Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №212/10240/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/10240/26

3-в/212/26/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Власенко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 08 липня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2026 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

04 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення сплати штрафу, призначеного постановою суду на шість частин, по 5777,60 грн. щомісяця. В обґрунтування заяви вказав, що накладений судом штраф він не має можливості сплатити, оскільки не має такої суми коштів, а його місячний дохід не дає йому можливості сплатити штраф навіть за два місяці.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та заяви, суддя приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право на справедливий суд, однак дане право було б ізольованим, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали чинності. Тлумачення ч.1 ст.6 вказаної Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997). Рішення суду, яке набуло законної сили, повинно бути виконане. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Так, частиною 1 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже, системне тлумачення положень ст.301 КУпАП у взаємозв`язку з ст.33 Закону України “Про виконавче провадження” вказує, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана судом виключно за заявою державного виконавця чи сторін виконавчого провадження у виняткових випадках за наявності обставин особливого характеру, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а саме: хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо.

У заяві про розстрочку виконання постанови ОСОБА_1 вказує, що не має необхідної для сплати штрафу суми коштів, проте, до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження виникнення обставин які в розумінні ст.301 КУпАП давали б підстави для відстрочки виконання постанови суду, а наведені заявником підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення.

Оскільки, на стадії виконання постанови суду не встановлені та не підтверджені жодними доказами обставини, що ускладнюють її виконання, а зазначені в заяві обставини не можна вважати винятковими, як того вимагає зміст ст.301 КУпАП, суддя вважає, що правові підстави для розстрочки сплати штрафу за постановою суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.301, 304 КУпАП, ст.33 Закону України “Про виконавче провадження”, суддя,–

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу, призначеного постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 08 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя: М.Д. Власенко