Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №400/8904/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р. № 400/8904/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,

провизнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2026 №263040021100, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач) про:

визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.07.2026 № 263040021100 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 30.09.1994 по 01.11.1995, з 02.11.1995 по 25.03.1996, з 01.04.1996 по 31.01.1998 та перерахувати призначену пенсію на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії, виданої Виробничо-комерційним комбінатом «Алко» 23.05.2007 № 16/05 та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ТОВ «Автовілліс» від 15.01.1997 № 03/05 з дати призначення пенсії - 24.04.2026.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

07.08.2026 року до суду надійшов відзив від відповідача в якому він просив у задоволені позову відмовити, у зв`язку з тим, що пунктом 2.23 Роздіду ІІ Порядку 22-1, при подані особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналі, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємств, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV). Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 29.06.2026 року.

Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону №1058-IV, а саме допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами.

До заяви додано, зокрема, копію трудової книжки від 01.04.1985 НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату: від 15.01.1997 № 03/05, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Автовілліс»; від 23.05.2007 № 16/5, видану виробничо комерційним комбінатом «Алко».

06.07.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №263040021100 про відмову в перерахунку пенсії.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». (далі – Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб – члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV цей Закон набирав чинності з 01.01.2004.

Тому страховий стаж обчислюється за період роботи:

до 31.12.2003 на підставі документів і в порядку, визначених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

після 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, періоди роботи позивача до 31.12.2003 можуть бути зараховані до страхового стажу лише на підставі документів і в порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Отже, період роботи позивача згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можуть бути зараховані в повному обсязі до страхового (трудового) стажу на підставі документів, що їх підтверджують.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже періоди роботи можуть бути зараховані на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, а саме на підставі довідок наданих позивачем: довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 15.01.1997 № 03/05 ТОВ «Автовілліс»; довідки про заробіток для обчислення пенсії Виробничо-комерційного комбінату «Алко» від 23..05.2007 № 16/05.

В рішенні від 06.07.2026 № 263040021100 про відмову в перерахунку пенсії відповідач зазначив як підставу відмови те, що до заяви долучено копію трудової книжки від 01.04.1985 року НОМЕР_1 . Інших недоліків та підстав для неврахування довідок доданих позивачем у рішенні та у відзиві від 07.08.2026 року не зазначено.

Окрім цього, суд наголошує, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

У вказаному випадку, відповідач розглядаючи заяву позивача, мав достатні повноваження для вжиття заходів, спрямованих на отримання необхідних відомостей.

Проте, відповідач не надав докази вчинення ним, як органом, якому визначено опрацювання заяви позивача про призначення пенсії, будь-яких дій для отримання необхідних документів для прийняття рішення по суті заяви позивача у цій частині.

Суд вказує, що позивачем не заперечується подання до територіального органу Пенсійного фонду України саме копії, а не оригіналу трудової книжки.

Разом з тим, неможливість подання оригіналу трудової книжки пояснює тим, що оригінал трудової книжки був втрачений позивачем.

Суд зауважує, що позивач перебуває в такому становищі, коли для підтвердження свого права на належне пенсійне забезпечення надати оригінал трудової книжки фізично немає можливості.

Більш того, всі необхідні записи містяться у копії трудової книжки, наданої позивачем.

Отже, не перерахунок пенсії, з підстав відсутності оригінальну трудової книжки є протиправним.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією від 13.07.2026 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 2662,40 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.07.2026 року № 263040021100 про відмову в перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2026 про перерахунок йому пенсії з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.

4. В решті позовних вимог-відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 15 вересня 2026 року