Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №754/10761/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №754/10761/26

Суддя: Зотько Т. А.

Номер провадження 2/754/11088/26

Справа №754/10761/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т. А.,

за участі секретаря судових засідань Юхименко А. Є.,

представника відповідача Москвічова А. С.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 22 155, 00 грн. Позов обґрунтований тим, що 26.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1640860. Кредитний договір який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору. 26.02.2026 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №26022026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 26.02.2026 до Договору факторингу №26022026 від 26.02.2026 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 22 155, 00 грн., з яких: 6 979, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0, 00 грн. - сума заборгованості за процентами; 8 176, 00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 7 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором №1640860 у розмірі 22 155, 00 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 17.06.2026 вказану позовну заяву було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

25.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, з яких вбачається, що сторона відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не доведено заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком, передбаченим статтями 12, 13, 81 ЦПК України.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Москвічов А. С. підтримав надані письмові пояснення та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.

26.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1640860. Кредитний договір який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, за умовами якого позивач надав відповідачу в кредит 7 000, 00 грн., строком на 360 днів, процентна ставка 0,89 % за кожен день користування кредитом (або 1341.97 % річних) в межах пільгового періоду.

Відповідно до п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору, комісія за надання кредиту 21.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 0.30 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 22484.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Як передбачено пунктом 2.1 Договору, надання кредиту здійснюється безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №45684228 від 26.08.2025 (а.с.22).

26.02.2026 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №26022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ « ФК « ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 26022026 від 26.02.2026 року до Договору факторингу № 26022026 від 26.02.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 22 155, 00 грн., з яких: 6 979, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8 176, 00 грн. - сума заборгованості за комісією; 7 000, 00 грн. - сума заборгованості за неустойкою.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 1.5.1.-1.5.2 Кредитного договору передбачена комісія за надання та обслуговування кредиту у розмірі 8 176, 00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та за ставкою 14.60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору .

Отже, наведеними пунктами договору встановлено сплату позичальником комісії за надання кредиту та обслуговування заборгованості позичальника, тобто платежу, який споживач має сплатити на користь кредитора за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь.

Оскільки надання кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, то така дія як обслуговування та надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитора. Операція з обслуговування кредитної заборгованості відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється ним при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

За вказаних обставин, позичальнику було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу кредитора, яка за законом повинна надаватися йому безоплатно, а відтак, нарахування плати за цю послугу є безпідставною.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19, провадження № 61-22778св19.

Крім того, суд зазначає, що позивач провів розрахунок заборгованості відповідачки, включивши суми сплачені в рахунок погашення комісійних, при цьому не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і їх погодження зі споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості по комісій у розмірі 8 176, 00 грн.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення Клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в Графіку платежів, Товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів. При цьому загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, нарахування відповідачу за кредитним договором штрафу у розмірі 7 000, 00 грн. суперечить чинному законодавству, та є таким що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. ст. 627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст. ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткову доведеність позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 838, 67 грн., пропорційно до частки задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 6 979, 00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 22 155, 00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 838, 67 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 1640860 у розмірі 6 979, 00 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 838, 67 гривень.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 14.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua