Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №460/7752/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Рівне№460/7752/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №619202, винесений 13.02.2026 інспектором СРПП ВП№6 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області лейтенантом поліції Віщак Іриною Олександрівною відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.02.2026 дружина тривалий час була відсутня вдома, тому він фізично не міг вчинити щодо неї дій, вказаних у її заяві. Вказує на те, що опитані працівником поліції діти заперечили факт побиття матері (що зафіксовано на відео з боді-камери інспектора). Зазначає, що дружина зловживає алкоголем і раніше сама вчиняла домашнє насильство щодо родини. Стосовно неї виносилися термінові заборонні приписи, а також у суді перебуває кримінальне провадження (ч. 1 ст. 125 КК України) та прийнято постанову за ст. 173-2 КУпАП, де потерпілим визнано позивача. Наголошує, що поліція винесла припис формально, не зробила належної та всебічної оцінки ризиків і не роз`яснила позивачу його права та наслідки підписання документа. Вказує, що оскаржуваний припис є індивідуальним актом. Поки немає судового рішення про його протиправність, факт його винесення залишається в офіційних обліках Національної поліції. Зафіксований факт винесення припису може враховуватися поліцією чи судом у майбутньому під час оцінки ризиків як доказ «повторності» або підстава для застосування більш суворих заходів (наприклад, видачі обмежувального припису судом). Оскільки припис обмежував конституційні права позивача (зокрема, право на вільне пересування та користування житлом/спілкування), виключно судовий акт про його скасування може усунути та спростувати закиди щодо вчинення ним домашнього насильства. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що поліцейським правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 619202 від 13.02.2026 року, оскільки він був застосований працівником поліції після прибуття за викликом та оцінки виявлених обставин (оцінки ризиків), був обґрунтованим у момент застосування.

Отже, поліцейський, оцінивши ризики, діяв правомірно та дійшов висновку про існування загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи відповідно до Закону №2229-VIII та Порядку №654.

Крім того, відповідач зазначає, що на час розгляду справи по суті заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв`язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 .

Від третьої особи особи пояснення щодо позову не надійшли, про розгляд справи ОСОБА_2 повідомлялася належним чином.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

13.02.2026 інспектором СРПП ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції Віщак І.О. було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №619202 у зв`язку із скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно постраждалої особи – дружини ОСОБА_2 .

Підставою для винесення термінового заборонного припису стала заява ОСОБА_2 від 13.02.2026.

Згідно зазначеного термінового заборонного припису позивачу було заборонено в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 , як постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 3 доби – з 22 год.20 хв. 13.02.2026 та діяв до 22 год. 20 хв. 16.02.2026.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Відповідно до статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно з частинами 1, 2, 4 - 6, 9 та 11 статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654.

Так, відповідно до вказаного розділу Порядку №654, «1. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

2. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

3. Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

4. Припис може містити такі заходи:

зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

5. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

6. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

7. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.

У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

8. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком(ами) (за наявності) та кривдником.

У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим.

9. Припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.

10. Під час винесення припису в ньому зазначаються:

у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;

у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) (повністю, без скорочень);

у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;

у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));

у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;

у рядку «у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;

у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (повністю, без скорочень) з підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої, третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а в разі винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою ступінь спорідненості з кривдником обирається із запропонованого класифікатора;

у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;

у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису, право оскарження термінового заборонного припису керівнику органу (підрозділу) Національної поліції України та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України» — адреса та номер телефону, інші засоби електронних комунікацій (за наявності) уповноваженого підрозділу поліції, який кривдник повідомляє про місце свого тимчасового перебування, та підпис, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, якій винесено припис»;

у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис;

у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника» - підпис, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (її представника);

у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) кривдника;

у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

11. Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.

12. У разі відмови кривдника підписати припис працівник уповноваженого підрозділу поліції у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» ставить власний підпис та пропонує підписати постраждалій особі (її представникові) та свідку(ам) (у разі наявності).

13. Особа, стосовно якої винесено припис, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту припису та пояснення по суті правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його, які додаються до копії припису працівника уповноваженого підрозділу поліції.

14. Якщо домашнє насильство вчинено кількома особами, працівник уповноваженого підрозділу поліції виносить припис стосовно кожного кривдника окремо.

15. Якщо від домашнього насильства постраждало декілька осіб, працівник уповноваженого підрозділу поліції виносить припис кривднику щодо кожної постраждалої особи.

16. Припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.

17. Припис виноситься строком до 10 діб.

18. Дія припису припиняється в разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

19. Кривдник, стосовно якого винесено припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов`язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем учинення домашнього насильства особисто за адресою відповідного підрозділу поліції або телефоном чи іншими засобами електронних комунікацій, зазначеними у приписі, протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису.

20. Повідомлення кривдника до уповноваженого підрозділу поліції про місце свого тимчасового перебування фіксується в журналі реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування кривдника, якому винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 3).

21. Працівники уповноваженого підрозділу поліції можуть в установленому чинним законодавством України порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.»

Суд наголошує, що за визначенням статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, а відповідно до п.1 Розділу 2 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 2 та пункту 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку №369/180).

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи (пункт 3 розділу ІІ Порядку №369).

У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них (пункт 4 розділу ІІ Порядку №369).

У зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (пункт 5 розділу ІІ Порядку №369).

Дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки (пункт 6 розділу ІІ Порядку №369).

Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника (пункт 7 розділу ІІ Порядку №369).

З наведеного видно, що наявність заяви та проведення оцінки ризиків не виключають, а доповнюють одне одного в процедурі реагування поліції.

Оцінка ризиків проводиться завжди за фактом насильства. Згідно з п. 4 розділу I Порядку проведення оцінки ризиків, вона проводиться поліцейським за фактом вчинення домашнього насильства (незалежно від того, як саме поліція дізналася про цей факт).

Припис виноситься на основі оцінки. Згідно з п. 2 розділу II Порядку винесення припису, припис виноситься «за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника... за результатами оцінки ризиків».

Заява виражає бажання потерпілої особи, але саме оцінка ризиків юридично визначає рівень небезпеки. Якщо оцінка покаже високий рівень, винесення припису стає обов`язком поліцейського (а не просто його правом).

Так, в матеріалах справи міститься Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.12.2026 (постраждала особа ОСОБА_2 , кривдник ОСОБА_1 ), згідно якої інспектором поліції на запитання № 5 з переліку №1-6 надано відповідь «Так», на 2 із питань №7-27 надана відповідь «Так», на решту запитань – відповідь «Ні». А також міститься заява ОСОБА_2 .

Також надано копії письмових пояснень ОСОБА_2 , в яких остання стверджує про те, що про те, що чоловік ОСОБА_1 вдарив її по обличчю, погрожував вирвати колосся, розкидав речі; а також письмових пояснень ОСОБА_1 , в яких останній стверджує, що 13.02.2026 о 21.00 ніяких дій відносно дружини не здійснював.

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства інспектор поліції визначив рівень небезпеки як середній.

З наявної в матеріалах форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеної інспектором СРПП ВП№6 Рівненського РУП ГУ НП у Рівненській області Віщак І.О. під час винесення оскаржуваного термінового заборонного припису, видно, що відповідь «так» отримана на 3 запитання, а саме: запитання № 5- раніше кривдник застосовував фізичне насильство, яке спричинило тілесні ушкодження середнього або тяжкого ступеня; запитання № 13- поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи; запитання № 17 - кривдник раніше вчиняв психологічне насильство.

Щодо відповіді на питання №5 позивач в позовній заяві зазначає, що щодо нього відсутні будь-які відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності, вручення повідомлення про підозру чи ухвалення обвинувального вироку суду за фактом заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження. Водночас умисне заподіяння таких тілесних ушкоджень охоплюється диспозиціями статей 121 та 122 Кримінального кодексу України. Відповідач до відзиву такої інформації також не надав. азначене додатково підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», сформованим щодо позивача.

А відтак, не обгрунтовано обставини, якими відомостями керувалася інспектор СРПП Віщак І.О., обираючи «Так» на зазначене питання у формі оцінки ризиків.

Стосовно відповіді на питання №13, позивач зазначає, що на момент прибуття працівників поліції діти перебували у квартирі у спокійному стані та будь-якої загрози їх безпеці не існувало. Навпаки, діти злякалися вже після прибуття працівників поліції разом із матір`ю та початку з`ясування обставин події. При цьому, як зазначає позивач, дружина упродовж цілого дня взагалі була відсутня вдома, у зв`язку з чим йому незрозуміло, яким саме чином його поведінка могла вплинути на її безпеку.

Щодо відповіді на питання №17 позивач зазначає, що раніше щодо нього не складалися протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з вчиненням домашнього насильства психологічного характеру, не виносилися постанови про притягнення до відповідальності, а також не застосовувалися термінові заборонні приписи. З огляду на це, не підтверджено обставини щодо того, що позивач раніше вчиняв психологічне насильство.

Крім того, Інспектор визначив рівень небезпеки як середній. Але за фактичними відповідями (1 «Так» із питань №1-6, 2 «Так» із питань №7-27) це не відповідає критерію середнього рівня, а підпадає під критерій низького рівня небезпеки. Відповідачем не обґрунтовано, чому в даному випадку визначено рівень небезпеки як середній, що свідчить про невірне застосування нормативно встановленої методики.

Крім того, як середній, так і низький рівень небезпеки, відповідно до п. 7 розд. ІІ Порядку №369/180, не зобов`язують, а лише дозволяють поліцейському на власний розсуд винести припис («…припис виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції»). Обов`язковим винесення стає лише при високому рівні небезпеки.

Отже, рішення про винесення припису в цьому випадку є дискреційним адміністративним актом, і саме тому на нього поширюються критерії оцінювання, передбачені ч.2 ст.19 Конституції та ч.2 ст.2 КАС України (обґрунтованість, безсторонність, добросовісність, розсудливість, пропорційність тощо).

Ключовий змістовний критерій за ст.25 Закону №2229-VIII та п. 1 розд. ІІ Порядку №654 це не сам факт домашнього насильства, а існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи. У матеріалах справи наявні пояснення постраждалої (удар по обличчю, погрози, розкидання речей), які прямо не підтверджені жодними іншими доказами (немає інформації про медичний огляд/довідку, свідків, попередні звернення). Також наявні пояснення ОСОБА_1 про повне заперечення факту.

Позивач також стверджує, що факт фізичного насильства з боку позивача щодо його дружини в рішучій формі заперечили діти позивача.

У самій Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не заповнена графа «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи», якою могли б бути обґрунтовані додаткові ризики понад наявні відповіді в анкеті.

За таких обставин, суперечливі, взаємовиключні пояснення сторін без додаткових доказів спростовують висновок про наявність «безпосередньої загрози».

За наведеного суд зазначає, що формально-процедурні підстави для розгляду питання про припис існували (наявність заяви, проведена оцінка ризиків). Водночас, рівень небезпеки, на переконання суду, визначено з порушенням методики; за будь-якого з рівнів середній або низький - винесення припису це дискреційне, а не обов`язкове право поліцейського. Фактологічна основа «безпосередньої загрози» ґрунтується виключно на неперевірених взаємовиключних поясненнях сторін, без додаткових об`єктивних доказів.

Таким чином, рішення про винесення термінового заборонного припису фактично було прийнято виключно на підставі тверджень заявниці, без перевірки їх достовірності, без опитування можливих свідків, без фіксації об`єктивних ознак насильства та без належної оцінки пояснень позивача. За відсутності підтверджених даних про безпосередню загрозу життю чи здоров`ю потерпілої, а також за відсутності достовірних даних, які б вказували що будь-які насильницькі дії з боку позивача щодо його дружини взагалі були вчинені, винесення термінового заборонного припису свідчить про формальний та однобічний підхід до оцінки ризиків повторного вчинення домашнього насильства.

Вказане свідчить про необґрунтованість застосування термінового заборонного припису (а не про повну відсутність формальних підстав), тобто в даному випадку оскаржуваний припис не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості та пропорційності (ч. 2 ст. 2 КАС).

Щодо доводів відповідача про те, що термін дії припису становив три доби та діяв до 22 год. 20 хв. 16.02.2026, а відтак на даний час вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, та не потребує додаткового скасування у судовому порядку, то суд зазначає таке.

Закінчення строку дії/виконання індивідуального акта не є самостійною підставою для відмови у позові, якщо позивач доводить наявність не усунутого порушення права або триваючого негативного наслідку. Ключовим є не факт "чинності", а факт посягання на право чи інтерес, яке підлягає захисту (ст. 5 КАС України - право на звернення до суду за захистом порушеного права). Закінчення строку дії стосується лише фактичних обмежень, а не юридичної оцінки правомірності акта; кривдник має самостійний, не усунутий інтерес у скасуванні акта через його наслідки для обліку, репутації та можливої відповідальності в майбутньому.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив 1064,96 грн. судового збору, які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №619202, винесений 13.02.2026 інспектором СРПП ВП№6 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області лейтенантом поліції Віщак Іриною Олександрівною відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Дуляницька