Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №177/2336/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2336/25

Провадження № 1-кп/177/129/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025046230000255 від 08.08.2025 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовець виведений у розпорядження командира НОМЕР_1 ОДШБ (зі слів у зв`язку з пораненням та подальшою реабілітацією), має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , інвалідності не має, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_2

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року (далі за текстом - Положення), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

ОСОБА_3 , приблизно у 2024 році, більш точної дати та часу не встановлено, діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія оформлюється та видається засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі Єдиний державний реєстр МВС) і виготовляється на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри МВС) всупереч Положенням отримав від невстановленої особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 , заповнене на його ім`я та яке надавало йому право керування транспортним засобом категорії «В», після чого став зберігати його при собі з метою подальшого використання при керуванні транспортним засобом.

07.08.2025 приблизно о 21:25 год ОСОБА_3 , рухаючись за кермом транспортного засобу «BMW» X5, днз. НОМЕР_4 на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений співробітниками ППП в м. Кривому Розі на блокпосту, який розташований поряд АЗС «ОККО» за адресою: Кіровоградське шосе, 4 а, с. Вільне, що в Криворізькому районі, Дніпропетровської області, яким на законну вимогу пред`явити документ, що надає право керувати вказаним транспортним засобом, діючи умисно, маючи намір на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_5 заповнене на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 07.04.2024, органом ТСЦ 4264 є підробленим, а саме згідно з висновком експерта № CE-19/104-25/32402-ДД від 21.08.2025: не відповідає за способами друку та наявністю спеціальних елементів захисту бланкам посвідчень водія встановленого зразка (виготовленим на ПК «Україна»), ОСОБА_3 пред`явив вищевказаний завідомо підроблений документ.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що з порядком отримання посвідчення на право керування транспортними засобами він обізнаний, усвідомлював, що для отримання такого посвідчення необхідно пройти теоретичну та практичну підготовку, здати теоретичний та практичний іспити в уповноважених підрозділах МВС. Він теоретично підготувався, мав намір скласти теоретичний іспит, але не зміг цього зробити через сигнал повітряної тривоги. Після цього, до нього підійшов незнайомий йому раніше чоловік, який запропонував вирішити питання отримання посвідчення та за 24000 грн продав йому посвідчення на право керування транспортними засобами, де вказано було його прізвище. На такий крок він – ОСОБА_3 пішов через брак часу, хоча усвідомлював що отриманий бланк не міг бути йому виданий в порядку визначеному законом, фактично не був офіційним документом, адже жодного іспиту необхідного для отримання посвідчення на право керування транспортним засобом, він не складав. Отримавши вказаний документ, він використав його, пред`явивши працівникам поліції на блокпості 07.08.2025 року, де він був зупинений під час керування транспортним засобом ВMW Х 5 днз НОМЕР_6 . Вказував, що пред`являючи посвідчення працівникам поліції, він усвідомлював, що даний бланк отриманий в незаконний спосіб, фактично є підробленим.

ОСОБА_3 вказав, що щиро жалкує про свій вчинок, має намір отримати посвідчення на право керування транспортними засобами в порядку визначеному законом. Просив суд не застосовувати до нього суворого покарання, а також пояснив, що має джерела до існування та у випадку призначення судом покарання у виді штрафу, матиме змогу сплатити його.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд за клопотанням учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження інших доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки ці обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності їх позиції відсутні, учасникам судового провадження роз`яснено, що при застосуванні ч.3 ст. 349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 , суду пояснив, що він розуміє зміст цих обставин та позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, крім того у суду немає сумніву щодо добровільності позиції обвинуваченого.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, оцінюючи зібрані по справі докази щодо характеризуючих матеріалів, речових доказів, процесуальних витрат, суд дійшов висновку щодо підтвердження поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України за ознаками використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що останній вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, одружений, має на утриманні дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 38-39), раніше до кримінальної відповідальності не притягався, судимостей не має (а.п. 41), зі слів нині перебуває на реабілітації, виведений поза штат 79 ОДШБ.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, оскільки він визнав свою вину, дав правдиві показання, жалкує про вчинене.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, щирого каяття обвинуваченого, відсутності тяжких наслідків кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті, а саме в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. Штраф у меншому розмірі, запропонованому захисником, десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на переконання суду, не відповідатиме тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним, пов`язаним з посяганням обвинуваченого на встановлений у державі порядок отримання посвідчення на право керування транспортним засобом, що має на меті допущення до керування транспортними засобами лише осіб, які пройшли відповідну підготовку, підтвердили здатність керувати джерелами підвищеної небезпеки. Вчиняючи дане правопорушення, обвинувачений реалізував можливість отримати підроблений документ за суму, яка значно перевищує суму штрафу, визначену санкцією ч. 4 ст. 358 КК України, а під час судового розгляду вказав про фінансову можливість сплати штрафу в розмірі, про призначення якого клопотав прокурор у судових дебатах.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, покладаючи їх на обвинуваченого.

В рамках даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Керуючись ч.3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Роз`яснити обвинуваченому, що в силу ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-25/32402-ДД від 21.08.2025 у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (а.п. 14).

Речові докази:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане 07.04.2024 від імені ТСЦ 4264, заповнене на ім`я ОСОБА_3 , поміщене до сейф-пакету та зберігається в матеріалах кримінального провадження (а.п. 20), після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;

- компакт-диск DVD-R, з копіями відеозаписів з боді-камери співробітників екіпажу Буран 301 Департаменту ППУ УПП в Дніпропетровській області від 07.08.2025 року, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження (а.п. 23), після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження № 12025046230000255 від 08.08.2025 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 177/2336/25 (провадження № 1-кп/177/129/26).

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1