Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №752/12801/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12801/26

Провадження № 2/752/11420/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 95 020,53 грн та судового збору в сумі 3 328,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є власником нежитлового приміщення № 698, площею 272,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач на підставі ліцензії від 19.03.2015 та Договору № 15/02/2018 від 26.02.2018 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за вказаною адресою, зокрема і щодо приміщення відповідача. Оскільки відповідач не відмовлявся від послуг централізованого опалення у визначеному законом порядку та не сплачував нарахованих рахунків, за ним з листопада 2022 по березень 2026 утворилася заборгованість у розмірі 93 624,00 грн за послугу з постачання теплової енергії та 1 396,53 грн за абонентське обслуговування, а всього - 95 020,53 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2026 року в даній справі відкрито провадження, справу визнано малозначною та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що належне їй нежитлове приміщення дійсно під`єднане до тепломереж, однак фактично послуга з постачання теплової енергії в ньому не споживається, оскільки приміщення орендоване відділенням АТ «Ощадбанк» і опалюється за допомогою електричного котла, що підтверджується довідкою банку; відповідно до акта введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії від 17.07.2018 (заводський номер 66355835) та акта і свідоцтва про повірку приладу обліку станом на 06.04.2026, накопичена приладом обліку кількість теплоти становить 0 кВт як у 2018, так і станом на квітень 2026 року; позивач не надав до позовної заяви жодного первинного документа (актів зняття показань, журналів обліку, даних дистанційного обліку тощо), який би підтверджував фактичне постачання теплової енергії саме до приміщення відповідача, а долучений розрахунок є внутрішнім документом позивача, що не розкриває методики нарахування та не узгоджується з нульовими показниками приладу обліку; до звернення до суду відповідач неодноразово зверталася до позивача з проханням надати обґрунтування нарахувань, однак належної відповіді не отримала; заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 1 396,53 грн сплачена відповідачем добровільно, що підтверджується квитанцією № 618761256292, у зв`язку з чим предмет спору в цій частині відсутній. Відповідач просила відмовити в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за теплову енергію та закрити провадження у справі в частині вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № 698, площею 272,80 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.05.2026 року.

Позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» на підставі ліцензії від 19.03.2015 та Договору № 15/02/2018 від 26.02.2018 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за вказаною адресою.

Звертаючись у суд з даним позовом, ТОВ «Теплопостачсервіс» зазначає, що відповідач не відмовлявся від послуг централізованого опалення у визначеному законом порядку та не сплачував нарахованих рахунків, за ним з листопада 2022 по березень 2026 утворилася заборгованість у розмірі 93 624,00 грн за послугу з постачання теплової енергії та 1 396,53 грн за абонентське обслуговування, а всього - 95 020,53 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії в розмірі 93 624,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Отже, оплаті підлягає послуга, яка фактично була надана (спожита), а не послуга, наявність споживання якої не доведена.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється комерційними вузлами обліку, а обсяг послуги, наданої споживачу, визначається за показаннями вузла комерційного обліку.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76, частиною першою статті 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; достатніми є докази, які в сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що позивач не надав жодного первинного документа (актів зняття показань приладу обліку, журналів обліку, даних дистанційного обліку тощо), який би підтверджував фактичний обсяг теплової енергії, спожитої саме в приміщенні відповідача за спірний період, обмежившись власним розрахунком, який не розкриває ні джерела вихідних даних, ні методики нарахування.

Водночас відповідач надала акт введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії від 17.07.2018 та акт і свідоцтво про повірку цього приладу обліку станом на 06.04.2026, згідно з якими накопичена приладом обліку кількість теплоти як на дату введення в експлуатацію, так і станом на кінець спірного періоду становить 0 кВт, а також довідку АТ «Ощадбанк» про те, що орендоване банком приміщення опалюється електричним котлом.

Позивач наведених відповідачем обставин не спростував, доказів фактичного постачання теплової енергії до приміщення відповідача у визначеному позовом обсязі не надав, а долучений до позову розрахунок за відсутності первинних документів обліку не є достатнім доказом на підтвердження факту та обсягу надання послуги.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів факту надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії в заявленому обсязі та не довів обґрунтованості нарахованої заборгованості в розмірі 93 624,00 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування в розмірі 1 396,53 грн, суд встановив, що відповідач надала квитанцію № 618761256292, яка підтверджує добровільну сплату нею цієї суми, а позивач наведених обставин не спростував. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки станом на час розгляду справи заборгованість за абонентське обслуговування погашена, предмет спору в цій частині відсутній, у зв`язку з чим провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 396,53 грн плати за абонентське обслуговування підлягає закриттю.

Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, відшкодуванню не підлягає, оскільки в задоволенні позову відмовлено, а провадження в частині позовних вимог закрито.

На підставі викладеного, керуючись статтями 322, 526, 901 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 175, 211, 223, 247, 255, 258-259, 263-265, 274, 276, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 93 624,00 грн - відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 1 396,53 грн - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя