Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №520/13138/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 вересня 2026 року № 520/13138/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меблева фабрика «Меблібуд» (вул. Мазепи Івана, буд. 64,м. Святогірськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84130, код ЄДРПОУ41172560) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Донецькій, Луганській та Харківській області про застосування адміністративно - господарського штрафу № 086689 від 12.05.2026 року.

-стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меблева фабрика «Меблібуд» сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, протиправно накладено штраф по постанові № 086689 винесену на підставі Акту № ОАР072775.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

12.05.2026 Управління державного нагляду (контролю) в Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті в особі начальника Владислава Черноусова було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 086689 щодо ТОВ Меблева фабрика «Меблібуд» та накладено на підприємство адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000, гривень.

Повідомленням № 32139/40.1/24-26 від 23.04.2026, Позивача було викликано для розгляду справи на 12.05.2026 з 9.00 до 10.00,однак позивач не скористався своїм правом.

За результатами розгляду Акту винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 086689 від 12.05.2026.

Позивач, вважаючи постанову Управління державного нагляду (контролю) в Донецькій, Луганській та Харківській області протиправною, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 16 Порядку, матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.

Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт»:

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Вичерпного переліку водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонни повинен мати та передавати інспектору під час проведення рейдової перевірки картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі – Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

За приписами пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Тобто, Позивач не є тим суб`єктом господарювання, на кого не поширюється дія Положення про робочий час і час відпочинку водіїв.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За визначенням абзацу дванадцятого пункту 1.5. Положення про робочий час і час відпочинку водії, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Інструкції № 385, виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами законодавства. ПСТ установлюють тахографи (крім аналогових тахографів) за вибором власника транспортного засобу (замовника) та виконують роботи з його технічного обслуговування, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 385 автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів чи смарт-тахографів, зразки яких затверджено відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 385 використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа — особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом.

Тобто, законодавством установлений обов`язок щодо установлення діючого та повіреного тахографа на вантажний транспортний засіб з повною масою понад 3,5 тонн та наявності записів водія щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водії та пункт 3 розділу ІІІ Інструкції № 385).

Відтак, в даному випадку, ураховуючи той факт, що повна маса транспортного засобу марки ISUZU, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає більше ніж 3,5 тонни, останній не обладнаний тахографом, але повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографам.

Крім того, за визначенням, наведеним у Законі України «Про автомобільний транспорт» та Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) автомобільний перевізник — фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до пункту 11.2 Правил № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Тобто, здійснення перевезення вантажів може здійснюватися і за власний кошт, та не залежати від факту укладення/ неукладення договору перевезення.

Слід зазначити, що під час рейдової перевірки 28.10.2025 Відомості про автомобільного перевізника відображені, зокрема у товарно-транспортній накладній, яка відповідно до приписів статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язкова для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Наведене формулювання свідчить, що товарно-транспортна накладна є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до відомостей, які зазначені в товарно-транспортній накладній, яка надана водієм ОСОБА_1 товарно-транспортної накладної № Р4 від 09.04.2026, в графі «автомобільний перевізник» якої вказано: «Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВА ФАБРИКА «МЕБЛІБУД»», а у графі «вантажоодержувач» - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБЛЕВА ФАБРИКА «МЕБЛІБУД», 41172560», у графі «пункт розвантаження» - «Донецька обл., Краматорський р-н, м. Святогірськ, вул. Мазепи Івана, 64» - тобто адреса Позивача, яка зазначена у ЄДРЮОФОП та ГФ.

Відомості про автомобільного перевізника відображені, зокрема у товарно- транспортній накладній, яка відповідно до приписів статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язкова для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до позиції Верховного Суду, який неодноразово розглядав означений предмет позовних вимог – приналежність/ відсутність статусу «автомобільний перевізник», у випадку зазначення останнього у товарно-транспортних накладних:

- постановою Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 120/554/23 визначено: «Автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати.»

- постановою Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а визначено: «Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати».

- постановою Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 240/22448/20 визначено: «В обсязі з`ясованих в цій справі обставин можна виснувати, що виникнення спірних правовідносин пов`язане з тим, що спірну постанову відповідач виніс щодо особи, яка не є автомобільним перевізником вантажу, щодо якого була оформлена товарно-транспортну накладну від 5 листопада 2020 року № 110328, відповідно не може нести відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Звертає увагу, приміром, те, що інформація про ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 5 листопада 2020 року № 110328, якою оформлено перевезення вантажу. Суди попередніх інстанцій зауважили, що перевізником вантажу, відповідно до цього документа, є ТОВ "Вест солді транс", замовником - ТОВ "Овочева технологічна компанія"; з`ясовано також, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, є гр. ОСОБА_3, одначе, як уже мовилося, ця обставина має значення для з`ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевищення встановлених габаритно- вагових норм вантажу. Щодо останнього, то ним, повторимося, є автомобільний перевізник, визначити якого можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна (принаймні відомо тільки про цей документ), проте відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й відомостях акта перевірки від 5 листопада 2020 року № 251719, внаслідок чого застосував адміністративно-господарський штраф щодо особи (ФОП ОСОБА_1 ), причетність якої до перевезення вантажу визначена зі слів водія на місці проведення габаритновагового контролю транспортного засобу (КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР2)».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 340/4637/22, викладеної у постанові від 23.11.2023, за змістом якої основну інформацію для притягнення особи до відповідальності несуть саме ті документи, які пред`являються водієм під час перевірки.

Таким чином, Позивач у розумінні приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» був перевізником у розглядуваному випадку, з огляду на визначенням його перевізником у накладній та приналежності на праві користування транспортного засобу.

Отже, Відповідачем було належним чином виконані обов`язки щодо винесення постанови № 086689.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Меблева фабрика «Меблібуд» (вул. Мазепи Івана, буд. 64,м. Святогірськ, Краматорський р-н, Донецька обл.,84130, код ЄДРПОУ41172560) до Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ39816845) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.