від 29.11.2023.

На даний час спірний автомобіль переоформлено на третю особу та виставлено на продаж на Інтернет платформі Auto.Ria.Com за ціною 19 800 доларів США, що еквівалентно 774 972,00 грн.

Ураховуючи викладені обставини, позивач просив суд поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме транспортний засіб марки VolkswagenPassat, державний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки у спільному майні в сумі 387 486,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини вартості спільного майна подружжя задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки автомобіля марки VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 в сумі 303 150,00 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 054,26 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд дійшов помилкового висновку про те, що спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя. Суд першої інстанції безпідставно не врахував ту обставину, що спірний автомобіль було придбано нею за кошти отримані у борг від матері, які не повернуто до тепер. 29.11.2023 автомобіль був відчужений третій особі за ціною 76 000,00 грн, оскільки потребував ремонту, вартість якого становила 256 100,00 грн, що складао 74% ринкової вартості самого транспортного засобу.

Загалом, на думку скаржника, ухвалене у справі рішення грунтується на припущеннях, оскільки оголошення на сайні Auto.Ria.Com не підтверджує жодним чином ринкової вартості автомобіля, а лише є бажанням продавця отримати таку суму коштів за виставлений товар. При цьому, наданий відповідачем звіт на підтвердження дійсної вартості транспортного засобу, який було здійснено кваліфікованим спеціалістом з оглядом самого транспортного засобу, необгрунтовано та неправомірно не прийнято судом як доказ на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного автомобіля. Відповідач послалась ну ту обставину, що Звітом про оцінку вартості автомобіля, який надала суду саме вона, визначена реальна вартість автомобіля, оскільки фахівеціь оглядав автомобіль и ним було виявлено усі недоліки даного автомобіля і встановлено реальну ринкову вартість автомобіля.

Звернула увагу на те, що у ситуації, коли позивач не довів право на позов у матеріально-правовому сенсі, суд не вправі робити висновок по суті позовних вимог про правомірність або неправомірність дій відповідачки.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити з викладених підстав.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінета учасника справи, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, причини неявки суду невідомі. Будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від позивача не надходило. Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.

З метою дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідачки та її представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

За статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що 15.07.2018 між сторонами по справі було зареєстровано шлюб у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 381.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2023 року у справі №369/2526/23 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,який зареєстрований у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що 15.07.2018 складено відповідний актовий запис № 381, розірвано. Рішення набрало законної сили 05 вересня 2023 року.

Під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі подружжям було придбано автомобіль марки VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, НОМЕР_6, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1564 від 25.10.2021.

Транспортний засіб марки VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, НОМЕР_6 було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 , про що 09.11.2021 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно доданої позивачем до позовної заяви копії розписки від 27 жовтня 2021 року, складеної ОСОБА_5 , спірний автомобіль було придбано за ціною 18 650,00 доларів США, які останній отримав від ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації, яка міститься у листі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях №31/33/3242-310 від 26 червня 2024 року та договору купівлі-продажу транспортного засобу №1564 від 25 жовтня 2021 року, автомобіль VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, було придбано 25 жовтня 2021 року покупцем ОСОБА_2 у продавця ПП «Глобал Автотрейд» за ціною 102 000,00 грн, визначеною за домовленістю сторін.

Згідно наданої відповідачем копії розписки від 14 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 взяла в борг у своєї матері ОСОБА_6 20 000,00 дол. США для купівлі автомобіля VolkswagenPassat, білого кольору, та зобов?язалась повернути отримані в борг грошові кошти за першою вимогою.

Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наданих суду першої інстанції показаннях зазначала, що її донька ОСОБА_2 мала намір купити автомобіль для власного користування, оскільки в неї не було коштів на покупку автомобіля, 14 жовтня 2021 року її донька ОСОБА_2 взяла в неї в борг 20 000 дол. США для купівлі автомобіля VolkswagenPassat, білого кольору, зобов?язуючись повернути отримані грошові кошти в борг за першою вимогою, по сьогоднішній день кошти не повернуті.

Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у наданих суду показаннях пояснила, що 14 жовтня 2021 року її сестра ОСОБА_2 , в її присутності взяла в борг у матері ОСОБА_6 гроші в сумі 20 000 дол. США для купівлі автомобіля VolkswagenPassat, білого кольору, зобов?язуючись повернути отримані в борг кошти за першою вимогою. Наскільки їй відомо, по сьогоднішній день позичені кошти не повернуті, автомобіль сестра купувала для власного користування.

Відповідно до інформації, що міститься у відкритих базах даних Opendatabot, YouControl, у період з 2020 по 2021 позивач та відповідач зареєстровані в ЄДР як фізичні особи-підприємці (далі - ФОП), кожен із подружжя від діяльності ФОП отримував дохід, мав тендерні закупівлі на суму від 588 650,00 грн до 3 688 820,00 грн.

Також судом встановлено, що спірний автомобіль після розірвання шлюбу залишився у користуванні відповідачки. У подальшому його було відчужено ОСОБА_2 без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання його згоди.

Згідно договору купівлі-продажу №3242/2023/4178267 від 29 листопада 2023 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_8 транспортний засіб марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, НОМЕР_6 за ціною 76 000,00 грн, визначеною за домовленістю сторін.

Відповідно до копії роздруківки з сайту AUTO.RIA.COM14.12.2023, спірний автомобіль марки VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, НОМЕР_6, виставлено на продаж на Інтернет платформі AUTO.RIA.COMза ціною 19 800 доларів США, що еквівалентно 774 972,00 грн.

Відповідно до висновку суб?єкта оціночної діяльності ПП «Енергомакс», складеного03 вересня 2024 року оцінювачем ОСОБА_9 , що міститься у наданому позивачем Звіті про незалежну оцінку подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) об?єкта КТЗ - VolkswagenPassat, 2016 року випуску, НОМЕР_6, ринкова вартість об?єкта, станом на 03.09.2024, становить 606 300,00 грн.

Згідно наданого ОСОБА_2 . Звіту діагностики автомобіля від 08.11.2023, складеного в ремонтній майстерні, вбачається, що автомобіль VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, НОМЕР_6, має ряд несправностей. З копії розрахунку ремонту автомобіля від 10.11.2023 вбачається, що замовником є ОСОБА_2 , а виконавцем є Трафік-центр, вартість запчастин та виконання робіт їх заміни в автомобілі VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, НОМЕР_6, становить 256 100,00 грн, розрахунок підписаний виконавцем Донченком Максимом та має печатку ФОП ОСОБА_10 .

Згідно висновку, що міститься у Звіті №385/2023-37 від 29 листопада 2023 року про оцінку ринкової вартості транспортного засобу автомобіля марки VolkswagenPassat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, ринкова вартість ТЗ станом на 29.11.2023 становить 344 479 грн 50 коп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний транспортний засіб сторонами було придбано за час перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти подружжя, тому він належить до спільного сумісного майна подружжя. Оскільки ОСОБА_2 здійснила продаж спірного автомобіля без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання його згоди, відтак останній має право на отримання грошової компенсації частки його вартості, виходячи з вартості транспортного засобу на час розгляду справи відповідно до висновку суб?єкта оціночної діяльності ПП «Енергомакс», складеного03 вересня 2024 року оцінювачем ОСОБА_9 , що міститься у Звіті про незалежну оцінку подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) об?єкта КТЗ - VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , за яким вартість ТЗ становить 606 300,00 грн, з яких частка вартості спірного автомобіля становить303 150,00 грн.

Проте колегія суддів не може повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з положеннями частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За системним тлумаченням частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого з подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

При цьому, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків.

При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.

Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Якщо під час вирішення спору про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року

у справі № 125/2157/19 зроблено висновок, що у разі, якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірний автомобіль сторони набули в період шлюбу за спільні кошти, а тому він є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя й підлягає поділу в порядку статей 70, 71 СК України. При цьому відповідачем не спростована презумпція спільності майна подружжя.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний автомобіль марки Volkswagen Passat, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , було придбано за власні кошти ОСОБА_2 . Таких доказів не додано відповідачем до апеляційної скарги.

Та обставина, що згідно складеної 14.10.2021 ОСОБА_2 розписки, на купівлю автомобіля було взято у борг у її матері грошові кошти у сумі 20 000 доларів США, та ці кошти не повернуті позикодавцю до тепер, не свідчить про те, що дійсно спірний автомобіль подружжя придбало за отримані у борг кошти, так як вказана у договорі купівлі-продажу вартість транспортного засобу значно менша та складала 102 000,00 грн.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватися при поділі майна подружжя (постанова Верхового Суду від 31 січня 2024 року у справі № 638/18499/18-ц, провадження № 61-4104св23).

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довела належними і допустимими доказами обставин, на які вона посилалась як на підставу того, що спірний автомобіль був придбаний за кошти отримані нею в борг у розмірі 20 000 дол. США у своєї матері, і матеріали справи таких доказів не містять доказів.

Оскільки ОСОБА_2 розпорядилася автомобілем на власний розсуд без письмової згоди ОСОБА_1 , відчуживши спірний автомобіль за договором купівлі-продажу, укладеним 29.11.2023 між нею та ОСОБА_8 , тому позивач має право на грошову компенсацію вартості частки спірноготранспортного засобу - автомобіля марки VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

Разом з тим, визначаючи розмір грошової компенсації вартості частки спірного транспортного засобу - автомобіля марки VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , суд взяв до уваги наданий позивачем висновок суб?єкта оціночної діяльності ПП «Енергомакс», складений 03 вересня 2024 року оцінювачем ОСОБА_9 , що міститься у Звіті про незалежну оцінку подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) об?єкта КТЗ -Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , за яким вартість транспортного засобу становить 606 300,00 грн.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію вартості частки спірного автомобіля в сумі 387 486,00 грн, виходячи з ринкової вартості спірного автомобіля станом на 13.03.2024, що становить 19 800 доларів США, та еквівалентно 774 972,00 грн, з посиланням на оголошення на Інтернет платформі сайту AUTO.RIA.COM, де автомобіль виставлено на продаж.

Також позивачем було надано Звіт про незалежну оцінку подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) об?єкта КТЗ - VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , складений 03 вересня 2024 року суб?єктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс» оцінювачем ОСОБА_9 , за висновком якогоринкова вартість об?єкта, станом на 03 вересня 2024 року, становить 606 300,00 грн.

Згідно зазначеного звіту визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу здійснювалося суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 , подібного за своїми якостями (технічними харакретистиками) об`єкта КТЗ - VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , станом на дату оцінки (03.09.2024), виходячи лише з інформації, наданої замовником, без особистого огляду ТЗ.

Отже, позивач надав письмові докази щодо вартості спірного транспортного засобу.

При цьому, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України саме відповідач, якщо він не погоджується з оцінкою автомобіля, наданою позивачем, має доводити протилежне (подати інші докази, просити про проведення відповідної експертизи тощо).

Відповідачка, у свою чергу, спростувала зазначені докази, та довела, що вартість спірного автомобіля є іншою від вартості, зазначеної у звіті, наданому позивачем, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

Так, відповідно до наданого відповідачем Звіту №385/2023-37 від 29 листопада 2023 року про оцінку ринкової вартості транспортного засобу автомобіля марки VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТОПРЕСТИЖ ЦЕНТР», спеціаліст-автотоварознавець ОСОБА_11 , ринкова (дійсна) вартість автомобіля VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , на дату оцінки (29.11.2023) складає 344 479, 50 грн.

Згідно зазначеного звіту, визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу здійснювалося суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТОПРЕСТИЖ ЦЕНТР», спеціаліст-автотоварознавець ОСОБА_11 , на підставі зовнішнього технічного огляду транспортного засобу VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , у присутності власника ОСОБА_2 .

Окрім того, відповідачка суду першої інстанції пояснювала, що причиною продажу спірного автомобіля слугувало те, що він потребував ремонту, варість якого склалада 74% ринкової вартості транспортного засобу. На підтвердження зазначеного відповідачем було надано суду розрахунок вартості ремонту автомобіля Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , від 10.11.2023, на загальну суму 256 100,00 грн, складений на її замовлення ФОП ОСОБА_10 .

Виходячи з наведеного, апеляційний суд бере до уваги надані відповідачем докази на підвердження ринкової вартості спірного автомобіля, оскільки згідно матеріалів справи транспортний засіб було придбано подружжям у жовні 2021 року, автомобіль використовувався на користь сім`ї, під час спільного проживання подружжя, а надалі особисто ОСОБА_2 , у процесі експлуатації його запчастини та деталі зазнали зносу та потребували ремонту чи заміні, тобто вартість транспортного засобу зменшилася внаслідок спільної експлуатації сторонами.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зроблено висновок, що у разі, якщо сторона договору або інша особа (зацікавлена особа) хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право подати позов про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.

Відповідно до частини п`ятої статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина перша, друга, третя статті 89 ЦПК України).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Суд першої інстанції, визначаючи розмір компенсації частки вартості спільного майна подружжя, врахував наданий позивачнм Звіт про незалежну оцінку подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) об?єкта КТЗ - VolkswagenPassat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , складений 03 вересня 2024 року суб?єктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс» оцінювачем ОСОБА_9 , за висновком якогоринкова вартість об?єкта станом на 03 вересня 2024 року становила 606 300,00 грн.

При цьому суд першої інстанції не врахував, що у даному випадку, незважаючи на відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя, можливо встановити його дійсну ринкову вартість на час відчуження, що підтверджується наданим відповідачем належними доказами, а саме Звітом №385/2023-37 від 29 листопада 2023 року про оцінку ринкової вартості транспортного засобу автомобіля марки Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «АВТОПРЕСТИЖ ЦЕНТР», спеціаліст-автотоварознавець ОСОБА_11 , згідно якого ринкова (дійсна) вартість автомобіля Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , на дату оцінки 29.11.2023 (тобто станом на час відчуження) складала 344 479, 50 грн.

Саме цей звіт суд повинен був врахувати під час визначення дійсної ринкової вартості спірного автомобіля, оскільки оцінку ринкової вартості транспортного засобу автомобіля марки Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , було проведено СОД на підставі зовнішнього технічного огляду цього ТЗ, тоді як ринкова вартість цього ж ТЗ згідно звіту від 03.09.2024 була визначена СОД відповідно до подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобіля.

Зазначену у Звіті №385/2023-37 від 29 листопада 2023 року ринкову (дійсну) вартість транспортного засобу автомобіля марки Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції вважає найбільш об`єктивною для розрахунку розміру грошової компенсації.

Таким чином, ураховуючи ринкову (дійсну) вартість транспортного засобу Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_6, д.н.з. НОМЕР_1 , визначену у Звіті №385/2023-37 від 29 листопада 2023 року, яка становить 344 479,50 грн, частка вартості спірного автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача складає 172 239,75 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, та встановлені обставини по справі, колегія суддів вважає, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року слід змінити, а саме зменшити розмір стягнутої із відповідачки на користь позивача грошової компенсації вартості частки автомобіля марки Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , з 303 150,00 грн до 172 239,75 грн.

Згідно з частиною 13 статті 141, пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог- частина 2 статті 141 ЦПК України.

Оскільки суд апеляційної інстанції частково задовольняє апеляційну скаргу відповідача, змінює рішення суду та зменшує розмір стягнутої із відповідачки на користь позивача грошової компенсації вартості частки спірного автомобіля, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 на 44, 45 %, тому зменшенню підлягає стягнутий з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви з 3 054,26 грн до 1 722,40 грн. При цьому, судові витрати відповідачки по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги, підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_12 у розмірі 2 526,14 грн.

В іншій частині рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року суд залишає без змін, оскільки погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачка не довела суду того, що спірний автомобіль є її особистою власністю. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказаний автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя і позивач має право на отримання від ОСОБА_2 грошової компенсації за його 1/2 частку у даному автомобілі, оскільки він був проданий ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 після розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року змінити, зменшити розмір стягнутої із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки автомобіля марки Volkswagen Passat, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , з 303 150,00 грн до 172 239,75 грн та судовий збір з 3 054,26 грн до 1 722,40 грн.

В іншій частині рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 562 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) гривні 14 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 15 вересня 2026 року.

Судді

Л. Д. Поливач

Є. П. Євграфова

О. І. Шкоріна