Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №440/7503/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/7503/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України", Міністерство розвитку громад та територій України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , законний представник ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні страхової виплати №4001-111363488-2026-8 від 02.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити та виплатити неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є його мати ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю як члену сім`ї (сину) загиблого працівника об`єкта інформаційного сектора критичної інфраструктури на підставі статті 2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» у розмірі 1000000 гривень.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження).

У поданому до суду відзиві на позов представник відповідача висловив свої заперечення проти його задоволення, посилаючись на те, що з метою врегулювання питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особам, які мають на це право відповідно до Закону № 2980, відповідно до абзацу 3 пункту 11 Порядку № 1396, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надіслано листи до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо підтвердження факту віднесення об`єкта інфраструктури, а саме Державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (Код ЄДРПОУ 40235671), на якому працювала потерпіла особа, до об`єкта критичної інфраструктури (далі - ОКІ), включення такого об`єкта до Реєстру ОКІ та набуття ним правового статусу ОКІ. Станом на дату надання відзиву інформація про вищезазначений об`єкт у Реєстрі ОКІ відсутня.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

25.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.03.2026 №4001-111363488-2026-8 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

В обгрунтування вказаного рішення зазначено, що звернення від 25.02.2026 № 87421 буде опрацьовано після отриманої від Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про внесення Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (далі - ДП «МПІУ») (код ЄДРПОУ 40235671), розташованого за фактичною адресою: проспект Степана Бандери, будинок 9, корпус 2, м. Київ, 04073, до реєстру об`єкта критичної інфраструктури (відповідно до п. 11 Порядку № 1396).

Позивач не погоджуючись із таким рішенням, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента та діє донині.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-ІХ (далі - Закон № 2980-ІХ) визначено, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2980-ІХ, право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною першою статті 1 цього Закону, визнані особами з інвалідністю у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.05.2023).

За приписами частини 1 статті 2 Закону № 2980-ІХ одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах:

1) особам з інвалідністю I групи - 800 тисяч гривень;

2) особам з інвалідністю II групи - 500 тисяч гривень;

3) особам з інвалідністю III групи - 200 тисяч гривень;

4) у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2980-ІХ одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 4 Закону № 2980-ІХ призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються:

1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);

2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.

Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення і виплату та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом України Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - Закон) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 (далі - Порядок № 1396).

Згідно пункту 10 Порядку № 1396 (в редакції. чинній станом на дату подання заяви про призначення одноразової грошової допомоги) призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю здійснюється на підставі таких документів та відомостей:

заяви кожної особи, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, або законного представника про призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник, за недієздатну особу або особу, цивільна дієздатність якої обмежена, - опікун або піклувальник відповідно);

копії особистого розпорядження (у разі наявності), засвідченої командиром/керівником підрозділу/керівником органу, в якому особа, зазначена в частині першій статті 1 Закону, служила/працювала, або нотаріусом;

копії паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України (для громадян України)/копії паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземців та осіб без громадянства), відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

копії документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);

акта (копії нотаріально засвідченого акта) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася), згідно з додатком 11 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), або акта (копії нотаріально засвідченого акта) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-1 згідно з додатком 11-1 до зазначеного Порядку;

реквізитів рахунка в установі банку, відкритого на ім`я отримувача, а в разі виплати на користь малолітньої та/або неповнолітньої дитини - відкритого на ім`я одного з батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника;

копії свідоцтва про шлюб або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для дружини/чоловіка загиблого (померлого);

копії рішення суду, яке набрало законної сили, що підтверджує факт проживання однією сім`єю, але не перебування у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, - для жінки/чоловіка загиблого (померлого);

копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для підтвердження юридичного зв`язку походження або усиновлення дітей загиблого (померлого) незалежно від віку (також у разі внесення змін до актового запису про народження у зв`язку з усиновленням та запису усиновлювача матір`ю, батьком дитини);

копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для внуків загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

копії свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження отримувача - для батьків загиблого (померлого);

копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (для осіб з інвалідністю, зазначених в абзаці другому частини четвертої статті 1 Закону);

копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення групи інвалідності, тобто первинних витягу з рішення або довідки до акта, прийнятого після отримання поранення, каліцтва, контузії або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам (для осіб з інвалідністю, зазначених у частині першій статті 1 Закону);

відомості про трудову діяльність (для осіб, зазначених у частині першій статті 1 Закону);

копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності отримувача або визнання недієздатним отримувача (для осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та недієздатних осіб);

копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення отримувачу опікуна або піклувальника (для опікунів та піклувальників);

копії свідоцтва про смерть (для членів сім`ї загиблого (померлого);

копії рішення суду про усиновлення (якщо в актовому записі про народження усиновлювач не записаний матір`ю, батьком дитини);

засвідченої копії рішення суду, що набрало законної сили, або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування отримувача на утриманні загиблого (померлого) (для членів сім`ї загиблого (померлого), що перебували на його утриманні).

Заява із сканованими копіями необхідних документів може бути подана в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Заява подається отримувачем особисто або його законним представником.

Заяви, подані отримувачами до різних уповноважених органів, передаються разом з документами, передбаченими цим пунктом, уповноваженому органу, яким розглядалася (розглядається) заява, подана першою.

Уповноважений орган безоплатно в порядку електронної взаємодії (за наявності технічної можливості) отримує необхідну інформацію про отримувачів від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, зокрема з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних, зокрема через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством, її структура і формат визначаються власником (розпорядником, держателем, володільцем, адміністратором тощо) персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах чи базах даних.

За наявності електронної інформаційної взаємодії між Пенсійним фондом України та державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами або організаціями, у володінні яких перебуває інформація, необхідна для призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, така інформація особами, які мають право на її виплату, не надається.

У разі відмови від отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю подається заява, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально в установленому законодавством порядку.

Пункт 11 Порядку № 1396 визначає, що після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Для встановлення факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Для цілей цього Порядку до об`єктів критичної інфраструктури належать об`єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об`єкти після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю за умови, що такі об`єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.

Відомості про об`єкти критичної інфраструктури з Реєстру об`єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.

Для підтвердження наявності особистого розпорядження уповноважений орган надсилає до органу, в якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, письмовий запит щодо надання інформації про наявність особистого розпорядження, оригінал якого зберігається в особовій справі.

Заява приймається уповноваженим органом за наявності документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1396 заява розглядається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів з дати її подання з усіма необхідними документами.

У разі подання письмових запитів, передбачених абзацами другим, третім та восьмим пункту 11 цього Порядку, датою початку розгляду заяви вважається дата отримання останньої відповіді, необхідної для розгляду заяви.

У разі відсутності необхідних документів для призначення одноразової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбачених пунктом 10 цього Порядку, уповноважений орган приймає рішення про залишення заяви без розгляду та протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в уповноваженому органі.

Приймаючи оскаржуване рішення відповідач обґрунтовував його тим, що звернення від 25.02.2026 № 87421 буде опрацьовано після отриманої від Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про внесення Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (код ЄДРПОУ 40235671), розташованого за фактичною адресою: проспект Степана Бандери, будинок 9, корпус 2, м. Київ, 04073, до реєстру об`єкта критичної інфраструктури (відповідно до п. 11 Порядку № 1396).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415 затверджено Порядок ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об`єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об`єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.

Відповідно до пункту 4 цієї Постанови встановлено адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації під час воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування з дня набрання чинності цією постановою забезпечити: функціонування, формування і ведення Реєстру в автоматизованій системі, що забезпечує роботу як одномашинний однокористувачевий комплекс, який обробляє інформацію однієї або кількох ступенів обмеження доступу.

При цьому пункт 1 частини 7 статті 6 Закону № 2980-IX визначено Кабінету Міністрів України затвердити перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.

Поряд з цим, в силу частини 4 статті 6 Закону № 2980-IX, до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що доказів, які б свідчили, що формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» завершено, відповідачем не надано.

Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон № 1882-IX).

За зі статтею 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь - якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування; сектор критичної інфраструктури - сукупність об`єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість; секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.

Згідно частиною 1 статті 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 було затверджено Порядок віднесення об`єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.

В пункті 23 Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109, визначено, що підприємства, які надають послуги у сфері телебачення та радіомовлення, а також послуги в інформаційній та видавничій сфері належать до інформаційного сектору критичної інфраструктури, а секторальним органом у сфері захисту такої критичної інфраструктури є Мінкульт.

Відомості про об`єкти критичної інфраструктури вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об`єктів критичної інфраструктури, які ними складаються та ведуться за формою згідно з додатком (п. 6 Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109).

В матеріалах справи наявні копії наказів Міністерства культури України № 452 від 28.06.2024 «Про визначення критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ДП «МПІУ», № 129 від 24.02.2025 «Про підтвердження статусу критично важливого підприємства, установи, організації для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ДП «МПІУ», № 1092 від 26.12.2025 «Про підтвердження статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ДП «МПІУ», що підтверджують наявність підстав для віднесення ДП «МПІУ» до об`єктів критичної інфраструктури.

Таким чином, вказані обставини у сукупності свідчать про підтвердженість віднесення ДП «МПІУ» (код згідно ЄДРПОУ 40235671) до об`єктів критичної інфраструктури у розумінні Закону № 1882-IX та Порядку № 1109.

Отже, не зважаючи на відсутність відомостей у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури, на його працівників, що постраждали внаслідок військової агресії Російської Федерації, поширюються норми Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України», та передбачено призначення та виплата грошової допомоги.

При цьому, обов`язок щодо внесення підприємства до Єдиного переліку (Реєстру) критично важливих підприємств покладений саме на державні органи в разі прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, крім підприємств, установ та організацій, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.03.2026 № 4001-111363488-2026-8.

Щодо позовних вимог з приводу зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити та виплатити неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є його мати ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю як члену сім`ї (сину) загиблого працівника об`єкта інформаційного сектора критичної інфраструктури на підставі статті 2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» у розмірі 1000000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 по справі № 812/1312/18.

Враховуючи те, що відповідачем не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов, необхідних для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України від 25.02.2026, з урахуванням висновків суду.

За викладених обставин позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), треті особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (код ЄДРПОУ 40235671, провулок Куренівський, буд. 19/5, м.Київ, 04073) , Міністерство розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062, пр-т Берестейський, буд. 14, м. Київ , 01135) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 4001-111363488-2026-8 від 02.03.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України від 25.02.2026, з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко