Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №358/768/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 358/768/26 Головуючий в суді І інстанції Романенко К.С.

Провадження № 33/824/3478/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 351688 від 28.04.2026 року - 27 квітня 2026 року о 23 год. 49 хв. у м. Богуслав, вул. Ярослава Шинкаренка (Кільцева), громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VolkswagenGolf» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на бодікамеру «MotorolaVB400V3»№ 844624 та № 859992, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп..

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 10 червня 2026 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обгрунтовував тим, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до судового розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Адвокат Божок М.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні в режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 351688 від 28.04.2026 року, з якого вбачається, що 27 квітня 2026 року о 23 год. 49 хв. у м. Богуслав, вул. Ярослава Шинкаренка (Кільцева), громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на бодікамеру «Motorola VB400V3» № 844624 та № 859992, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до «КП Миронівська ПЛ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого у водія було виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Зі змісту направлення вбачається, що огляд не проводився (а.с. 2);

- у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 28.04.2024 року, у яких останній пояснив, що рухався на автомобілі із Харкова додому, забрав товаришів зі служби. Зазначив, що пасажири у дорозі пили пиво. Пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі, оскільки втомився у дорозі, а алкогольні напої не вживав (а.с. 3);

- у розписці ОСОБА_1 із зобов`язанням залишити транспортний засіб на узбіччі та не керувати ним (а.с. 4);

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7099128 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки, останній керував транспортним засобом, що має технічні несправності зовнішніх світлових приладів, чим порушив п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України (а.с. 5);

- на фотознімку з інформацією про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія категорії В та С (а.с. 7);

- на відеозаписі з автомобільного відеореєстратора, на якому відображено момент зупинки транспортного засобу у зв`язку із непрацюючим зовнішнім світловим приладом позаду. Також на вказаному відеореєстраторі відображено, що з місця водія транспортного засобу виходить саме ОСОБА_1 (а.с. 8);

- на відеозаписі «export-umebr» із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції № 844624, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано зупинений транспортний засіб на узбіччі дороги. Працівниками поліції відразу ж було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу, а саме не працюючі зовнішні світлові прилади позаду, на що водій відповів: «ну буває», та пішов усувати технічні несправності (фрагмент відеозапису з 0:00:34). Патрульними поліції було повідомлено водієві, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна кольору шкірного покриву та тремтіння пальців рук (фрагмент відеозапису з 0:19:50). Також було повідомлено водієві вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що водій висловив відмову (фрагмент відеозапису з 0:19:38). Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено право проїхати на огляд до найближчого медичного закладу у м. Миронівка, на що водій також згоди не висловлював. На відеозаписі зафіксовано момент роз`яснення водієві прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису з 0:42:58). Крім того, зафіксовано процедуру ознайомлення водія з матеріалами справи про адміністративне правопорушення під підпис (фрагмент відеозапису з 1:16:30) (а.с. 8).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала, та самим ОСОБА_1 ..

Виявлені працівниками поліції 27 квітня 2026 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 27 квітня 2026 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, або ж у медичному закладі, на що останній категорично відмовився без будь-якого тиску та примусу.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, як такі, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки під час перегляду постанови Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2026 року судом апеляційної інстанції було встановлено, що наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за невиконання вимог п. 2.5 ПДР України підтверджується сукупністю наведених вище належних та допустимих доказів, в об`єктивності яких у суду апеляційної інстанції сумнівів не виникає.

Законність зупинки транспортного засобу та факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом з боді-камер патрульних поліції та відеореєстратором. Крім того, ОСОБА_1 у свої письмових поясненнях підтвердив факт керування транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що скерований до суду відеоматеріал стосується фіксації перебігу подій за участі ОСОБА_1 .. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано чітку відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, здійснену без будь-якого тиску чи примусу з боку працівників поліції, чим було порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що після ознайомлення ним та ознайомленням його захисника з постановою та матеріалами справи, в найкоротший термін буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга, однак така апеляційна скарга подана не була. Відтак, з урахуванням положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Богуславського районного суду Київської області від 02 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «15» вересня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко