Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №520/1245/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 вересня 2026 року № 520/1245/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) збитки, завдані державі, у десятикратному розмірі вартості втраченого майна – 45800,00 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот гривень).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що солдатом ОСОБА_1 виявлена відсутність особистої зброї, автомата АК-74 № НОМЕР_5 . З метою належного документування обставин події, перевірки причин і умов, що сприяли настанню негативних наслідків, встановлення ступеня вини, а також фіксації факту і розміру завданої матеріальної шкоди (збитків державі), командиром військової частини НОМЕР_1 у встановленому порядку було призначено службове розслідування за фактом втрати ввіреного майна служби ракетно-артилерійського озброєння. Втрата закріпленої за військовослужбовцем вогнепальної зброї є наслідком неналежного виконання солдатом ОСОБА_1 обов`язків військової служби та недбалого ставлення до зберігання ввіреного майна, що спричинило матеріальну шкоду державі. Відповідача з вказаним наказом не ознайомлено, оскільки він самовільно залишив військову службу та в дійсний час відсутній на військовій службі без поважних причин. З зазначених обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги про стягнення вартості завданої державі шкоди в десятикратному розмірі втраченого майна.

Відповідач правом надати відзив не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що військовослужбовець за контрактом, солдат ОСОБА_1 призваний до лав ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_2 04.10.2021 року. Зарахований до списків особового складу частини та призначений на посаду солдата резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2024 № 152. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.05.2024 № 153 призначений на посаду навідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до позатермінового донесення №2606/2/РР від 26.06.2024 встановлено, що 26.06.2024 близько 17:00 в тимчасовому місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 при підготовці до чергування на бойовій позиції навідником 2 розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 виявлена відсутність особистої зброї, автомата АК-74 № НОМЕР_5 . Солдат ОСОБА_1 повідомив про даний факт відсутності особистої зброї, автомата АК-74 № НОМЕР_5 , тимчасово виконуючому обов`язки командира 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_2 .

В результаті проведених пошукових заходів в тимчасовому розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_1 зброю знайдено не було.

Командиром військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування за фактом втрати ввіреного майна служби ракетно-артилерійського озброєння, а саме автомата 5,45 мм АК-74 № НОМЕР_5 , навідником 2 розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №5563 «Про призначення службового розслідування»).

У ході проведення службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 №5563 від 27.06.2024 встановлено, що 26.06.2024 року близько 17:00 в місці тимчасового розміщення особового складу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , в помешканні для відпочинку при підготовці до чергування на бойову позицію навідником 2-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 виявлено відсутність його особистої зброї, а саме 5,45-мм автомата «АК-74» № НОМЕР_5 .

Позивач зазначає, що внаслідок грубого порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України солдатом ОСОБА_1 , дії військовослужбовця призвели до втрати ввіреної йому вогнепальної зброї під час дії воєнного стану.

За результатами службового розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.08.2024 №6682 стосовно солдата ОСОБА_1 прийнято наступні рішення:

Згідно пункту 6.2: За невиконання статті 127 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та на підставі статті 48, статті 55, статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV на навідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - «СУВОРА ДОГАНА».”.

Згідно пункту 6.3: З метою попередження подібних випадків провести додаткові заняття з особовим складом, щодо доведення статті 11, статті 16, статті 120, 127, 128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV та статті 413 Кримінального кодексу України.

Згідно пункту 6.4: Для розгляду та прийняття правового рішення щодо навідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 направити матеріали службового розслідування директору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорськ, для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками скоєння ним правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 413 Кримінального кодексу України.

Згідно пункту 6.5: Начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 за результатами службового розслідування списати за актом якісного (технічного) стану або актом списання після набрання законної сили рішенням суду про відшкодування шкоди солдатом ОСОБА_1 (винною особою) і зробити відповідний запис в книгах обліку військового майна та зняти з обліку наступне майно служби ракетно-артилерійського озброєння, а саме: 5,45мм автомат «АК74», заводський №5643217.

Згідно пункту 6.6: Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 облікувати в книзі нестач майна військової частини НОМЕР_1 , згідно довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди, суму втраченого майна у розмірі 4580,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят грн., 00 коп.) та зняти з обліку майно служби ракетноартилерійського озброєння, а саме: 5,45мм автомат АК-74, заводський № НОМЕР_5 .

Згідно пункту 6.7: Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 у серпні 2024 року навіднику 2-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти солдату ОСОБА_1 зменшити розмір щомісячної премії на 100% за липень 2024 року.

Згідно пункту 6.8: На підставі пункту 3 статті 6 Закону України № 160-IX від 03 жовтня 2019 року «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 15 липня 2020 року, притягнути навідника 2-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти солдата ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальність у десятикратному співвідношенні завданих державі збитків, а саме: 45800,00 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.).

Згідно частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту, якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина солдата ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів службового розслідування, виражається у формі необережності (кримінально протиправної недбалості).

Отже, по даному факту командиром військової частини НОМЕР_1 направлено повідомлення про факт вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_1 керівнику ТУ ДБР у місті Краматорську для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками скоєння ними правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 413 Кримінального кодексу України.

Станом на дату звернення до суду інформація про внесення відомостей до ЄРДР та відкриття кримінального провадження до військової частини НОМЕР_1 не надходила.

Також, відповідно до рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року № 3408 встановлено, що 16.07.2024 близько 07:00 при перевірці особового складу тимчасово виконуючим обов`язки командира 2 розвідувального взводу розвідувальної роти солдатом ОСОБА_2 була виявлена відсутність у тимчасовому місці розташування підрозділу, навідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти солдата ОСОБА_1 . Солдатом ОСОБА_2 організовані пошуки військовослужбовця в тимчасовому місці розташування розвідувальної роти. В результаті пошуків з`ясувалось, що солдат ОСОБА_1 залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 без особистої зброї, боєприпасів та засобів індивідуального захисту. Військовослужбовець на дзвінки не відповідає, його місцезнаходженню на теперішній час невідоме.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) про призначення службового розслідування від 16.07.2024 № 6110 по даному факту призначено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що 16.07.2024 самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) навідник 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 .

Зброя, боєприпаси та засоби індивідуального захисту солдата ОСОБА_1 знаходяться в підрозділі.

За результатами службового розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.08.2024 №6760 стосовно солдата ОСОБА_1 прийнято наступні рішення:

Згідно пункту 2: За самовільне залишення тимчасового місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 на підставі статей 48, 55, 83 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України на навідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення “СУВОРА ДОГАНА”.

Згідно пункту 3: Для розгляду та прийняття правового рішення щодо навідника 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 направити матеріали службового розслідування директору Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.

Згідно пункту 4: Начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 - головному бухгалтеру з метою врегулювання виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 винагороди за липень 2024 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168, до наказу про виплату додаткової винагороди за липень 2024 року солдата ОСОБА_1 не включати як такого, що вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення та у відповідності до пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства Оборони України від 7 червня 2018 року №260 позбавити щомісячної премії за липень 2024 року та не нараховувати грошове забезпечення з 16 липня 2024 року.

Згідно частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту, якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина солдата ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів службового розслідування, виражається у формі прямого умислу.

Тому, по даному факту командиром військової частини НОМЕР_1 направлено повідомлення про факт вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_1 директору ТУ ДБР у місті Краматорську від 07.08.2024 №15535 для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками скоєння ними правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

По даному факту першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорськ) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську внесено відомості до ЄРДР за №62024050010010236 від 16.09.2024 року щодо солдата ОСОБА_1 та розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 408 КК України.

За матеріалами службового розслідування в діях солдата ОСОБА_1 попередньо вбачалися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим відповідні матеріали були скеровані до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську. Водночас згідно з витягом з ЄРДР уповноваженим органом досудового розслідування відомості внесено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України. Саме орган досудового розслідування наділений повноваженнями щодо визначення попередньої правової кваліфікації діяння в межах кримінального провадження, а питання остаточної правової кваліфікації не є предметом розгляду у цьому адміністративному спорі.

Отже у зв`язку із вищесказаним солдатом ОСОБА_1 не було відшкодовано у десятикратному співвідношенні завданих державі збитків, на суму 45800,00 грн.

Згідно з довідкою про вартісну оцінку заподіяної шкоди вартість втраченого автомата АК-74 5,45 мм, зав. № 5643217, становить 4580,00 грн., а з урахуванням десятикратного розміру відшкодування — сума збитків, що підлягає стягненню, складає 45800,00 грн.

Позивач зазначає, що з урахуванням того, що з 16.07.2024 навідник 2 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу, фактично обов`язків військової служби не виконує, за місцем служби відсутній, грошове забезпечення йому не нараховується та не виплачується, виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення його до підвищеної матеріальної відповідальності шляхом здійснення утримань із грошового забезпечення, передбачених статтею 10 Закону України № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», є об`єктивно неможливим. За таких обставин єдиним ефективним способом захисту майнових інтересів держави та відшкодування заподіяної шкоди є звернення до адміністративного суду з цим позовом про стягнення з відповідача суми збитків на підставі статей 3, 7, 10, 11 Закону № 160-IX у системному зв`язку зі статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 17 ч. 1ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV).

Згідно з ст.11 Статуту № 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст.16 Статуту №548-XIV, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі статтями 26, 27 Статуту № 548-XIV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон № 160-IX) визначено, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Згідно з ст. 3 Закону Закон № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність (ч. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Закон № 160-IX встановлено, що умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону Закон № 160-IX особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

Частиною 1 ст. 6 Закону Закон № 160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 160-IX особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 10 Закону № 160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, дійсна шкода - це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 цього ж Закону встановлено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов`язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року № 604 затверджено перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості.

Згідно з цим переліком у десятикратному розмірі відшкодовується уся вогнепальна зброя калібром до 30 мм; кулемети; приладдя для чищення кулеметів та пістолетів.

За приписами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що заявлені до стягнення кошти є шкодою, заподіяною відповідачем в період з проходження військової служби, разом з відповідними податками та зборами.

Матеріалами справи підтверджується, що солдатом ОСОБА_1 виявлена відсутність особистої зброї, автомата АК-74 № НОМЕР_5 . Згідно пункту 6.8: На підставі пункту 3 статті 6 Закону України № 160-IX від 03 жовтня 2019 року «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 15 липня 2020 року, притягнути навідника 2-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти солдата ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальність у десятикратному співвідношенні завданих державі збитків, а саме: 45800,00 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.), а тому суд погоджується з твердження позивача, що втрата зброї відбулось внаслідок недбалих дій з боку відповідача, що за приписами наведених вище норм є підставою для їх повернення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) збитки, завдані державі у розмірі 45800 (сорок п`ять тисяч вісімсот) грн. 00коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.