Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №752/1929/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1929/26

Провадження №: 3/752/1658/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відГолосіївського управління поліції у місті Києві Головного управління Національної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 10.01.2026 серії ВАД № 743254 для цілей притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , за змістом якого 09.01.2026 о 20:15 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: била посуд та кричала в їх присутності.

До вказаного протоколу приєднано копію рапорту інспектора Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Лєонова Сергія від 10.01.2026, копія заяви ОСОБА_4 від 09.01.2026 про припинення конфлікту та відмову від виклику поліції; копія письмових пояснень ОСОБА_4 від 09.01.2026, копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (ризик низький); копія термінового заборонного припису; копія паспорта ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія паспорта ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про причини своєї неявки не сповістила, хоча про дату, час і місце розгляду повідомлялась завчасно та викликалась до суду повісткою.

Заперечень по суті справи, спростувань події і складу адміністративного правопорушення, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред`являла.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою. За наведених обставин, а також зважаючи на строк розгляду справ за ст. 173-2 КУпАП, розгляд справи відбувся за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи по суті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши наявні пояснення, особу порушниці, що притягається до адміністративної відповідальності, суд (суддя) не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та, керуючись визначенням поняття адміністративного правопорушення, що наведене у ст. 1 КУпАП, засадами доказування у справах про адміністративне правопорушення за ст. 251 КУпАП, завданням провадження у цій категорії справ за ст. 245 КУпАП, зважаючи на обставини, які підлягають доказуванню у таких справах, вбачає підстави для закриття провадження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим у справі про адміністративне правопорушення є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Згідно з ч. 4 ст. 269 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

У протоколі, з врахуванням наявних матеріалів, не міститься відомостей про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали жертвами домашнього насильства, зокрема відсутні пояснення, та як стало відомо з письмових пояснень ОСОБА_4 (є дядьком), конфлікт між членами родини вичерпано та допомоги поліції не потребують.

З аналізу вищевикладених положень законодавства слідує, що застосування домашнього насильства до осіб, які підпадають під дію Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у присутності малолітньої дитини без наявності умислу скривдити дитину не повинно кваліфікуватися саме по собі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У цьому разі неповнолітній має бути визначений в якості потерпілого на рівні з повнолітнім потерпілим, що відповідатиме положеннями ч. 4 ст. 269 КУпАП.

Оскільки згідно з поданим протоколом та наявними у справі матеріалами, кривдниця не вживала дій, які були спрямовані на спричинення шкоди неповнолітнім дітям, а конфлікт взагалі не стосувався дітей, то складу адміністративного правопорушення у її діях не вбачається.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Дослідивши матеріали справи, суд (суддя) не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та, керуючись визначенням поняття адміністративного правопорушення, що наведене у ст. 1 КУпАП, засадами доказування у справах про адміністративне правопорушення за ст. 251 КУпАП, завданням провадження у цій категорії справ за ст. 245 КУпАП, зважаючи на обставини, які підлягають доказуванню у таких справах, вбачає підстави для закриття провадження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки як встановлено судом (суддею) обставини, які мали місце між особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення для притягнення до адміністративної відповідальності за відповідною частиною ст. 173-2 КУпАП та особою, визначеною у статусі потерпілої особи, не містять усіх ознак та обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення "вчинення домашнього насильства".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись ст. 9, 23, 173-2, 247, 268, 276, 279, 280, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко