Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №756/11476/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11476/25

Провадження № 2/756/843/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №2001911002401 від 30 червня 2021 року у розмірі 38 702 грн 15 коп.

Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Зазначив, що позовна давність на момент звернення позивача до суду спливла, також пояснив, що розмір відсотків нарахованих банком перевищує половину суми одержаної за договором, що суперечить нормам закону, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання за договором кредиту, у вигляді невідновлюваної кредитної лінії та договору банківського рахунку.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Встановлено, що 30 червня 2021 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - АТ «ПУМБ») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №20014911002401, шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Підписання Заяви клієнт підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджуюся з тим, що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджую свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.

Згідно умов Заяви на ім`я відповідача відкрито банківський рахунок НОМЕР_1 та видано кратку № НОМЕР_2 з встановленим кредитним лімітом у розмірі 25 000 грн. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія Кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк разі відсутності заперечень будь-якої із Сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО.

Стандартна процентна ставка становить 47,88% річних.

Банк має право застосувати штраф, а Клієнт на вимогу Банку зобов`язаний сплатити Банку штраф, відповідно до умов ДКБО, і це положення має поновлювальний характер (може застосовуватися протягом всього строку користування кредитом). Банк, за умови що сума заборгованості Клієнта дорівнює або перевищує суму 100 гривень, має право застосувати наступні штрафи за період з 3 по 4 календарний день (включно) від дати прострочення, передбаченої Графіком платежів, у розмірі 100 (сто) гривень, за період з 5 календарного дня від дати прострочення платежів і до кінця місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, а також за кожен наступний місяць прострочення встановленого терміну, у розмірі 10 % від простроченої суми. Також, у випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом, застосовується процентна ставка на суму |Основного боргу у розмірі 62 % річних.

Згідно з пунктом 2 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Договір) договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору. У разі ненадання фізичною особою необхідних Банку документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе, вважається, що такі дії фізичної особи позбавляють Банк можливості надання цій особі банківських послуг, у зв`язку з чим Банк відмовляє такій фізичній особі в укладанні з нею Договору та її обслуговуванні.

Клієнт погоджується, що в результаті Акцептування Публічної пропозиції (укладення Договору), дія договорів на відкриття та обслуговування поточних рахунків, які раніше були укладені між Банком та Клієнтом, припиняється на підставі статті 604 Цивільного кодексу України, подальше обслуговування Клієнта здійснюється на умовах цього Договору.

Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою Банку або за ініціативою Клієнта у випадках закриття всіх Карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим Договором, та/ або відмови від усіх послуг Банку.

Згідно з розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку за Договором №2001911002401 від 30 червня 2021 року, станом на 9 квітня 2025 року, заборгованість відповідача перед позивачем за користування кредитом становить 24 955 грн 31 коп. - тіло кредиту, 13 746 грн 84 коп. - прострочених відсотків, а всього 38 702 грн 15 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за зазначеними кредитним договорами станом на 9 квітня 2025 року складає 38 702 грн 15 коп.

IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов1язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Також суд звертає увагу, що виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах №910/10254/18, № 910/16143/18, № 554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).

Щодо аргументів ОСОБА_1 про пропущений позивачем строк позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно з матеріалами справи, кредитний договір укладений сторонами 30 червня 2021 року. У той же день відповідачу надані кредитні кошти у користування, що підтверджується випискою з особового рахунку та довідкою про встановлений кредит ний ліміт.

Згідно даної виписки 20 липня 2022 року боржником здійснений останній платіж на погашення заборгованості перед кредитором.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин. З урахування всіх продовжень дія карантину тривала до 30 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX.

Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України

Тобто, строк позовної давності за договором №2001911002401 переривався з початку дії карантину та воєнного стану на території України - 11 березня 2020 року до 4 вересня 2025 року. Оскільки, згідно з умова кредитного договору позичальник повинен виконувати зобов`язання шляхом сплати щомісячних платежів, починаючи з 30 червня 2021 року, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним із цих щомісячних платежів розпочався з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2024 року у справі №201/11812/23 (провадження №61-7195св24) зазначив, що оскільки кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

З урахуванням того, що за умовами кредитного договору позичальниця мала виконувати зобов`язання шляхом сплати щомісячних платежів, починаючи з 14 лютого 2008 року до 14 лютого 2013 року включно, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним із цих щомісячних платежів розпочався з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Встановлення у кредитному договорі, який передбачав внесення позичальницею щомісячних платежів, останнього дня строку кредитування - 14 лютого 2013 року - має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою кредитодавця про погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Інакше кажучи, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за кредитним договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Відповідно до виписки за договором ОСОБА_1 здійснив останній платіж за договором 20 липня 2021 року, вже після початку карантину та дії воєнного часу на території України.

Згідно з частиною 1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Зі змісту статті 257 ЦК України вбачається, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, строк позовної давності з урахуванням наведених вище правових норм, щодо всіх пропущених щомісячних платежів розпочався лише з 4 вересня 2025 року та спливає 4 вересня 2028 року. Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 30 липня 2025 року, то суд зауважує, що строк позовної давності за всіма простроченими щомісячними платежами не сплив.

Щодо доводів відповідача про застосування частини 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

У даній нормі закону зазначається саме про пеню або штраф (неустойка), а не про сплату процентів за користування кредитом, які нараховані у даній справі банком за умовами договору №2001911002401.

Суд зауважує, що поняття неустойки (пеня, штраф) та проценти за користування кредитними коштами є різними поняттями, які слід розрізняти. Схожі висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22).

Отже, суд відхиляє зазначені аргументи ОСОБА_1 щодо неправомірності нарахування відсотків та пропущеного строку позовної давності.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 207, 509, 510, 610-612, 627-629, 1054, 1055, 1066, 1069 та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у розмірі 38 702 (тридцять вісім тисяч сімсот дві) грн 15 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ - 14282829, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 14 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА