Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №420/585/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/585/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Ірина Юріївна, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої до провадження ухвалою суду від 16.02.2026, якою також допущено заміну неналежного відповідача на належного - ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

визнати протиправними дії щодо направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 електронного звернення від 29.08.2025 до відділення поліції для здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що під час оновлення облікових даних з електронного військово-облікового документа, сформованого у мобільному застосунку «Резерв+», дізнався про відображення стосовно нього відомостей про порушення правил військового обліку. 29.08.2025 адвокатом в інтересах позивача скеровано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо підстав відображення у застосунку «Резерв+» відомостей «Вас розшукує ТЦК», а також щодо того, чи складався відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення та чи виносилася постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, проте відповіді на вказаний запит не надійшло.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, постанова про накладення адміністративного стягнення не виносилася і до адміністративної відповідальності він не притягувався, позивач вважає, що відомості про порушення ним правил військового обліку внесені до Реєстру безпідставно. Позивач також стверджує, що внаслідок внесення таких відомостей до органів Національної поліції надсилалося звернення про його доставлення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тоді як факт вчинення ним указаного правопорушення в установленому законом порядку не встановлено.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 19.01.2026 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позовної заяви усунув. Ухвалою від 02.02.2026 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача надати докази - письмові або електронні документи, на підставі яких вносилися відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача, а саме про порушення правил військового обліку, та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

09.02.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 16.02.2026 вказану вище заяву прийнято до провадження, допущено заміну неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якого покладено обов`язок надати зазначені вище докази та якому встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

18.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.02.2026) до суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнано. У відзиві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а виконує функції адміністрування Реєстру, жодних дій стосовно позивача, у тому числі щодо його оповіщення, притягнення до адміністративної відповідальності чи звернення до органів поліції, не вчиняв, а витребувані судом докази у нього відсутні. З огляду на викладене ІНФОРМАЦІЯ_7 вважав себе неналежним відповідачем у справі та просив у задоволенні позову відмовити, а також замінити неналежного відповідача на підставі уточненої позовної заяви.

Ухвалою від 20.02.2026 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про заміну відповідача повернуто заявнику без розгляду, оскільки відповідне питання вже вирішено ухвалою суду від 16.02.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_4 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, витребувані судом докази не надав.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В електронному військово-обліковому документі позивача, сформованому у мобільному застосунку «Резерв+», відображено відомості про порушення позивачем правил військового обліку, причина: «Не уточнили дані до 16.07.2024».

29.08.2025 адвокатом Ковальчук І.Ю. в інтересах позивача направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит щодо підстав відображення у застосунку «Резерв+» вказаних відомостей, а також щодо того, чи складався відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення та чи виносилася постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Відомостей про надання відповіді на цей запит матеріали справи не містять.

Доказів складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення матеріали справи не містять; на існування таких документів учасники справи не посилаються.

Доказів направлення відповідачем до органів Національної поліції електронного звернення від 29.08.2025 щодо позивача, так само як і самого звернення чи відомостей про його реквізити та зміст, матеріали справи також не містять.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За частиною першою статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1951-VIII є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста визначено частиною першою статті 7 Закону № 1951-VIII. Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних віднесено відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби; 4) відомості про участь у бойових діях.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. При цьому призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII установлено, що ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487). Пунктом 2 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Згідно з пунктом 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону № 1951-VIII, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На час виникнення спірних правовідносин процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Реєстру встановлював Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок № 94). Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру. Пунктом 12 розділу ІІІ Порядку № 94 передбачено, що отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 № 80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2025 за № 455/43861 (далі - Інструкція № 80), підставою для внесення відомостей до інформаційної підсистеми «Облік звернень» є звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За пунктами 5, 6 розділу ІІ Інструкції № 80 результат виконання звернення в електронній формі автоматично відображається в інформаційній підсистемі «Облік звернень» шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та єдиною інформаційною системою МВС.

Статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а статтею 210-1 цього Кодексу - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій із внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та про зобов`язання виключити такі відомості суд зазначає таке.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично ототожнює відображення в його електронному військово-обліковому документі (застосунок «Резерв+») відомостей про порушення правил військового обліку із внесенням до Реєстру персональних даних, передбачених пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, тобто відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності. Проте таке ототожнення є помилковим з огляду на наступне.

Відомості, передбачені пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, за своїм змістом є відомостями про конкретні процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення - дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення. Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався і постанова про накладення адміністративного стягнення не виносилася; на існування таких документів учасники справи не посилаються. Відтак відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внесення яких позивач вважає протиправним, об`єктивно не могли бути внесені та, за матеріалами справи, до Реєстру не вносилися. Витягу з Реєстру або іншого доказу, який підтверджував би наявність у Реєстрі стосовно позивача відомостей, передбачених пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, позивачем до суду не надано.

Натомість відображення в електронному військово-обліковому документі відомостей про порушення правил військового обліку має інший правовий зміст. Дотримання правил військового обліку відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII є складовою військового обов`язку. Відтак відомості про стан дотримання особою правил військового обліку охоплюються поняттям відомостей про виконання військового обов`язку, які згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII належать до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Внесення (відображення) таких службових даних, на відміну від персональних даних про притягнення до адміністративної відповідальності, не пов`язане з наявністю протоколу про адміністративне правопорушення чи постанови у справі про адміністративне правопорушення, не є констатацією вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та не тягне для неї наслідків, притаманних адміністративному стягненню.

Внесення відомостей про розшук особи з підстав порушення правил військового обліку належить до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII, а не до персональних даних про притягнення до адміністративної відповідальності.

Тобто, повідомлення застосунку «Резерв+» про наявність порушення правил військового обліку за своїм формулюванням вказує на ймовірність порушення і не є констатацією останнього; відповідна відмітка відображається автоматично внаслідок електронної інформаційної взаємодії після направлення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки звернення до органів Національної поліції; при цьому Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів не передбачає проставлення таких відміток, як «порушення правил військового обліку» чи оголошення військовозобов`язаного в «розшук», або їх скасування, а доказів наявності в Реєстрі відомостей про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності матеріали справи не містять.

Позивачем не доведено, що до Реєстру внесено стосовно нього відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто саме ті відомості, протиправність внесення яких становить підставу позову. Відображення ж в електронному військово-обліковому документі відомостей про порушення правил військового обліку як службових даних про виконання військового обов`язку здійснюється в межах повноважень органу ведення Реєстру, визначених частинами восьмою, дев`ятою статті 5, частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII та пунктом 79 Порядку № 1487, не встановлює вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, не порушує презумпції невинуватості та має легітимну мету - забезпечення функціонування системи військового обліку та виконання громадянами військового обов`язку в умовах воєнного стану. Питання про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вирішується виключно в порядку, встановленому цим Кодексом, і предметом розгляду в цій справі не є.

Суд також враховує, що законодавством визначено спеціальний позасудовий механізм виправлення відомостей Реєстру, які особа вважає недостовірними: відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII та пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 94 особа має право звернутися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру, за результатами розгляду якої і здійснюється відповідне виправлення. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з мотивованою заявою про виправлення недостовірних, на його думку, відомостей Реєстру. Адвокатський запит від 29.08.2025 за своїм змістом є запитом про надання інформації, а не мотивованою заявою про виправлення недостовірних відомостей у розумінні наведених норм, а тому його направлення не породжувало у відповідача обов`язку розглянути питання про актуалізацію даних Реєстру у визначеному законодавством порядку.

За таких обставин дії відповідача, які позивач пов`язує із внесенням до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, не можуть бути визнані протиправними, а похідна вимога про зобов`язання виключити відповідні відомості з Реєстру задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій із направлення електронного звернення від 29.08.2025 до відділення поліції та про зобов`язання направити повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частина друга цієї статті покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, проте наведене не звільняє позивача від обов`язку довести сам факт існування рішення, дії чи бездіяльності, які він оскаржує.

Матеріали справи не містять ані самого електронного звернення від 29.08.2025, ані будь-яких відомостей про його реквізити, зміст чи адресата. Факт направлення такого звернення ґрунтується виключно на твердженнях позивача. За недоведеності самого факту вчинення відповідачем дії, про протиправність якої стверджує позивач, відсутній предмет судової перевірки на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що навіть у разі направлення такого звернення воно не могло б бути кваліфіковане як протиправне з огляду на наступне.

Звернення районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції для доставлення особи, стосовно якої є відомості про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення прямо передбачене пунктом 79 Порядку № 1487 і є формою реалізації наданого законодавством повноваження, а не рішенням про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таке звернення безпосередньо не встановлює для особи обов`язків та не змінює її правового становища: адміністративне затримання та доставлення здійснюється органами Національної поліції за наявності підстав, передбачених пунктом 56 Порядку № 1487 та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а доставлення має на меті виключно вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення. За наведених приписів законодавства питання про арешт особи або позбавлення її свободи не постає, а особа не позбавлена можливості самостійно з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою вирішення питання про наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності та уточнення своїх облікових даних.

Отже, ця вимога задоволенню не підлягає, як і похідна від неї вимога про зобов`язання відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. У цій справі сукупності таких умов судом не встановлено.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний