Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №759/14590/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/14590/26

пр. № 1-кп/759/1399/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2026 за № 12026105080000436, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Благоєво Іванівського р-ну Одеської обл., українки, громадянки України, яка здобула середню спеціальну освіту, неодружена, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачена - ОСОБА_3 (ВКЗ),

захисник - ОСОБА_5 (ВКЗ),

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше грудня 2025 року, перебуваючи у м. Одеса, достовірно знаючи, що централізоване оформлення, персоналізація, видача, повернення та обмін посвідчень водія здійснюється територіальними сервісними центрами МВС, для отримання підробленого посвідчення водія поза визначеним законом порядком з метою його подальшого використання, без складання теоретичного і практичного іспиту в територіальному сервісному центрі МВС, вступила у попередню змову з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.

Так, перебуваючи в м. Одеса, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2025 року, ОСОБА_3 , реалізуючи умисел на підроблення посвідчення водія, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, надала останній свої персональні дані, зокрема, прізвище, ім`я та по-батькові, паспортні дані, в тому числі його копію, фотокартку в електронній формі задля подальшого виготовлення підробленого посвідчення водія. При цьому, ОСОБА_3 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, обумовлено грошову винагороду за підробку посвідчення водія у сумі в 30 тисяч гривень. У свою чергу, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 30.01.2026, використовуючи невстановлений друкуючий пристрій, шляхом термосублімаційного друку виготовила документ - посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В» серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , видане ТСЦ № 8041 від 30.01.2026, який у подальшому передала ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_3 приблизно о 09 год. 10 хв., діючи умисно, достовірно знаючи про факт підроблення посвідчення водія НОМЕР_1 , прийшла до ТСЦ № 8041, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, з метою подання заяви для відображення завідомо підробленого посвідчення водія в застосунку «ДІЯ», після чого надала адміністратору ТСЦ № 8041 для перевірки завідомо підробне посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , видане ТСЦ № 8041 від 30.01.2026 року. Відповідно до висновку експерта від 17.04.2026, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: підроблені посвідчення, яке видається установою, і надає права, з метою його використання, за попередньою змовою групою осіб; використанні завідомо підробленого документу.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення нею кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показала, що вона у грудні 2025 року познайомилася з дівчиною, в ході розмови з якою повідомила, що хоче отримати посвідчення водія. Дана дівчина повідомила їй, що її хлопець може допомогти отримати посвідчення водія. Вони домовилися про суму, 30 тис. грн., після цього вона надала дівчині своє фото та копію паспорту. Через деякий час вона знову зустрівся з вказаною дівчиною, яка передала їй посвідчення водія на її ім`я. Посвідчення водія довго не відображалося у додатку «Дія» і їй сказали, що потрібно пройти верифікацію, для чого потрібно поїхати у сервісний центр, який видавав посвідчення водія. Коли вона приїхала до сервісного центру та надала посвідчення водія, то працівник центру сказав їй, що посвідчення підроблене. Була викликана СОГ. Вона щиро кається, під час досудового розслідування розповіла всі обставини. Просила призначити їй покарання у виді штрафу, оскільки має змогу його сплатити.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинувачену ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинила підроблення посвідчення, яке видається установою, та надає права з метою його використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а тому її дії кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України.

Також суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинила використання завідомо підробленого документа, а тому її дії кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку та нетяжкого злочину; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставини, які пом`якшують її покарання, та відсутність обставин, які обтяжують її покарання; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона неодружена, офіційно не працевлаштована, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про її осудність, раніше не судима.

Разом з тим, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 фактично щиро розкаялася у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, засуджує свою поведінку, її особу, а саме молодий вік, то суд вважає за можливе на підставі ч. 1 ст. 69 КК України призначити обвинуваченій ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, більш м`яке покарання ніж передбачено законом, а саме у виді штрафу.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 358 з урахуванням ч. 1 ст. 69 КК Укарїни та ч. 4 ст. 358 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а саме у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Також суд відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити їй покарання за:

- ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн 00 к.;

- ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 к.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн 00 к.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні ТСЦ МВС № 8041, та посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , яке поміщено до спец. пакету № 6603001, та залишені на зберігання у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 к.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1