Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №756/10252/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10252/25

Провадження № 2/756/748/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договору № 321512958 від 6 квітня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання фінансового кредиту на загальну суму 24 742 грн 02 коп.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС»; Фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Клієнти) укладено договори факторингу від 5 серпня 2020 року, 28 листопада 2018 року та 4 червня 2025 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами позики та кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

6 квітня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового кредиту № 321512958, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 9 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту, сплатити проценти у розмірі 1,45% від суми кредиту (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.7 Договору).

Пунктами 1.4, 1.5 Договору передбачено, що Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,45 % від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в пункті 1.3 цього Договору. З врахуванням положень пункту 1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 529,25 % річних.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що в разі порушення позичальником зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів товариство має право нараховувати пеню в розмірі 1,3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення.

Згідно з пункту 4.2 Договору в разі користування позичальником кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.3 Договору або додатковими угодами, якщо процентна ставка, встановлена пунктом 1.4 Договору, менша ніж 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, правила нарахування процентів за ставкою, визначеною пунктами 1.4, 1.5 Договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 1,70% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Відповідно до пункту 4.3 договору проценти, нараховані згідно з пунктом 4.2 договору після закінчення строку кредиту, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

3 травня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №321512958 від 6 квітня 2019 року, з якої вбачається, що строк кредиту продовжений на 30 днів. Починаючи з дня укладення Додаткової угоди позичальник сплачує за користування кредитом 1,45% у день від суми кредиту.

31 травня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №321512958 від 6 квітня 2019 року, з якої вбачається, що строк кредиту продовжений на 30 днів. Починаючи з дня укладення Додаткової угоди позичальник сплачує за користування кредитом 1,45% у день від суми кредиту.

30 червня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №321512958 від 6 квітня 2019 року, з якої вбачається, що строк кредиту продовжений на 30 днів. Починаючи з дня укладення Додаткової угоди позичальник сплачує за користування кредитом 1,30% у день від суми кредиту.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «YJ776WC9».

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 65f035c7-deb2-4121-ad03-9d26b635d044 від 6 квітня 2019 року, з яких вбачається, що кредитодавець перерахував кредитні кошти у сумі 9 000 грн на рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», позичальник здійснила за договором платежі: 3 травня 2019 року - 3 524 грн, 31 травня 2019 року - 3 654 грн, 30 червня 2019 року - 3 915 грн, 2 серпня 2019 року - 5 грн, а всього 11 098 грн, з яких 1 грн 08 коп. зараховано в погашення кредиту, 11 096 грн 92 коп. - у погашення процентів. За період з 6 квітня 2019 року по 30 липня 2019 року товариство нарахувало проценти в сумі 14 601 грн 62 коп., а саме: з 6 квітня 2019 року по 3 травня 2019 року - 3 523 грн 50 коп., з 4 травня 2019 року по 31 травня 2019 року - 3 653 грн 72 коп. (28 днів х 130,49 грн), з 1 червня 2019 року по 30 червня 2019 року - 3 914 грн 70 коп. (30 днів х 130,49 грн), з 1 липня 2019 року по 30 липня 2019 року - 3 509 грн 70 коп. (30 днів х 116,99 грн). З урахуванням сплачених сум заборгованість за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, станом на 2 серпня 2019 року становила 3 504 грн 70 коп., за кредитом - 8 998 грн 92 коп.

3 серпня 2019 року товариство відповідно до пункту 4.2 Договору донарахувало проценти в сумі 3 955 грн 09 коп., а з 4 серпня 2019 року по 8 жовтня 2019 року нараховувало проценти в розмірі 152 грн 98 коп. на день (1,70% від залишку кредиту), всього за 66 днів - 10 096 грн 68 коп., унаслідок чого станом на 8 жовтня 2019 року заборгованість становила 26 555 грн 39 коп., з яких 8 998 грн 92 коп. - за кредитом, 17 556 грн 47 коп. - за процентами.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 (зі змінами, передбаченими Додатковими угодами №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31 грудня 2023 року), у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників №47 від 8 жовтня 2019 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №321512958, у сумі 26 555 грн 39 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», після набуття права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з 9 жовтня 2019 року по 18 . жовтня 2019 року нараховувало проценти в розмірі 152 грн 98 коп. на день, унаслідок чого сума заборгованості збільшилася до 28 085 грн 19 коп. 31 серпня 2023 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зменшило заборгованість за процентами на 3 343 грн 17 коп., після чого заборгованість становила 24 742 грн 02 коп., з яких 8 998 грн 92 коп. - за кредитом, 15 743 грн 10 коп. - за процентами.

Також встановлено, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не містить пункту, який передбачає право Фактора нараховувати додаткові проценти до відступленої суми заборгованості.

5 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (зі змінами, передбаченими Додатковими угодами №2 від 3 серпня 2021 року, №3 від 30 грудня 2022 року), у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників №11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу №05/0820-01, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту №321512958, що складається з 8 998 грн 92 коп. основної суми боргу та 15 743 грн 10 коп. заборгованості за відсотками, а всього згідно з розрахунком заборгованості - 24 742 грн 02 коп.

4 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників від 4 червня 2025 року до Договору факторингу №04/06/25-Ю, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту №867597400, що складається з 8 998 грн 92 коп. основної суми боргу та 15 743 грн 10 коп. заборгованості за відсотками, 7 492 грн 20 коп. - пеня, а всього згідно з розрахунком заборгованості - 32 234 грн 22 коп. Однак, позивач хоче стягнути лише частину суми у розмірі 24 742 грн 02 коп.

IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 4 цієї Статті передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладаються у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах із подібних правовідносин виснував, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від у справі № 554/4300/16-ц, № 381/1647/21, №298/825/15-ц тощо).

Враховуючи викладене, суд зауважує, що саме виписка з особового рахунку клієнта банку є документом, який може засвідчити надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок відповідача.

Крім того, відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) зроблено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється».

Як встановлено судом, строк кредитування за договором з урахуванням додаткових угод сплив 30 липня 2019 року. Отже, з 31 липня 2019 року право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося.

Положення пунктів 4.2, 4.3 Договору, на підставі яких товариство після спливу строку кредитування 3 серпня 2019 року перерахувало проценти за весь період користування кредитом за ставкою 1,70% на день і надалі нараховувало проценти за такою ставкою, зазначеного висновку не змінюють. Позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, а не про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, тому суд розглядає справи в межах заявлених вимог.

За таких обставин заборгованість за процентами підлягає стягненню лише в межах строку кредитування в сумі 3 504 грн 70 коп. (14 601 грн 62 коп. нарахованих процентів - 11 096 грн 92 коп. сплачених). У стягненні процентів у сумі 12 238 грн 40 коп. (15 743 грн 10 коп. - 3 504 грн 70 коп.), нарахованих після спливу строку кредитування, слід відмовити.

З урахуванням зазначеного суд вважає доведеною наявність заборгованості відповідачки за договором фінансового кредиту № 321512958 від 6 квітня 2019 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , у сумі 12 503 грн 62 коп., з яких 8 998 грн 92 коп. - заборгованість за кредитом, 3 504 грн 70 коп. - заборгованість за процентами. Договори факторингу, на підставі яких позивач набув право грошової вимоги до відповідачки, у встановленому законом порядку не оспорені та недійсними не визнані, а тому відповідно до статті 204 ЦК України є правомірними.

При цьому доказів погашення відповідачкою заборгованості в сумі 12 503 грн 62 коп. перед первісним кредитором або його правонаступниками матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, частково.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп.

Крім того, враховуючи те, що позивач надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро та підтвердив здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги, керуючись вимогами частини 3 статті 137 ЦПК України, суд вважає необхідним також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.

Вирішуючи питання співмірності таких витрат, суд враховує вимоги частини 4 статті 137 ЦПК України та правий висновок, викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 711 грн 20 коп. судових витрат.

На підставі викладеного, статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», статей 3, 11-12, 14-16, 204, 207, 509, 510, 516, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-82, 141-142, 259, 263-265, 273-274, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість у сумі 12 503 (дванадцять тисяч п`ятсот три) грн 62 коп. та 4 711 (чотири тисячі сімсот одинадцять) грн 20 коп. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 14 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА