Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №520/2199/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 вересня 2026 року № 520/2199/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд.21, 8-9 поверх, м. Харків, 61165, код ЄДРПОУ39792822) про визнання дій протиправними та скасування витягу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310138500:07:003:0007, при формуванні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо застосування коефіцієнту Кф зі значенням 3,0;

- скасувати Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310138500:07:003:0007, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 відповідач безпідставно застосував коефіцієнт Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки і визначається цільовим призначенням земельної ділянки зі значенням 3,0.

Відповідач, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Зауважив, що діючим законодавством чітко встановлено, що з 01.01.2013 внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку щодо цільового призначення за кодом класифікації видів цільового призначення земель здійснюється Державними кадастровими реєстраторами за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних змін.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якої заперечив проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву, та підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 18.04.2012 року між Харківською міською радою (надалі – Третя особа) та ФОП ОСОБА_1 (надалі – Позивач) укладено Договір оренди землі.

Згідно із п. 1 Договору оренди землі, Орендодавець на підставі рішення 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.09.2010 року № 247/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м . Харків, просп. Жукова Маршала, 3- А .

Відповідно до п. 2 Договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310138500:07:003:0007) загальною площею 0,0385 га.

Розділом “Умови використання земельної ділянки” передбачено наступне:

“15. Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

16. Цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

17. Умови збереження стану об`єкта оренди забороняється самовільна забудова зем. ділянки.”

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6306428232018 станом на 30.08.2018 року у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку були зазначені наступні відомості щодо її цільового призначення:

“Цільове призначення: 1.11.6;

Категорія земель: Землі житлової га громадської забудови

Вид використання земельної ділянки: експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі ”

Аналогічні відомості щодо цільового призначення земельної ділянки містилися й у витягу з Державного земельного кадастру станом на 2019 рік.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 2024 рік, внесено відомості щодо цільового призначення земельної ділянки: “Цільове призначення: 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку”, що відповідає коду УКЦВЗ.

У подальшому між Сторонами також укладено низку додаткових угод до Договору оренди, якими внесені зміни до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Натомість у подальшому Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 179 715, 35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою розташованою по просп. Петра Григоренка (колишня назва просп. Маршала Жукова), 3-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:07:003:0007) відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 28.05.2012 за № 631010004000677, за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2025 відкрито провадження по справі №922/3097/25.

Так, 07.03.2019 між орендарем та орендодавцем укладено додаткову угоду до договору оренди землі.

Умовами пункту 1 додаткової угоди передбачено, що відповідно до Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.10.2018 р. №1242/18 "Про поновлення юридичним та фізичним особам договорів оренди землі для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" внести зміни до договору оренди землі, зареєстрованого "28" травня 2012 р. за №631010004000677 в Управління Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель в частині пункт 39 виключити, а пункт 5 ,8, 9, 13, 14, 21, 37 змінити, викласти у новій редакції:

“5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення згідно з витягом (дата формування витягу 30.08.2018 року) становить: 2110801 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідного органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".

“8. Договір укладено строком до 01.11.2023 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомлення".

“9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №427/18 від 20.09.2018 року становить: 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 168864,08 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить:14072,01 грн.”

“11. Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством."

Протягом 2020, 2021 та 2022 року орендар сплачував оренду плату виходячи із узгодженої сторонами у додатковій угоді від 07.03.2019 року нормативно-грошовій оцінці – а саме 2 110 801,00 грн. виходячи з нижченаведених розрахунків.

За 2020 рік: 2 110 801,00 (НГО земельної ділянки) * 8 % / 12 (орендна плата за один місяць) * 11 (крім березня 2020 року) = 154 792,07 грн.

За 2021 рік: 2 110 801,00 (НГО земельної ділянки) * 8 % = 168 864,08 грн.

За період з 01.01.2022 по 28.02.2022: 2 110 801,00 (НГО земельної ділянки) * 8 % /365 (орендна плата за один календарний день у 2022 році) * 58 (днів використання) *1.1 (коефіцієнт індексації НГО земельної ділянки) = 29 516,52 грн.

Так, як було встановлено Господарським судом Харківської області у рішенні від 20.11.2025 року по справі № 922/3097/25, згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 24.07.2025 № 15949/5/20-40-24-05-06, ФОП ОСОБА_1 обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:002:0032 загальною площею 0,0385га. За даними податкових декларацій з плати за землю ФОП ОСОБА_1 сплачено, зокрема, за 11 місяців 2020 року - 154 792,10 грн., за 2021 рік - 168 864,12грн, за січень-лютий 2022 року - 29 551,22 грн орендної плати.

Натомість в межах судової справи № 922/3097/25 Харківська міська рада посилалася на недоплату позивачем орендної плати з огляду на необхідність застосування до спірних правовідносин витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо земельної ділянки, яким встановлено нормативно грошову оцінку землі у розмірі 3 172 159,00 грн.

Підставою для проведення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати став Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310138500:07:003:0007, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо земельної ділянки площею 385 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (колишня назва просп. Маршала Жукова), кадастровий номер 6310138500:07:003:0007, зокрема, убачається наступне:

1) категорія земель: землі житлової та громадської забудови;

2) цільове призначення земельної ділянки: у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель;

3) площа земельної ділянки - 385 кв.м.;

4) середня (базова) вартість земель населеного пункту - 639,78 грн/кв.м.;

5) номер економіко-планувальної зони - 8506;

6) коефіцієнт Км2 - 2,86 км2; 6) сукупний коефіцієнт Км3 - 1,50 км3;

7) коефіцієнт Кф - 3,00;

8) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) - 1,000;

9) нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3172159 грн.

Таким чином, під час визначення складових для розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянку ГУ Держгеокадастром у Харківській області застосовано максимальний коефіцієнт Кф у розмірі 3,00 з огляду на відсутність у Державному земельному кадастрі коду Класифікації видів цільового призначення земель.

Позивач не погоджується із діями суб`єкта владних повноважень щодо складення витягу від 05.05.2020 № 3652, з метою захисту порушеного права, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно преамбули Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі Закон № 1378) цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Стаття 5 Закону № 1378 визначає. Що залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 13 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Згідно із статтею 18 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частина перша статті 20 Закону № 1378 визначає, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина перша статті 20 Закону № 1378).

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, відповідно до частин першої та третьої статі 23 Закону № 1378, оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 розроблено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок).

Вказаний Порядок передбачає, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 1. Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, він регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Пунктом 3 Порядку визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Пункт 2 Розділу ІІ Порядку передбачає, що населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1, яка передбачена в пункті 3. Розділу ІІ Порядку, складовою якої, серед іншого, є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф.

Отже, згідно приписів чинного законодавства, нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Судом встановлено, що 05.05.2020 відповідачем сформований Витяг з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:07:003:0007, у якому категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки: у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель; площа земельної ділянки - 385 кв.м.; середня (базова) вартість земель населеного пункту - 639,78 грн/кв.м.; номер економіко-планувальної зони - 8506; коефіцієнт Км2 - 2,86 км2; 6) сукупний коефіцієнт Км3 - 1,50 км3; коефіцієнт Кф - 3,00; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) - 1,000; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3172159 грн.

Однак, згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6306428232018 вже станом на 30.08.2018 року у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку в частині цільового призначення були внесені відомості з кодом « 1.11.6» відповідно до українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998р. № 14-1-7/1205.

За вищезазначеним кодом закріплене цільове використання земельною ділянкою “1.Землі населених пунктів”, “1.11. Комерційного використання”, “1.11.6. Іншої комерційної діяльності". Еквівалентом УКЦВЗ 1.11.6. є КЦВПЗ 03.10 відповідно до Додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Отже, при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем був застосований коефіцієнт 3 згідно із додатком № 1 вищезазначеного наказу, в якому міститься посилання на примітку, а саме: Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.

Однак суд вважає, що застосування такої норми щодо визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суперечить вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою, зокрема, визначення розміру плати за землю (ст. 194 Земельного кодексу України).

Статтею 7 Закону № 3613 визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до статті 15 Закону № 3613 до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема: місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв, нормативна грошова оцінка.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок (стаття 16 Закону № 3613).

Однією з форм надання відомостей з Державного земельного кадастру, що надаються, державними кадастровими реєстраторами, є форма витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру (стаття 38 Закону № 3613).

Стаття 202 Земельного кодексу України в редакції 2001 року встановлювала, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:07:003:0007 була зареєстрована шляхом відкриття поземельної книги та державної реєстрації ще до прийняття Закону № 3613 та Порядку № 1051, які набрали чинність 01 січня 2013 року.

Положеннями частини третьої статті 26 Закону № 3613 закріплено, що зміни до відомостей про земельну ділянку вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим законом.

При цьому, будь-яких офіційних доказів про відсутність відомостей про зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відповідач не надав та не вказав, на підставі чого видавались попередні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно зі статтею 11 Закону № 3613 відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок замінювати коди цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру згідно українського класифікатора цільового використання землі.

Відповідно до статті 20 Закону № 3613 відомості Державного земельного кадастру є офіційними, а внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.01.2024 року у справі №640/20694/19.

При розгляді вказаної справи Верховний суд вказав, що фактично відповідач своїми діями змінив базу оподаткування для плати за землю та взяв на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень (відповідної міської ради), що має право видавати нормативні акти по встановленню місцевих зборів та податків.

Колегія суддів КАС ВС погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що невнесення відповідними службовими особами відомостей про земельну ділянку не є підставою для застосування вказаного коефіцієнта із значенням 3,0.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України “Про землеустрій” цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. “б” частини другої статті 21 Закону номер 3613 “Про “Державний земельний кадастр” відомості про цільове призначення земельних ділянок вноситься до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються: на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено зміна її цільового призначення.

Так, з 15.02.2011 (дати набрання чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Наказ № 548, КВЦПЗ 2010), пунктом 2 цього наказу на голову Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальників головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівників підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему було покладено зобов`язання забезпечити використання КВЦПЗ 2010 при веденні державного земельного кадастру та державного реєстру земель, функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру.

У свою чергу, жодних обов`язків землевласників або землекористувачів здійснити заміну кодів та найменувань видів цільового використання земельних ділянок, що містяться у відомостях Державного земельного кадастру, на коди та найменування, визначені КВЦПЗ 2010, ані Наказом №548, ані будь-яким іншим нормативноправовим актом встановлено не було.

Відсутність регламентованих законодавством обов`язків виключає будь-яку відповідальність землевласників або землекористувачів за неподання заяв про заміну кодів та видів цільового призначення земельних ділянок з метою приведення кодів та видів цільового призначення земельних ділянок у відповідність з КВЦПЗ 2010.

Судом зазначає, що 18.04.2012 року між Харківською міською радою (надалі – Третя особа) та ФОП ОСОБА_1 (надалі – Позивач) укладено Договір оренди землі.

Згідно із п. 1 Договору оренди землі, Орендодавець на підставі рішення 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.09.2010 року № 247/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м . Харків, просп. Жукова Маршала, 3- А .

Відповідно до п. 2 Договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310138500:07:003:0007) загальною площею 0,0385 га.

Розділом “Умови використання земельної ділянки” передбачено наступне:

“15. Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежжя будівлі.

16. Цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

17. Умови збереження стану об`єкта оренди забороняється самовільна забудова зем ділянки.”

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6306428232018 станом на 30.08.2018 року у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку були зазначені наступні відомості щодо її цільового призначення:

“Цільове призначення: 1.11.6;

Категорія земель: Землі житлової га громадської забудови

Вид використання земельної ділянки: експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі ”

Таким чином відомості у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020 не відповідають дійсності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 42 Додатку 1 елемент “Категорія земель/Цільове призначення земельної ділянки/Вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель” (Category Purposelnfo) складається з таких елементів і даних, в яких зазначаються: в елементі “Категорія земель” (Category) - назва категорії земель за їх основним цільовим призначенням згідно з додатком 3 до Порядку; в елементі “Цільове призначення земельної ділянки” (Purpose) - цільове призначення земельної ділянки згідно з документацією із землеустрою, яке визначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: в елементі “Вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно з документом, що є підставою для набуття права” (Use) - вид використання земельної ділянки, який визначається відповідно до частини 5 статті 20 ЗК України.

З урахування вищевикладеного, оскільки відповідачем не враховано відомості щодо цільового призначення земельної ділянки за КВЦПЗ, що порушило право позивача, зокрема принципи соціальної справедливості та стабільності у частині безпідставного збільшення нормативної грошової оцінки землі, а отже і бази оподаткування, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу від 05.05.2020 №3652 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:07:003:0007 щодо застосування коефіцієнту Кф зі значенням 3,0.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, саме на відповідачів покладений обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-247, 255, 293,295,297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд.21, 8-9 поверх, м. Харків, 61165, код ЄДРПОУ39792822) про визнання дій протиправними та скасування витягу – задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310138500:07:003:0007, при формуванні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо застосування коефіцієнту Кф зі значенням 3,0.

Скасувати Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.05.2020 № 3652 щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310138500:07:003:0007, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд.21, 8-9 поверх, м. Харків, 61165, код ЄДРПОУ39792822) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.