Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №500/1096/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1096/26

15 вересня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області(надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 29 грудня 2025 року №00274912405, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік в розмірі 75464,95 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18866,24 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 29 грудня 2025 року №00274942405, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання по військовому збору за 2023 рік в розмірі 6288,75 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1572,19 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 29 грудня 2025 року №00274972405, яким ОСОБА_1 було визначено суму штрафу за не подання податкової декларації про майновий стан за 2023 рік в розмірі 340,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними та необґрунтованими, та таким, що підлягають скасуванню, оскільки даними рішеннями ГУ ДПС у Тернопільській області нарахувало позивачу податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за доходи, яких позивач не отримував. Зазначає, що єдиною підставою, для висновку про отримання позивачкою доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" є посилання на лист ДПС Україна від 02.10.2024 №21688/7/99-00-24-04-03-07 (вхідна ГУ ДПС у Тернопільській області від 09.09.2025 року № 2665/8), копії якого не долучено до акту перевірки і позивачці не було надано для ознайомлення. На думку позивача, вказаний лист ДПС України не є первинним документом в розумінні норм Податкового кодексу України, а є засобом листування між ДПС України та Головним управлінням ДПС у Тернопільській області. Зауважує, що окрім інформації з листа ДПС України, акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 23281/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 09.12.2025 не містить посилань на документи про фінансово-господарську діяльність позивачки, отримані нею доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків, зборів, платежів, та з якої б достовірно вбачалося порушення позивачем вимог податкового законодавства (виписки банку, договори про надання послуг тощо). Просить врахувати, що відповідачем не вживалося жодних заходів щодо встановлення факту отримання позивачкою доходів, інших ніж наведені в п. 179.2 Податкового кодексу України, у тому числі від британського суб`єкта господарювання "Fenix lnternational Ltd". Вважає, що у відповідача відсутні будь-які належні документальні підтвердження отримання позивачем доходів, отримання яких призводить до необхідності подання декларацій про майновий стан та доходи.

Ухвалою суду від 03.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що перевіркою правильності визначення загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи платника податку, встановлено – фізична особа – платник податку ОСОБА_1 декларацію про майновий стан та доходи за 2023 рік до ГУ ДПС у Тернопільській області не подавала. Визначення загального річного оподаткованого доходу ГУ ДПС у Тернопільській області здійснили згідно інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та листа ДПС України від 05.09.2025 №21688/7/99-00-24-04-03-07 (вхідна ГУ ДПС у Тернопільській області від 09.09.2025 року №2665/8). Просить врахувати, що згідно з інформацією наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії встановлено, що фізична особа платник податку ОСОБА_1 у 2023 році було отримано іноземні доходи від британського об`єкта господарювання «Fenix International Ltd» у сумі 419249,73 грн. , але декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік фізична особа платник податку ОСОБА_1 не подавала, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не сплачувала.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на підставі пп. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення перевірок» від 09 листопада 2023 року №3453-IX, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 28.11.2024 №2589-п про проведення документальної невиїзної перевірки, проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 23281/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 09.12.2025.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року встановлено порушення: 1. підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, до ГУ ДПС у Тернопільській області декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік не подано. 2. підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями внаслідок чого, проведеною перевіркою донараховано податку на доходи з фізичних осіб за результатами отриманих інших доходів у 2023 році в сумі 75464,95 грн. 3. пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в наслідок чого, проведеною перевіркою донараховано військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді інших доходів за 2023 році в сумі 6288,75 грн.

На підставі вказаного Акту, ГУ ДПС у Тернопільській області від 29.12.2025 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00274912405, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік в розмірі 75464,95 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18866,24 грн.;

- №00274942405, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання по військовому збору за 2023 рік в розмірі 6288,75 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1572,19 грн.;

- №00274972405, яким ОСОБА_1 було визначено суму штрафу за не подання податкової декларації про майновий стан за 2023 рік в розмірі 340,00 грн.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають до скасування спірні податкові повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі, ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За приписами пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до пункту 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. За приписами пункту 79.3 статті 79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до підпункту 73.1.3 пункту 73.1 статті 73 ПК України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

За приписами підпунктів 73.3.2, 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про дату початку та місце проведення перевірки, а платнику, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як встановлено судом, ГУ ДПС у Тернопільській області на адресу позивача надіслало рекомендований лист від 16.09.2025 за №19284/6/19-00-24-10 з питання подання податкової декларації про майновий стані доходи за 2023 рік та надання відповідного пояснення і його документального підтвердження. Однак, дане повідомлення не отримано, та 18.09.2025 повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою "Укрпошти" про причину повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про дату початку та місце проведення перевірки, а платнику, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи вище викладені обставини, при призначенні та проведенні перевірки позивача судом не встановлено протиправних дій відповідача, який діяв з дотриманням процедури передбаченої ПК України.

Що стосується порушень, які були встановлені контролюючим органом під час перевірки позивачки та які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, судом встановлено таке.

Підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки був лист ДПС України від 05.09.2025 на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві, в тому числі і відповідача про направлення інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік.

Доказів сплати податків з отриманого доходу в країні його походження, з метою застосовування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року, позивачем не надано.

А також податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік до податкового органу позивачкою не подавалася, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми отриманого доходу не нараховувався та не сплачувався.

Так, згідно підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

За приписами підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 164.4 статті 164 ПК України передбачено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також зазначені доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Як слідує з матеріалів перевірки та отриманої податкової інформації, платник податків фізична особа ОСОБА_1 у період 2023 року отримала іноземний дохід (від британської компанії «Fenix International Ltd»). Згідно із нормами Податкового кодексу України, зазначений дохід підлягав обов`язковому включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи, яку позивачем за звітний період подано не було.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

20.03.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі - Закон), який набрав чинності 28.04.2023.

З 01.07.2023 Закон вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним, фінансова установа зобов`язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки, та подати цей звіт до Державної податкової служби України.

Відповідно до підпункту 83.1.2. пункту 83.1 статті 83 ПК України матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є податкова інформація.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (підпункт 72.1.6. пункту 72.1. статті 72 ПК України).

Також, норми статті 72 ПК України визначають право контролюючого органу на отримання та використання у своїй діяльності інформації від банків та інших фінансових установ.

Державною податковою службою України у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція) та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010, яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17.12.2008 №677 - VI та від 11.01.2013 №21-VII та є чинною з 01.07.2009 (зі змінами - з 01.09.2013) направлено запити про отримання від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформації щодо отримання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans.

Аналізуючи правові підстави та механізми міжнародного обміну даними, суд зазначає, що відповідно до положень статті 5 («Обмін інформацією на прохання») Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, на офіційне прохання запитуючої держави запитувана держава зобов`язана надати будь-яку податкову інформацію, що визначена у статті 4 цієї Багатосторонньої конвенції та яка безпосередньо стосується конкретних осіб чи фінансових операцій.

Реалізуючи вказані міжнародно-правові гарантії, Державна податкова служба України діяла на підставі двосторонньої Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993.

Окрім міжнародних договорів, процедура отримання таких даних на національному рівні була чітко регламентована Порядком обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 №1247, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2012 № 2171/22483).

Статтею 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначено, що з будь якою інформацією, отриманою Стороною згідно із конвенцією, поводяться як з таємною, така інформація захищається так само, як інформація, отримана відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони, настільки, наскільки це є необхіднім для забезпечення необхідного рівня захисту особових даних, відповідно до гарантій, які можуть зазначатися Стороною, яка надає інформацію, та які вимагаються відповідно до її внутрішнього законодавства. Така інформація в будь-якому разі розголошується лише особам або органам (зокрема, судам та адміністративним чи наглядовим органам), які причетні до оцінки, збору або стягнення податків цієї Сторони, до здійснення виконавчих заходів або кримінального переслідування стосовно податків цієї Сторони чи до прийняття рішень за апеляціями стосовно податків цієї Сторони, чи до нагляду за зазначеним вище. Ця інформація може використовуватися лише особами чи органами, зазначеними вище, і тільки для цих цілей. Незважаючи на положення пункту 1 статті 22 Багатосторонньої конвенції, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, які стосуються таких податків.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом Мінфіна від 16.04.2022 №118 ( далі - Порядок №118). Порядок №118 спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами про надання податкової інформації.

Згідно із підпунктом 51 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює взаємодію та обмін інформацією з компетентними органами іноземної юрисдикції згідно із законодавством, міжнародними договорами України.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 5 грудня 2019 року (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, і для України вона набула чинності 1 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно із пунктом 1 статті 27 Конвенції, компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Підставою винесення оскаржуваних рішень слугувала інформація, доведена листом Державної податкової служби України від №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 05.09.2025 з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, відповідно до якого платник податків ОСОБА_1 у 2023 році було отримано іноземні доходи від британського об`єкта господарювання «Fenix International Ltd» у сумі 419249,73 грн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

За наведених вище обставин, доводи позивача про неможливість використання контролюючим органом інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, суд відхиляє.

Також, суд вважає слушними наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводами, що відповідно до пункту 11 Умов обслуговування, які оприлюднені на сайті, користувачі (Творці), які налаштували свій обліковий запис OnlyFans для публікації вмісту для перегляду шанувальниками, відповідають за свої податкові справи та гарантують, що повідомили та будуть повідомляти в майбутньому про всі платежі, які вони отримують у зв`язку із використанням OnlyFans, відповідному податковому органу у їх юрисдикції, як цього вимагає закон. Творці самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання податкових декларацій та сплату будь - яких податків з їх доходів на OnlyFans.

Британський суб`єкт господарювання Fenix International Ltd надає свою платформу OnlyFans для монетизації контенту, який надається особисто українським Творцям, за можливість монетизації свого контенту комісія OnlyFans становить 20% від суми доходу. Для отримання доходу на платформі OnlyFans створюється акаунт, система пропонує пройти верифікацію.

Щоб пройти верифікацію, вибирають країну і вказують рік особи, неповнолітні не допускаються до верифікації та роботи з майданчиком. Для верифікації використовують будь - який офіційний документ: закордонний паспорт, ID картка, водійські права тощо. Після чого проводиться порівняння фото онлайн та фото з документа. Після завершення процедури верифікації Творець приєднується до OnlyFans. Потім у розділі "Банківська операція" в налаштуваннях акаунта додаються реквізити банківського рахунку для отримання доходу. З платформи гроші автоматично надходять до платіжної системи, а звідти перераховуються на банківську картку.

При реєстрації у будь-якій платіжні системі необхідно підготувати банківську картку та встановити з`єднання з інтернет-банкінгом, забезпечивши необхідний баланс для верифікації. Першим кроком є введення основних даних - імені, прізвища, країни, валюти рахунку та електронної адреси. Важливо вибрати валюту рахунку та пароль. Для забезпечення безпеки необхідно ввести номер мобільного телефону та отримати перевірчий код. Це ефективно захищає офіційні дані та унеможливлює несанкціонований доступ. При введенні особистих даних до платіжної системи Творці вказують адресу, місто, поштовий індекс та дату народженні, забезпечуючи відповідність з інформацією у паспорті. Реєстрація в платіжній системі завершується створенням пін - коду для максимального захисту рахунку. Цей фінальний захід забезпечує конфіденційність фінансових операцій та гарантує безпеку користування платіжною системою.

Згідно інформації наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі Only Fans за 2023 рік, у додатку до якого у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 , яка отримала дохід за створення контенту на платформі на загальну суму 419249,73 грн.

Цей міжнародний обмін податковою інформацією відбувся у відповідності до положень чинної Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням (ратифікованої Верховною Радою України), а також Багатосторонньої конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Висновки контролюючого органу про факт отримання позивачем доходу ґрунтуються на офіційному документі міжнародного рівня відповіді податкового органу іноземної держави (Великої Британії). Зазначена міжнародна інформація є підтвердженням факту діяльності позивача на платформі OnlyFans та отримання нею відповідних виплат.

Таким чином, висновки контролючого органу про отриманий дохід ґрунтуються на офіційному документі - письмовій відповіді податкового органу Великої Британії щодо виплат позивачу доходів від Fenix International Ltd (OnlyFans). Вказаний документ містить персональні дані ОСОБА_1 , суму нарахованого їй доходу та підтверджує факт її участі на платформі OnlyFans, як отримувача виплат.

У той же час, позивачем на спростування долучених відповідачем письмових доказів і обставини отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans не надано жодного доказу а ні під час проведення перевірки на запит контролюючого органу, а ні до суду під час розгляду справи.

Відповідно до приписів підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 та пункту 72.1 статті 72 ПК України, інформація, що надійшла від податкових та митних органів інших держав в установленому міжнародними договорами порядку, має статус офіційної податкової інформації. Вона є самостійною, повноцінною та достатньою підставою для формування висновків контролюючого органу під час проведення перевірок.

Слід зауважити, що чинний Податковий кодекс України не містить жодних імперативних вимог щодо обов`язку українських контролюючих органів додатково витребовувати чи отримувати первинні бухгалтерські документи (договори, акти, інвойси тощо) безпосередньо від іноземної компанії-нерезидента (джерела виплати), якщо інформація про доходи вже отримана офіційними каналами від компетентного державного органу відповідної юрисдикції. Сам факт отримання таких відомостей від уповноваженого органу іншої держави є достатнім доказом у розумінні податкового законодавства.

Отже за наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Тернопільській області доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2025 року, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 600/2950/25-а, виклавши їх у постанові від 06.08.2026, які з огляду на положення ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні цієї справи.

Суд окремо звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів сплати податків з отриманого доходу в країні його походження (у Сполученому Королівстві), що могло б стати підставою для застосування норм Конвенції про усунення подвійного оподаткування з метою зменшення або звільнення від податкових зобов`язань в Україні.

Більше того, незважаючи на запит контролюючого органу з вимогою надати документи для проведення перевірки, позивач не надала податковому органу жодних доказів чи первинних документів на спростування зафіксованого факту отримання доходу. Нею не було подано ні первинних документів, ні банківських виписок, ні жодних інших матеріалів, які б підтверджували дані податкового обліку, пов`язані з нарахуванням і сплатою податків. До матеріалів адміністративного позову також не долучено жодних належних доказів (документів), які б спростовували висновки податкового органу.

Як встановлено перевіркою та не заперечується позивачем, податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік до податкового органу не подавалася. Відповідно, позивачем не було здійснено самостійне нарахування та сплата до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору з сум іноземного доходу, отриманого від «Fenix International Ltd».

З огляду на ці обставини, у контролюючого органу правомірно виникли підстави для визначення податкових зобов`язань та застосування фінансових санкцій.

Тож, на підставі всебічно досліджених матеріалів справи та системного аналізу норм податкового законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо правомірності дій та рішень відповідача з одного боку, та щодо відсутності факту порушення прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належним чином виконав свій процесуальний обов`язок та довів правомірність винесених ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлених судом фактів податкових правопорушень.

Інші доводи та аргументи учасників справи не мають вирішального значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду (згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням у справі «Серявін та інші проти України», п. 58, призначення обґрунтованого рішення не полягає у детальній відповіді на кожен аргумент).

Підсумовуючи усі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на те, що за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати не підлягають стягненню (відшкодуванню) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 15 вересня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ:44143637).

Головуюча суддя Дерех Н.В.