Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №560/10626/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10626/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки, висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати довідку № 319/26 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Хмельницької обласної ради/директором КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради від 08.05.2026.

2. Визнати протиправним та скасувати обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність, складений та затверджений у встановленому законом порядку за результатами повної перевірки щорічної декларації за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Хмельницької обласної ради /директором КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані довідка та обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції є протиправними, оскільки відповідач безпідставно відніс несплачену частину вартості майнових прав за договорами їх купівлі-продажу до фінансових зобов`язань, які підлягають відображенню у розділі 13 декларації, за відсутності прямо встановленого законом такого обов`язку. Вказує, що відповідні об`єкти незавершеного будівництва були відображені у розділі 4 декларації, а тому відомості про них не приховувалися. Також зазначає, що Національне агентство з питань запобігання корупції необґрунтовано керувалося роз`ясненнями рекомендаційного характеру та не надало належної оцінки поданим позивачем під час перевірки поясненням і документам.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що повна перевірка декларації позивача проведена з дотриманням вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку №26/21. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 при поданні щорічної декларації за 2024 рік зазначила неточні та недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на 1 136 741,00 грн. Зазначає, що під час проведення перевірки Національним агентством проаналізовано відомості, отримані з реєстрів, від органів державної влади та місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, фізичних осіб та самого суб`єкта декларування. Надані позивачем письмові пояснення та документи були розглянуті, однак не підтвердили достовірність відображених у декларації відомостей.

Вказує, що позивач не зазначила у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про грошовий актив - кошти, передані нею ТОВ «Укрстандарт» для фінансування будівництва, у загальному розмірі на кінець звітного періоду 650 000,00 грн. Зазначає, що за договором купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-НП-2022 загальна вартість майнових прав становить 1 288 980,00 грн, з яких позивач станом на 31.12.2024 сплатила 650 000,00 грн. На кінець звітного періоду у позивача було наявне зобов`язання за цим договором щодо сплати 638 980,00 грн, відомості про яке не відображено у розділі 13 декларації.

Також зазначає, що позивач не відобразила у розділі 12 декларації відомості про грошовий актив - кошти, передані членом її сім`ї (чоловіком) ТОВ «Укрстандарт» для фінансування будівництва, у загальному розмірі 400 000,00 грн. За договором купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-2022 загальна вартість майнових прав члена сім`ї позивача становить 897 761,00 грн, з яких станом на 31.12.2024 сплачено 400 000,00 грн. На кінець звітного періоду у члена сім`ї позивача було наявне зобов`язання щодо сплати 497 761,00 грн, відомості про яке не відображено у розділі 13 декларації.

Відповідач вважає, що кошти, перераховані на виконання умов договору у фонд фінансування будівництва або як гарантійний внесок, є грошовими активами суб`єкта декларування або члена його сім`ї та підлягають відображенню у розділі 12 декларації. Зазначає, що відображення позивачем відповідних об`єктів незавершеного будівництва у розділі 4 декларації не звільняло її від обов`язку зазначити відповідні відомості у розділах 12 та 13 декларації.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та підтримав позовні вимоги. Зазначає, що сам факт отримання та аналізу НАЗК інформації під час проведення повної перевірки не свідчить про правомірність оскаржуваної довідки, оскільки відповідач зобов`язаний належно оцінити надані докази, встановити всі обставини та обґрунтувати свої висновки.

Вказує, що укладені з ТОВ «Укрстандарт» договори є договорами купівлі-продажу майнових прав, а не договорами участі у фонді фінансування будівництва чи передачі коштів в управління. Тому сплачені за ними кошти є оплатою вартості майнових прав, а не гарантійним внеском чи грошовим активом, який підлягав відображенню у розділі 12 декларації.

Також зазначає, що законодавство не містить прямої вимоги щодо відображення несплаченої частини вартості майнових прав за такими договорами як фінансового зобов`язання у розділі 13 декларації. Наголошує, що роз`яснення НАЗК мають рекомендаційний характер та не можуть встановлювати для суб`єкта декларування обов`язки, які безпосередньо не передбачені законом.

Крім того, вказує, що об`єкти незавершеного будівництва, придбані позивачем та членом її сім`ї за договорами з ТОВ «Укрстандарт», були відображені у розділі 4 декларації, а тому, з урахуванням частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», невнесення відповідних відомостей до іншого розділу декларації не може вважатися поданням недостовірних відомостей.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що доводи позивача не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній довідці. Вказує, що повна перевірка декларації проведена з дотриманням установленої процедури, а надані позивачем пояснення та документи були розглянуті, однак не підтвердили достовірність відомостей, зазначених у декларації.

Зазначає, що сплачені позивачем та її чоловіком ТОВ «Укрстандарт» кошти у розмірі 650 000,00 грн та 400 000,00 грн підлягали відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації, оскільки умовами договорів передбачено право на повернення таких коштів у разі їх розірвання. Вважає, що саме наявність права вимоги на повернення коштів свідчить про збереження відповідного грошового активу.

Також вказує, що несплачена частина вартості майнових прав у розмірі 638 980,00 грн та 497 761,00 грн є фінансовими зобов`язаннями, які підлягали відображенню у розділі 13 декларації. На думку відповідача, перелік фінансових зобов`язань, визначений пунктом 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», не є вичерпним.

Вважає, що відображення об`єктів незавершеного будівництва у розділі 4 декларації не звільняло позивача від обов`язку зазначити відповідні відомості про грошові активи та фінансові зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

30.03.2025 ОСОБА_1 подала щорічну декларацію за 2024 рік (унікальний ідентифікатор документа b25d076e-2498-4f3f-953a-62089e17c3b6) як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В період з 02.02.2026 по 07.05.2026 на підставі абз. 3 ч. 1 ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» та п.п. 2 п. 1 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за № 158/35780, зі змінами, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 30.01.2026 уповноваженою особою Національного агентства проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Хмельницької обласної ради/директором КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 30.03.2025.

08.05.2026 за результатами проведення повної перевірки декларації, щорічної за 2024 рік, унікальний ідентифікатор документа - b25d076e-2498-4f3f-953a-62089e17c3b6, поданої ОСОБА_1 , депутатом Хмельницької обласної ради/директором КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради уповноваженою особою НАЗК складено Довідку № 319/26 (далі - Довідка), за висновками якої встановлено, що суб`єкт декларування вказав у декларації:

1) недостовірні відомості (п.п. 9.1, 9.2 п. 9 розділу 3.1 Довідки), а саме, зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 136 741 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим не дотримав вимоги п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», та встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

2) неточні відомості (п.п. 1.1 п. 1, п. 2, п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п. 4, п. 5, п. 6, п.п. 7.1, 7.2, 7.3 п. 7, п.п. 8.1, 8.2 п. 8, п.п. 9.3, 9.4 п. 9, п. 10 розділу 3.1 Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 2№, 5, 7, 8, 8№, 9, 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Вказаний висновок Довідки вмотивований встановленими в ході проведення повної перевірки обставинами, викладеними у пункті 3.1 «Результати повної перевірки декларації щодо з`ясування достовірності задекларованих відомостей» розділу ІІІ «Описова частина», зокрема:

1) у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону, зокрема, про наявність у нього ідентифікаційного номера, який присвоєно іноземною державою, вказавши у відповідному полі блоку полів «Ідентифікація за межами України» - 19760621-01346.

Під час перевірки встановлено, що вказаний номер є УНЗР, присвоєним суб`єкту декларування.

Також у полі «Займана посада» суб`єкт декларування зазначив «Директор КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради».

Під час перевірки встановлено, що суб`єкт декларування також є депутатом Хмельницької обласної ради, що підтверджується інформацією, наданою Хмельницькою обласною радою.

Отже, у полі «Займана посада» необхідно вказати відомості про дві посади, пов`язані з поданням декларації.

2) у розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону, зокрема, щодо ідентифікаційного номера члена сім`ї (чоловіка), який присвоєно іноземною державою, вказавши у відповідному полі блоку полів «Ідентифікація за межами України» - 19730802-00514.

Під час перевірки встановлено, що вказаний номер є УНЗР, присвоєним члену сім`ї (чоловікові).

3) у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, зокрема:

- не зазначив відомостей про житловий будинок загальною площею 294,6 кв. м, реєстраційний номер 36720816, який належить члену сім`ї (чоловіку) на праві власності з 23.05.2012, та земельну ділянку загальною площею 1 000 кв. м, кадастровий номер 6810100000:18:001:0048, на якій розміщений вказаний житловий будинок;

- зазначив відомості щодо квартири загальною площею 206,6 кв. м, кадастровий номер 6810100000:18:001:0083, яка з 16.03.2013 належить йому на праві власності, обравши у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» позначку «Не застосовується», проте вартість вказаної квартири на дату набуття ним у власність становить 76 343 грн, що підтверджується відомостями ДРРП.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

4) у розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, зокрема, про дату набуття ним та членом сім`ї (чоловіком) права на об`єкти незавершеного будівництва, вказавши 01.08.2023.

Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Укрстандарт», 01.08.2022 товариством укладено із суб`єктом декларування договір купівлі-продажу майнових прав №01-ТР-6Д/3-НП-2022, а також з членом сім`ї (чоловіком) - договір від 01.08.2022 №03-ТР-6Д/3-2022.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 2-1 ч. 1 ст. 46 Закону.

5) у розділі 8 «Корпоративні права» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про ОК «СТРК «Монблан» (код ЄДРПОУ 43873003), співзасновником якого є член сім`ї (чоловік), що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 8 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону.

6) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про джерело доходу, отриманого членом сім`ї (чоловіком) від відчуження автомобіля, вказавши його джерелом доходу.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль відчужено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

7) у розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про грошові активи - кошти, передані ним ТОВ «Укрстандарт» для фінансування будівництва, у загальному розмірі на кінець звітного періоду 650 000 грн.

Під час перевірки встановлено, що суб`єкт декларування уклав з ТОВ «Укрстандарт» договір купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-НП-2022 на нежитлове приміщення загальною площею 92,07 кв. м, розташоване за адресою: вул. Трудова, буд. 6Д, прим. 3/7, м. Хмельницький, відомості про яке відображено у розділі 4 декларації.

Відповідно до інформації, наданої ТОВ «Укрстандарт», загальна вартість майнових прав становить 1 288 980 грн, з яких суб`єкт декларування станом на 31.12.2024 сплатив 650 000 грн, у тому числі у звітному періоді 150 000 грн.

Також суб`єкт декларування не зазначив відомостей про грошовий актив – кошти, передані членом його сім`ї (чоловіком) ТОВ «Укрстандарт» для фінансування будівництва, у загальному розмірі на кінець звітного періоду 400 000 грн.

Під час перевірки встановлено, що член сім`ї (чоловік) уклав з ТОВ «Укрстандарт» договір купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №03-ТР-6Д/3-2022 на квартиру загальною площею 68,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість майнових прав становить 897 761 грн, з яких член сім`ї (чоловік) станом на 31.12.2024 сплатив 400 000 грн, у тому числі у звітному періоді 100 000 грн.

Крім того, у цьому розділі суб`єкт декларування не зазначив відомостей про наявні у члена сім`ї (чоловіка) кошти, розміщені станом на кінець звітного періоду на банківських рахунках, зокрема: в АТ КБ «ПриватБанк» - 31 052 грн та в АТ «Універсал Банк» - 4 068 грн.

Під час перевірки не встановлено обізнаності суб`єкта декларування з дійсним розміром коштів, розміщених членом сім`ї (чоловіком) на банківських рахунках.

8) у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129), у якому в нього відкриті рахунки.

Також суб`єкт декларування не зазначив відомостей про своє право розпорядження банківським рахунком члена сім`ї (чоловіка), відкритим в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), а також про те, що член сім`ї (чоловік) має право розпорядження банківським рахунком ОСОБА_3 , відкритим в АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 12.1 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону.

9) у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про наявне у нього на кінець звітного періоду фінансове зобов`язання перед ТОВ «Укрстандарт» у розмірі 638 980 грн.

Під час перевірки встановлено, що за договором купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-НП-2022 загальна вартість майнових прав становить 1 288 980 грн, з яких суб`єкт декларування станом на 31.12.2024 сплатив 650 000 грн. На кінець звітного періоду зобов`язання щодо сплати решти вартості майнових прав становило 638 980 грн.

Також суб`єкт декларування не зазначив відомостей про наявне у члена сім`ї (чоловіка) на кінець звітного періоду фінансове зобов`язання перед ТОВ «Укрстандарт» у розмірі 497 761 грн.

Під час перевірки встановлено, що загальна вартість майнових прав за укладеним членом сім`ї (чоловіком) договором становить 897 761 грн, з яких станом на 31.12.2024 сплачено 400 000 грн. На кінець звітного періоду зобов`язання щодо сплати решти вартості майнових прав становило 497 761 грн.

Таким чином, суб`єкт декларування зазначив у розділі 13 декларації відомості, які не відповідають дійсності, на загальну суму 1 136 741 грн, чим не дотримав вимоги п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону.

10) у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не підлягали відображенню, зокрема, про набуття ним у власність нежитлового приміщення загальною площею 123,6 кв. м, розташованого за адресою: вул. Проскурівська, буд. 21/31, м. Хмельницький, яке належить йому на праві спільної власності.

Суб`єкт декларування надав пояснення, які враховано, проте не спростовують відображених у декларації відомостей, які не підлягали відображенню.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 14 декларації зазначив відомості, які не підлягали відображенню, чим не дотримав вимоги п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону.

Також за результатами проведення повної перевірки поданої позивачем декларації уповноваженою особою відповідача складено Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність, який 11.05.2026 затверджено Заступником Голови Національного агентства та листом від 14.05.2026 № 42-01/33673-26 надіслано до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1700-VII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) .

Згідно з частинами першою, четвертою статті 4 Закону №1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

За змістом пп.7-1 частини першої статті 11 Закону №1700-VIІ (у редакції, чинній на момент призначення повної перевірки) до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

Відповідно до частин 1-4 статті 51-1 Закону №1700-VIІ Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

Порядок проведення передбачених цією статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно зі статтею 51-3 Закону №1700-VІІ повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов`язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.

Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб`єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб`єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб`єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Суб`єкт декларування має право ознайомитися з усіма матеріалами повної перевірки щодо себе за результатами її проведення. Копії матеріалів повної перевірки надаються Національним агентством на письмовий запит суб`єкта декларування протягом семи робочих днів з дня його отримання.

Повна перевірка декларації проводиться в частині об`єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб`єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли Національне агентство отримало нову інформацію про об`єкт, який перевірявся, або коли наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні Національному агентству під час проведення попередньої повної перевірки.

Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (далі - Порядок № 26/21, у редакції, чинній на момент проведення повної перевірки).

Згідно з абзацами 6, 7 п. 2 розділу I Порядку № 26/21 недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім`ї суб`єкта декларування чи об`єкт декларування.

Неточні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, інших джерелах інформації, на суму, що не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім`ї суб`єкта декларування чи об`єкт декларування.

Складовими предмета повної перевірки декларації є: з`ясування достовірності задекларованих відомостей; з`ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 26/21).

Національне агентство під час проведення повної перевірки проводить перевірку відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 розділу III цього Порядку (п. 3 розділу V Порядку № 26/21).

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 26/21 повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) аналіз відомостей про об`єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування;

2) створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;

3) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;

4) звернення у разі необхідності до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.

Згідно з п. 12 розділу V Порядку № 26/21 достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки.

Оформлення результатів проведення повної перевірки декларації регламентовано розділом VI Порядку № 26/21.

Так, відповідно до п. 1, 5 цього розділу, за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до п. 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у двох примірниках.

Суд зазначає, що у постанові від 03.07.2026 по справі №420/3048/25 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, дослідивши юридичні (правові) висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №520/25012/21 та від 19.02.2026 у справі №160/30949/24 про те, що у разі наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК перевірки декларації особи, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо в порядку адміністративного судочинства, відступила від указаних висновків та вважала за необхідне застосовувати такі юридичні (правові) висновки :

1. Складена НАЗК за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування довідка є результатом реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері антикорупційного контролю та має ознаки індивідуального акта, у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 та п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України. Така довідка безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси й обов`язки суб`єкта декларування, зокрема покладає обов`язок подати виправлену декларацію, створює репутаційні наслідки, може впливати на проходження публічної служби, кадрові рішення та ініціювати подальші форми юридичної відповідальності.

Отже, з огляду на її правову природу як індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та відсутність спеціального порядку судового контролю за законністю дій НАЗК при здійсненні повної перевірки декларації, така довідка може бути самостійним предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства на предмет її відповідності критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

2. Сам факт наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаних з результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації особи та складання довідки НАЗК, не змінює правової природи такої довідки і не позбавляє її статусу індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, та, з урахуванням частини вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, зобов`язує адміністративні суди здійснювати контроль за законністю адміністративних актів НАЗК.

3. Межами розгляду справи у адміністративному суді є з`ясування того, чи були дії (рішення) НАЗК правомірними у реалізації владних управлінських функцій та чи відповідає довідка за результатами повної перевірки декларації суб`єкта декларування критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та процедурної справедливості в аспекті критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України. Саме тому конкуренція судових юрисдикцій у такому випадку - відсутня, оскільки в межах кожної з них здійснюється захист різних прав та вирішуються різні юридичні питання.

Як убачається зі змісту Довідки про результати проведення повної перевірки декларації №319/26 від 08.05.2026, підставою для висновку Національного агентства про наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП, стало незазначення позивачем у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації відомостей про зобов`язання перед ТОВ «Укрстандарт» у розмірі 638 980 грн, а також про зобов`язання члена її сім`ї перед цим товариством у розмірі 497 761 грн.

Зазначені відомості Національне агентство кваліфікувало як недостовірні, визначивши їх загальний розмір у сумі 1 136 741 грн, та саме з цими обставинами пов`язало висновок про наявність ознак правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Таким чином, для вирішення питання щодо правомірності висновків відповідача у цій частині необхідно з`ясувати, чи є несплачена частина вартості майнових прав за укладеними з ТОВ «Укрстандарт» договорами фінансовим зобов`язанням у розумінні пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII та, відповідно, чи підлягали відомості про неї відображенню у декларації.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються фінансові зобов`язання суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов`язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов`язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов`язань включають дані про вид зобов`язання, його розмір, валюту зобов`язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов`язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов`язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Судом встановлено, що 01.08.2022 між ТОВ «Укрстандарт» (Компанія) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №01-ТР-6Д/3-НП-2022.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору Компанія продає, а Покупець придбаває майнові права на нежитлове приміщення №3/7 у житловому будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 92,07 кв. м.

Пунктом 2.4.1 договору передбачено обов`язок Покупця сплатити повністю вартість майнових прав на приміщення або дотримуватись графіку оплати вартості предмету договору, викладеного в розділі 3 цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору Покупець здійснює оплату вартості майнових прав на приміщення частинами відповідно до встановленого сторонами графіка платежів. Загальна вартість майнових прав становить 1 288 980 грн.

При цьому відповідно до пункту 3.2 договору після внесення Покупцем повної вартості предмета договору Компанія надає Покупцю довідку про сплату вартості майнових прав на приміщення.

Також судом встановлено, що 01.08.2022 між ТОВ «Укрстандарт» (Компанія) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №03-ТР-6Д/3-2022.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору Компанія продає, а Покупець придбаває майнові права на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 68,5 кв. м.

Згідно з пунктом 2.4.1 договору Покупець зобов`язаний сплатити повністю вартість майнових прав на квартиру або дотримуватись графіку оплати вартості предмету договору, викладеного в розділі 3 цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Покупець здійснює оплату вартості майнових прав на квартиру частинами відповідно до встановленого сторонами графіка платежів. Загальна вартість майнових прав становить 897 761 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору після внесення Покупцем повної вартості предмета договору у безготівковій формі Компанія надає Покупцю довідку про сплату вартості майнових прав на квартиру.

Отже, умовами наведених договорів визначено загальну вартість майнових прав та встановлено порядок її сплати покупцями частинами згідно з погодженими сторонами графіками платежів.

Як встановлено Національним агентством під час проведення повної перевірки, станом на 31.12.2024 ОСОБА_1 на виконання умов договору сплачено 650 000 грн із загальної вартості майнових прав 1 288 980 грн, у зв`язку з чим несплачена частина їх вартості становила 638 980 грн. Членом сім`ї позивача сплачено 400 000 грн із загальної вартості майнових прав 897 761 грн, а несплачена частина їх вартості становила 497 761 грн. Саме вказані суми Національне агентство визначило як фінансові зобов`язання, відомості про які підлягали відображенню у розділі 13 декларації.

Водночас із наведених умов договорів вбачається, що суми 638 980 грн та 497 761 грн є несплаченою частиною визначеної сторонами вартості майнових прав за договорами купівлі-продажу.

Порядок відображення відомостей у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації конкретизовано Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23.

Відповідно до підпункту 2 пункту 15 розділу IV Порядку №252/23 відомості про інші фінансові зобов`язання, у тому числі за договорами лізингу, страхування, недержавного пенсійного забезпечення, зазначаються лише у разі, якщо їх розмір на кінець звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів.

Отже, положення пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII та пункту 15 розділу IV Порядку №252/23 не встановлюють вичерпного переліку фінансових зобов`язань, відомості про які підлягають відображенню у декларації.

Водночас наведені норми не містять визначення поняття «інші фінансові зобов`язання» та прямо не відносять до таких зобов`язань несплачену частину вартості майна чи майнових прав за договором купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Абзацом 6 частини 9 статті 12 Закону №1700-VII передбачено, що рекомендаційні роз`яснення, методичні рекомендації Національного агентства загального характеру розміщуються на офіційному веб-сайті Національного агентства не пізніше наступного робочого дня після їх затвердження.

Так, у Роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.11.2023 №4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» надано роз`яснення, зокрема, щодо декларування майнових прав на об`єкти, що будуються, та фінансових зобов`язань (далі – Роз`яснення).

У відповіді на питання №93 «Як декларувати набуті майнові права на об`єкт, що будується у багатоквартирному будинку?» Національне агентство роз`яснило порядок відображення відомостей про відповідний об`єкт у розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» декларації. Водночас у цій відповіді зазначено, що якщо у суб`єкта декларування або члена його сім`ї відповідно до умов договору на кінець звітного періоду наявне фінансове зобов`язання, розмір якого перевищує 50 ПМ (грошові кошти або їх частина не були перераховані), то відомості про таке зобов`язання відображаються у розділі 13 "Фінансові зобов`язання" декларації.

Відповідно до відповіді на питання №175 «Які фінансові зобов`язання відображаються у декларації?» Національне агентство відносить, зокрема, отримані кредити; отримані позики; інші кошти, які були позичені суб`єкту декларування або члену його сім`ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога; зобов`язання за договором лізингу; зобов`язання за договором страхування; зобов`язання за договором недержавного пенсійного забезпечення; несплачені податкові зобов`язання; інші зобов`язання, у тому числі, які виникли внаслідок укладених договорів (у декларації необхідно зазначити, які саме), або які виникли внаслідок набрання законної сили рішенням суду (наприклад, відшкодування моральної шкоди).

Суд звертає увагу, що у наведених Роз`ясненнях Національне агентство не визначає несплачену частину вартості майнових прав за договором їх купівлі-продажу як окремий вид фінансового зобов`язання.

У відповіді на питання №93 Національне агентство зазначає про необхідність відображення у розділі 13 декларації фінансового зобов`язання, наявного відповідно до умов договору на кінець звітного періоду, якщо його розмір перевищує 50 прожиткових мінімумів, у тому числі у разі, коли грошові кошти або їх частина не були перераховані. Водночас наведене роз`яснення не містить визначення поняття «фінансове зобов`язання» та не встановлює критеріїв, за якими несплачена сума за конкретним цивільно-правовим договором підлягає кваліфікації саме як фінансове зобов`язання для цілей декларування.

Водночас наведене у відповіді на питання №175 формулювання щодо «інших зобов`язань, у тому числі, які виникли внаслідок укладених договорів» має загальний характер та не визначає, які саме цивільно-правові зобов`язання, що передбачають сплату коштів, належать до фінансових зобов`язань у розумінні пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII.

Разом з тим зазначені Роз`яснення відповідно до їх змісту мають рекомендаційний характер, не містять правових норм та відображають правозастосовну практику Національного агентства. Відтак вони покликані роз`яснювати порядок застосування положень Закону №1700-VII, однак не можуть самостійно встановлювати додаткові обов`язки суб`єкта декларування, які прямо не випливають із закону чи прийнятого на його виконання нормативно-правового акта.

Саме по собі зазначення у Роз`ясненнях на «інші зобов`язання, у тому числі ті, що виникли внаслідок укладених договорів», не дає підстав для висновку, що будь-яке грошове зобов`язання, яке виникає з цивільно-правового договору, незалежно від його правової природи, є фінансовим зобов`язанням у розумінні пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII.

Отже, для висновку про обов`язок позивача відобразити у розділі 13 декларації суми 638 980 грн та 497 761 грн недостатньо самого факту виникнення відповідних обов`язків з укладених договорів. Відповідач мав установити та належним чином обґрунтувати, що несплачена частина ціни майнових прав за такими договорами за своєю правовою природою становить саме фінансове зобов`язання, відомості про яке підлягають декларуванню відповідно до пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII.

Посилання відповідача на положення статей 11, 509 Цивільного кодексу України наведених висновків не спростовують.

Так, відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, наведена норма визначає загальне поняття цивільного зобов`язання та передбачає сплату грошей лише як один із можливих способів його виконання. Водночас стаття 509 Цивільного кодексу України не визначає поняття «фінансове зобов`язання» для цілей фінансового контролю та не встановлює, що кожне цивільне зобов`язання, змістом якого є обов`язок сплатити кошти, є фінансовим зобов`язанням у розумінні пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII.

Тому сам по собі факт існування у позивача та члена її сім`ї передбаченого договорами обов`язку сплатити визначену сторонами вартість майнових прав не є достатнім для висновку про наявність у них фінансових зобов`язань, які підлягали відображенню у розділі 13 декларації.

Як встановлено судом, за укладеними договорами купівлі-продажу майнових прав обов`язок позивача та члена її сім`ї щодо сплати визначеної договорами ціни є зустрічним майновим обов`язком покупців у правовідносинах з придбання майнових прав. Умовами договорів передбачено поетапну сплату їх вартості, а передача майнових прав пов`язана з виконанням покупцями відповідного обов`язку щодо оплати.

Отже, суми 638 980 грн та 497 761 грн, визначені Національним агентством, становлять залишок ціни майнових прав, яка підлягала сплаті покупцями відповідно до умов договорів, а не кошти, отримані позивачем чи членом її сім`ї у кредит, позику або на іншій підставі, внаслідок якої у них виник обов`язок повернення отриманих коштів.

Водночас відповідач, кваліфікуючи зазначені суми як фінансові зобов`язання, фактично виходив із самого факту наявності у позивача та члена її сім`ї передбаченого договорами обов`язку щодо сплати коштів. При цьому ані у Довідці, ані під час розгляду справи відповідачем не наведено достатнього правового обґрунтування того, за якими саме ознаками несплачена частина ціни майнових прав за договорами купівлі-продажу становить фінансове зобов`язання у розумінні пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VII.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим висновок Національного агентства про те, що несплачена частина вартості майнових прав за договорами купівлі-продажу у розмірі 638 980 грн та 497 761 грн підлягала відображенню позивачем у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації.

Відтак відсутність у розділі 13 декларації відомостей про зазначені суми не може бути кваліфікована як зазначення позивачем недостовірних відомостей на загальну суму 1 136 741 грн.

Щодо висновків Національного агентства з питань запобігання корупції про незазначення позивачем у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомостей про грошові кошти, сплачені за договорами купівлі-продажу майнових прав, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Довідки №319/26 від 08.05.2026, Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що станом на 31.12.2024 ОСОБА_1 на виконання договору купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-НП-2022 сплачено ТОВ «Укрстандарт» 650 000 грн, а членом її сім`ї за договором купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №03-ТР-6Д/3-2022 - 400 000 грн.

Національне агентство дійшло висновку, що зазначені кошти є грошовими активами та підлягали відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації.

Обґрунтовуючи такий висновок, відповідач зазначив, що у разі передачі суб`єктом декларування або членом його сім`ї коштів управителю у фонд фінансування будівництва на праві довірчої власності такі кошти залишаються у власності суб`єкта декларування або члена його сім`ї. Тому кошти, перераховані управителю у фонд фінансування будівництва або як гарантійний внесок, є грошовими активами та підлягають відображенню у розділі 12 декларації.

Також Національне агентство вказало, що якщо умовами договору передбачено повернення здійсненого суб`єктом декларування або членом його сім`ї забезпечувального платежу, такі кошти є грошовим активом незалежно від того, що фактично ними вже користується забудовник.

При цьому відповідач послався на умови договору купівлі-продажу майнових прав від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-НП-2022, відповідно до яких у разі розірвання договору при повній (частковій) оплаті за об`єкт кошти повертаються покупцю після реалізації об`єкта іншому покупцю, за вирахуванням неустойки у розмірі 5% від внесеної суми.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Відповідно до пункту 93 Роз`яснень, кошти у фонд фінансування будівництва передаються довірителем (суб`єктом декларування або членом його сім`ї) управителю в управління на праві довірчої власності, тобто залишаються у власності суб`єкта декларування або члена його сім`ї (абз. 3, 12, 16 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"). Тому якщо суб`єкт декларування або члени його сім`ї на виконання умов договору перерахували кошти управителю у фонд фінансування будівництва або як гарантійний внесок, такі кошти є грошовими активами суб`єкта декларування або членів його сім`ї та мають бути відображені у розділі 12 "Грошові активи" декларації (за умови перевищення порогу декларування).

Отже, наведене роз`яснення пов`язує віднесення відповідних коштів до грошових активів із їх передачею управителю фонду фінансування будівництва в управління на праві довірчої власності або внесенням їх як гарантійного внеску.

Як встановлено судом, договори від 01.08.2022 №01-ТР-6Д/3-НП-2022 та №03-ТР-6Д/3-2022 за своїм змістом є договорами купівлі-продажу майнових прав, відповідно до яких ТОВ «Укрстандарт» зобов`язалося передати покупцям майнові права на визначені договорами об`єкти, а покупці - сплатити їх вартість у порядку та строки, встановлені договорами.

Отже, кошти у розмірі 650 000 грн та 400 000 грн були перераховані ТОВ «Укрстандарт» саме на виконання обов`язку покупців зі сплати ціни майнових прав за вже укладеними договорами купівлі-продажу.

Водночас матеріали справи не свідчать про те, що зазначені кошти передавалися ТОВ «Укрстандарт» в управління на праві довірчої власності у межах фонду фінансування будівництва. Умовами укладених договорів такі платежі також не визначені як гарантійний чи забезпечувальний внесок.

Таким чином, правова природа сплачених за договорами купівлі-продажу майнових прав коштів відрізняється від коштів, переданих управителю фонду фінансування будівництва, а також від гарантійного (забезпечувального) платежу, на які посилається Національне агентство, обґрунтовуючи необхідність їх відображення у розділі 12 декларації.

За таких обставин саме по собі передбачення договорами можливості повернення сплачених коштів у разі їх розірвання не є достатньою підставою для висновку, що станом на кінець звітного періоду суми 650 000 грн та 400 000 грн залишалися грошовими активами позивача та члена її сім`ї, які підлягали відображенню у розділі 12 декларації.

Відтак висновок Національного агентства про незазначення позивачем у розділі 12 «Грошові активи» декларації відповідних відомостей є необґрунтованим.

Отже, судом встановлено необґрунтованість висновків Національного агентства щодо незазначення позивачем у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації відомостей на загальну суму 1 136 741 грн, а також щодо незазначення у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомостей про кошти у розмірі 650 000 грн та 400 000 грн.

При цьому саме незазначення у розділі 13 декларації відомостей про суми 638 980 грн та 497 761 грн Національне агентство визначило як зазначення недостовірних відомостей на загальну суму 1 136 741 грн та пов`язало з наявністю ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Крім того, судом встановлено, що за результатами проведення повної перевірки декларації Національне агентство дійшло висновку про зазначення позивачем недостовірних відомостей на загальну суму 1 136 741 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та у зв`язку з цим встановило ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Саме зазначені висновки стали підставою для складення за результатами повної перевірки Обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, який 11.05.2026 затверджено заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції та направлено до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Як встановлено судом вище, визначена Національним агентством з питань запобігання корупції сума недостовірних відомостей 1 136 741 грн складається із сум 638 980 грн та 497 761 грн, які становлять несплачену частину вартості майнових прав за договорами купівлі-продажу та які відповідач необґрунтовано відніс до фінансових зобов`язань, що підлягали відображенню у розділі 13 декларації.

Відтак встановлений судом необґрунтований характер висновку Національного агентства про зазначення позивачем недостовірних відомостей на загальну суму 1 136 741 грн свідчить про відсутність підстав, покладених відповідачем в основу Обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

За таких обставин Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за яке передбачено адміністративну відповідальність, складений за результатами повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_1 за 2024 рік, не може вважатися обґрунтованим та правомірним, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані Довідка №319/26 від 08.05.2026 та складений за результатами повної перевірки Обґрунтований висновок не відповідають критеріям, установленим частиною другою статті 2 КАС України, адже прийняті не обґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Довідку № 319/26 від 08.05.2026 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Хмельницької обласної ради / директором КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради.

Визнати протиправним та скасувати Обґрунтований висновок від 11.05.2026 щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність, складений за результатами повної перевірки щорічної декларації за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Хмельницької обласної ради / директором КНП «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Національне агентство з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103 , код ЄДРПОУ - 40381452)

Головуючий суддя Д.А. Божук