Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №280/6936/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Справа № 280/6936/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати рішення від 12.05.2026 №212750009959 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови у призначенні пенсії за віком, ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву на призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 , з врахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 07.07.1983, а саме період роботи з 18.06.1985 по 23.06.1999 (запис 3-10).

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак відповідачем відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач не погоджується з рішенням відповідача, так як вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу позивача її періодів роботи, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні записи та підтверджує роботу позивача у спірних періодах. Позивач просив суд позов задовольнити.

09 липня 2026 року позивачем подане до суду клопотання про відшкодування правничої допомоги.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30 липня 2026 року відповідачем наданий до суду відзив на позовну заяву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з таких підстав. Відповідачем не зараховано періоди роботи догляду за людиною похилого віку з 01.01.2023 по 05.05.2026, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

05.05.2026 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення 12.05.2026 №212750009959 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача складає 17 років 02 місяці 27 днів.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 07.07.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки печатка підприємства (або печатка відділу кадрів) не придатна до читання, на якому вперше вона заповнювалась, що не відповідає пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці ( PCP від 20.06.74 Nol62, частково враховано по догляду за дітьми до 3-х річного віку та за даними згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

- період догляду за людиною похилого віку з 01.01.2023 по 05.05.2026, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Визначаючись щодо меж позовних вимог, суд враховує, що позивачем оскаржується рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.05.2026 №212750009959, позивач просить суд зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 07.07.1983, а саме період роботи з 18.06.1985 по 23.06.1999 (запис 3-10).

Спірні період роботи позивача підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07.07.1983 №№ 3 - 10 (сторінки 2 - 7).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи надане рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 01.07.2026 № 212750009959 (на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.05.2026 № 254050013114). У цьому рішенні вказано, що відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з відсутністю необхідного страхового стажу, за результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано: період догляду за людиною похилого віку з 01.01.2023 по 05.05.2026, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також, у рішенні від 01.07.2026 зазначено, що страховий стаж становить 27 років 07 місяців 24 дня.

Відповідно до розрахунку страхового стажу, форма РС-право, який міститься в матеріалах справи, спірні періоди роботи з 18.06.1985 по 23.06.1999 зараховані до страхового стажу позивача.

Таким чином, переглянувши рішення від 12.05.2026 №212750009959 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області самостійно здійснило повторний розгляд заяви на призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 , з врахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 07.07.1983, а саме період роботи з 18.06.1985 по 23.06.1999 (запис 3-10), що в повній мірі відповідає обраному позивачем у позовних вимогах способу захисту прав позивача.

Суд звертає увагу, що рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 01.07.2026 № 212750009959, а також не зарахування періоду догляду за людиною похилого віку з 01.01.2023 по 05.05.2026, не оскаржується позивачем та відповідно не є предметом спірних правовідносин у цій справі.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення цього адміністративного позову, у зв`язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).

Повне судове рішення складено 14.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський