Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №756/17565/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/17565/25

Провадження № 2/756/2172/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договорів № 2192591 від 15 вересня 2024 року, № 73251678 від 15 жовтня 2024 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання позики та фінансового кредиту на загальну суму 42 369 грн 80 коп.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»; Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Клієнт) укладено договір факторингу від 27 березня 2025 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

Представник відповідача у відзиві частково заперечувала проти задоволення позову, у частині нарахованих штрафних санкцій. Також зазначила, шо відповідач є діючим військовослужбовцем, та ним частково сплачувалася заборгованість за двома договорами, що підтверджується матеріалами справи. Тому просить врахувати внесенні відповідні суми на погашення боргу, та відмовити у цій частині вимог.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач та його представник подали відзив на позовну заяву, у якому частково заперечувала проти задоволення позову.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами позики та кредиту, які наданні фінансовою установою (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

15 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2192591, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 7 350 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти у розмірі 0,75% на день від суми фактичної заборгованості (пункти 1, 2 Договору).

Пунктами 1.3, 1.4 Договору передбачено, що проценти - грошові кошти, що нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою. Договором передбачено фіксовану процентну ставку.

Пеня - грошові кошти, що нараховуються на залишок суми позики у передбачених Договором випадках за невиконання позичальником умов Договору.

Відповідно до пунктів 2.4 Договору комісія за надання кредиту становить 1 632,435 грн, яка нараховується за ставкою 22,21% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Пеня нараховується за ставкою 5% на день.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №2192591, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 6 730 грн 47 коп. наданої позики, 2 086 грн 64 коп. відсотків, 14 363 грн 48 коп. пені, а всього 23 180 грн 59 коп.

З матеріалів справи вбачається часткове погашення відповідачем суми заборгованості, зокрема, 11 жовтня 2024 року, 12 листопада 2024 року, 12 грудня 2024 року, 22 грудня 2024 року, 13 січня 2025 року у розмірі 7 070 грн 72 коп.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25 (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №2 від 23 квітня 2025 року), у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників №3 від 23 квітня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2192591, у сумі 23 180 грн 59 коп.

15 жовтня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 73251678, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 10 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_2 , строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти у розмірі 0,750% від суми фактичної заборгованості (пункти 2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 Договору).

Пунктами 1.22, 1.25, 1.26 Договору передбачено, що проценти - грошові кошти, що нараховуються на суму кредиту і є платою за користування таким кредитом.

Пеня - грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених Договором випадках за невиконання позичальником умов Договору.

Проценти за понадстрокове користування кредитом - грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.

Відповідно до пункту 2.2.4 Договору комісія за надання кредиту становить 1 500 грн, яка нараховується за ставкою 15% від суми кредиту.

Пеня нараховується за ставкою 2,7% на день.

Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,750% на день на суму фактичного залишку кредиту. Тип процентною ставки - фіксована.

Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) нараховуються за ставкою 2,70% на день.

12 листопада 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №13526338, відповідно до якої строк кредитування збільшений до 59 днів, процентна ставка становить 1%.

Відповідно до умов Додаткової угоди №13526338 для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж у сумі 725 грн в рахунок погашення частини заборгованості за Договором (пункт 3.1 Договору).

12 грудня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №13526338, відповідно до якої строк кредитування збільшений до 70 днів, процентна ставка становить 1%.

Відповідно до умов Додаткової угоди №13526338для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж у сумі 1100 грн в рахунок погашення частини заборгованості за Договором (пункт 3.1 Договору).

22 грудня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду №13815311, відповідно до якої строк кредитування збільшений до 91 днів, процентна ставка становить 1%.

Відповідно до умов Додаткової угоди №13815311для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж у сумі 1869 грн в рахунок погашення частини заборгованості за Договором (пункт 3.1 Договору).

13 січня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №13975111, відповідно до якої строк кредитування збільшений до 101 днів, процентна ставка становить 1%.

Відповідно до умов Додаткової угоди №13975111 для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж у сумі 890 грн в рахунок погашення частини заборгованості за Договором (пункт 3.1 Договору).

22 січня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №14048373, відповідно до якої строк кредитування збільшений до 113 днів, процентна ставка становить 1%.

Відповідно до умов Додаткової угоди №14048373 для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж у сумі 961 грн 20 коп. у рахунок погашення частини заборгованості за Договором (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №73251678, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 8 010 грн наданого кредиту, 4 705 грн відсотків, 4 974 грн 21 коп. процентів за понадстрокове користування кредитом, 1 500 грн комісії за надання кредиту, а всього 19 189 грн 21 коп.

З матеріалів справи вбачається часткове погашення суми заборгованості, зокрема, 12 листопада 2024 року, 12 грудня 2024 року, 22 грудня 2024 року, 13 січня 2025 року, 22 січня 2025 року відповідач сплатив на погашення тіла кредиту у розмірі 5 545 грн 20 коп.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/03/25 (зі змінами, передбаченими Додатковою угодою №4 від 27 травня 2025 року), у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників №6 від 27 травня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 73251678, у сумі 19 189 грн 21 коп.

Факт укладення таких договорів в електронному вигляді за допомогою цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора відповідачем не оскаржуються.

Встановлено, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем з 16 вересня 2024 року, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 14 липня 2025 року, довідкою з військової частини НОМЕР_4 №2069 від 24 вересня 2025 року, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 10 березня 2025 року.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладається у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З матеріалів справи, що за договором позики №2192591 позикодавцем нараховані проценти за користування позикою у сумі 2 086 грн 64 коп. та пеня у розмірі 14 363 грн 48 коп.

Таким чином відповідно до зазначеного пункту позикодавець не має права нараховувати будь-які проценти за користування позикою та штрафні санкції, у тому числі пеню. Оскільки статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця підтверджений, нараховані позикодавцем проценти за користування позикою у сумі 2 086 грн 64 коп. та пеня у розмірі 14 363 грн 48 коп. не можуть бути стягнуті з відповідача.

Отже враховуючи, що за договором №2192591 з боржника не можуть бути стягнуті проценти та пеня, а часткову оплату ним заборгованості у розмірі 7 070 грн 72 коп. слід зарахувати у погашення саме тіла позики, сума позики, яка підлягає стягненню з відповідача становить 279 грн 28 коп. (7350 грн - 7070,72 грн = 279,28 грн).

За кредитним договором №73251678 кредитодавцем нараховані відсотки за користування кредитом у сумі 4 705 грн, проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 974 грн 21 коп. та 1 500 грн комісії за надання кредиту.

Згідно з зазначеним пунктом кредитодавець не має права нараховувати будь-які проценти за користування кредитом. Оскільки статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця підтверджений, нараховані кредитодавцем відсотки за користування кредитом у сумі 4 705 грн не можуть бути стягнута з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з принципом jura novit curia «суд знає закони» неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, положення частини 3 статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року у справі №6-1120цс15 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).

Оскільки зазначені проценти за понадстрокове користування кредитом, прирівнюються до неустойки відповідно до статті 625 ЦК України, нарахована сума такої у розмірі 4 974 грн 21 коп. на підставі частини 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ, не можуть бути стягнуті з відповідача.

Щодо стягнення із ОСОБА_1 комісії за надання кредиту, слід зазначити про таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII (далі - Закон № 1734). У зв`язку з набранням чинності Законом № 1734 текст статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII викладено в новій редакції, за якою цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734. Водночас приписи частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734 загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734 до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Тож наведені приписи норм Закону № 1734 не позбавляють кредитодавця права встановлювати у кредитних договорах комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону № 1734 умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними; договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року (справа № 204/224/21) сформульовано висновок, відповідно до якого якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону № 1734.

Суду не надано доказів того, які саме додаткові чи супутні послуги фактично надавалися позичальнику, за які були встановлені відповідні комісії, а тому вимога позивача щодо стягнення комісії за кредитним договором №73251678 за його надання у розмірі 1 500 грн не узгоджується з наведеними вище приписами законодавства.

Отже, враховуючи, що за кредитним договором №73251678 з боржника не можуть бути стягнуті відсотки за користування кредитом, відсотки за понадстрокове користування кредитом та комісія за надання кредиту, а часткову оплату ним заборгованості у розмірі 5 545 грн 20 коп. слід зарахувати у погашення саме тіла кредиту. Так, сума кредиту становить 10 000 грн, так сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4 454 грн 80 коп.

Враховуючи викладене, сума заборгованості, яку необхідно стягнути з боржника складає 279 грн 28 коп. за договором №2192591 та 4 454 грн 80 коп. за договором №73251678, а всього 4 734 грн 08 коп.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 514 грн.

На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 4 734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн 08 коп. та 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 14 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА