Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №560/13065/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13065/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивач вважає, що відповідач протиправно здійснив розрахунок виплаченої одноразової грошової допомоги зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2016, оскільки йому призначено II групу інвалідності через різні підстави, кожна із яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до довідки МСЕК від 04.03.2016 АВ № 0687670 позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України" від 19.02.2016 № 16 причинний зв`язок захворювання позивача "IXC: стенокардія напруги. ФК-І-І. Гіпертонічна хвороба І стадії. СН-0 стадії. ПТФХ обох нижніх кінцівок, змішана форма. КВН-І-ІІ ступеня" з проходженням служби в ОВС.

В подальшому позивач у період з 31.01.2023 по 03.05.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира танкової роти з морально-психологічного забезпечення танкового батальйону у військовому званні "старший лейтенант".

27.10.2023 позивач отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу при захисті Батьківщини, що підтверджується довідкою військової частини від 04.12.2023 № 846.

Згідно з пунктом 12 Свідоцтва про хворобу № 221 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Аневризма черевного відділу аорти та клубових артерій. Захворювання позивача, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Наслідки мінно-вибухового поранення (27.10.2023): сліпого непроникаючого уламкового поранення лівої потиличної ділянки, геморагічного забою лівої скронево-тім`яно-потиличної ділянки, дірчатого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва, травматичного САК, посттравматичної гематоми правої привушної залози, перелому передньої стінки правого зовнішнього слухового ходу, наявності підшкірних металевих уламків тім`яно-потиличної ділянки; вогнепального поранення волосистої частини голови, лікованого оперативно: СПО (28.10.2023): ПІХО ран з видаленням уламку, видалення кісткових фрагментів та невеликої мозкової гематоми лівої потиличної ділянки, ревізія ран лівої тім`яно-потиличної ділянки у вигляді післятравматичної енцефалопатії, дефекту кісток склепіння черепа (площею 1,32см) в ділянці лівого тім`яно-потиличного шва 12х11 мм, периферичної невропатії правого лицевого нерва, стійкої цефалгії, стійкого помірного вестибуло-тактичного синдрому з помірним порушенням функції. Хронічна правобічна нейросенсорна приглуховатість IV ст зі сприйняттям шепітної мови правим вухом нуль метрів, лівим вухом 5 метрів. Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я Україна від 04.07.2007 № 370, травма відноситься до важких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки МСЕК від 19.11.2024 12ААГ № 914829 позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок поранення, так, пов`язаного із захистом Батьківщини.

30.07.2025 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформлене протоколом від 13.03.2026 № 141/975, в якому дійшла висновку про призначення і виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови № 975, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку зі зміною причинного зв`язку інвалідності на підставі довідок МСЕК серії АВ №0687670 від 04.03.2016 та серії 12ААГ № 914829 від 19.11.2024 у розмірі різниці між 300-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2016), та раніше отриманою у Міністерстві внутрішніх справ України сумою одноразової грошової допомоги 275600,00 грн, що підтверджено листом МВС України від 17.09.2025 № 34437-2025, в сумі 137800,00 грн.

Позивач оскаржив вказане рішення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону N 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з частиною четвертою статті 16-3 Закону № 2011-XII якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).

У разі якщо під час первинного огляду було встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 (у редакції, чинній станом на момент прийняття спірного рішення) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 17 Порядку № 975 передбачено, що у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).

У разі коли під час первинного огляду встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) (абзаци 1-3 пункту 19 Порядку № 975).

У 2016 році позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС (довідка МСЕК від 04.03.2016 АВ № 0687670). В подальшому останньому встановлена ІІ група інвалідності внаслідок поранення, так, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК від 19.11.2024 12ААГ № 914829).

Тобто, матеріали справи свідчать, що у позивача мали місце два окремих, не пов`язаних між собою випадки: 1) захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС, і встановлення йому у зв`язку з цим інвалідності II групи у 2016 році; 2) поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, і встановлення йому інвалідності II групи інвалідності у 2024 році.

Відтак, встановлення позивачу II групи інвалідності у 2016 році внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, та II групи інвалідності у 2024 році внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, відбулися з різних причин та внаслідок різних захворювань (травм, поранень).

II групу інвалідності у 2024 році позивач отримав не у зв`язку із погіршенням стану здоров`я (діагнозу), який був йому встановлений у 2016 році під час проходження служби в ОВС, а в результаті поранення, отриманого під час проходження військової служби та участі в бойових діях під час захисту Батьківщини, що є окремою підставою для встановлення II групи інвалідності.

Отже, кожна з цих подій є результатом окремих чинників, які відрізняються за своєю природою та обставинами виникнення. Водночас, необхідно зауважити, що захворювання та поранення мають свої різні характеристики, причини та наслідки, що підтверджується відповідними медичними документами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2026 у справі № 640/11835/21 та від 24.02.2026 у справі № 420/32675/24, яку суд враховує відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду цієї справи.

Таким чином, у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, тобто у 2024 році.

Посилання відповідача на те, що позивачу інвалідність вперше встановлена у 2016 році, у зв`язку з чим обчислення одноразової грошової допомоги має здійснюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2016, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності, дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Вперше інвалідність II групи внаслідок поранення, ТАК, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивачу встановлена у 2024 році (довідка МСЕК від 19.11.2024 12ААГ №914829).

Суд також відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 120/845/24, оскільки фактичні обставини зазначеної справи та цієї справи не є тотожними.

У справі №120/845/24 первинно встановлена інвалідність військовослужбовцю надалі не була зумовлена новим самостійним ушкодженням здоров`я, а був уточнений її причинний зв`язок - із "захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби" на "пов`язана із захистом Батьківщини".

Натомість у цій справі інвалідність позивача була встановлена у 2016 році у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ. У подальшому позивач набув статусу військовослужбовця, брав участь у бойових діях під час захисту Батьківщини та отримав поранення, у зв`язку з яким у 2024 році йому вперше встановлено інвалідність із причинним зв`язком "поранення, пов`язане із захистом Батьківщини".

Отже, у цій справі йдеться не про уточнення чи зміну причинного зв`язку вже існуючої інвалідності, а про встановлення інвалідності внаслідок іншої, самостійної та нової підстави - поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

За таких обставин, наведений відповідачем правовий висновок Верховного Суду у справі №120/845/24 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідач неправомірно прийняв рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 300-кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2016), в сумі 138700,00 грн. Як наслідок слід зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2024.

Враховуючи викладене, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 7 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 13.03.2026 № 141/975, про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 300-кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2016), в сумі 138700,00 грн.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024, з урахуванням виплаченої суми допомоги.

Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049 , код ЄДРПОУ - 00034022)

Головуючий суддя О.Л. Польовий