Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №280/5923/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Справа № 280/5923/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3), у якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати висновок (довідку) військово-лікарської комісії від 08.01.2026 № 2026-0108-1417-4391-3 щодо визнання ОСОБА_1 , придатним до військової служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №149 від 08.01.2026, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 8 від 08.01.2026, в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на посаду курсанта.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновок (довідка) військово-лікарської комісії (ВЛК) складена фіктивно, не відображає реальний стан його здоров`я та придатності до військової служби. Військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, позивач визнаний придатним до військової служби, незважаючи на тяжкі ушкодження обох верхніх кінцівок, завдані йому в день мобілізації. В один і той самий день, проведено затримання позивача, медичний огляд ВЛК та відправлення до Військової частини НОМЕР_1 , що об`єктивно виключає можливість проведення повного та всебічного медичного огляду та прийняття обґрунтованого висновку за результатами ВЛК. Позивач не отримував направлення на проходження ВЛК та не отримував повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації і відправлення до місць проходження військової служби. Наказ начальника відповідача 2 від 08 січня 2026 року, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, наказ командира відповідача 3 №8 від 08.01.2026 в частині зарахування позивача до списків особового складу відповідача 3 також є протиправним і підлягає скасуванню, як прийнятий на підставі наказу начальника відповідача 2 від 08 січня 2026. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради подало 30 червня 2026 року відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову та зазначає наступне. Позивач, не скористався своїм правом, щодо оскарження ні в регіональній ВЛК, ні в центральній ВЛК. Не є компетенцією суду давати оцінку аналізам, стану здоров`я позивача, встановленому діагнозу та робити висновок про придатність чи не придатність до військової служби, оскільки це питання не є правовим, а є медичним та відноситься до дискреційних повноважень ВЛК та інших спеціалізованих експертних медичних установ. Відповідно до картки обстеження та медичного огляду з відповідними відмітками про проходження лікарів та лабораторних досліджень відповідно до п.3.2, 3.4, глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу в Збройних сил України» №402 від 14.08.2008 дотримано процедуру проходження ВЛК. У задоволенні позовних вимог відповідач 1 просить відмовити повністю.

Відповідач 2 подав до суду 03 липня 2026 року відзив на позовну заяву. ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти адміністративного позову в повному обсязі, вважає доводи позивача є незаконними та необґрунтованими з наступних підстав. Позивач, будучи визнаним придатним, підлягав призову на військову службу під час мобілізації. 08.01.2026 ознайомившись із зазначеним вище висновком ВЛК, від 08.01.2026, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято рішення про можливість призову військовозобов`язаного ОСОБА_1 , на військову службу за мобілізацією, на особливий період до Збройних Сил України з залученням до виконання службових обов`язків у підрозділах Військової частини НОМЕР_1 , після цього останнього віднесено до переліку осіб, які відправляються 08.01.2026 для подальшого проходження служби, до Військової частини НОМЕР_1 . Наказ про призов є реалізованим з моменту зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що є початком проходження військової служби. З 08.01.2026 припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу та виникли правовідносини щодо проходження військової служби. Відповідач 2 просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

06 липня 2026 року позивачем заявлено до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

09 липня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив з такими доводами. Не поглиблюючись в надані відповідачем 1 результати лабораторних досліджень, які суд не вправі оцінювати, можна зробити висновок, що спірна довідка складена без урахування результатів лабораторних досліджень. Позивач перебуває на обліку у психоневрологічному та дерматовенерологічному диспансерах, проте в ході медичного огляду ці дані не перевірялись. Позивач не проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії, його не оглядав жоден лікар, не проводились медичні обстеження та лабораторні дослідження, для яких не відбирались ані кров, ані сеча, позивач не отримував жодних медичних документів та документів військово-лікарської комісії та не розписувався в них. Надані відповідачем 1 документи мають ознаки фіктивності, створенні штучно без проведення медичного огляду задля створення виду реальності ВЛК. Відзив відповідача 2 підписано його представником на підставі довіреності, яка не містить обов`язкових реквізитів, які пред`являються законом: ані печатки органу, який її видав, ані підпису (електронного цифрового підпису) посадової особи, яка його очолює. Доказів вручення позивачу направлення на медичний огляд, а також доказів вручення повістки щодо призову на військову службу і відправлення до місць проходження військової служби відповідач 2 не надав.

10 липня 2026 року відповідачем заявлене до суду клопотання про помилково направлений доказ, а саме до відзиву додано помилково доказ у вигляд Наказу №38 від 19.01.2026 «Про затвердження складу спеціалістів військово-лікарської комісії» замість Наказу №275 від 31.12.2024 «Про затвердження складу спеціалістів військо-лікарської комісії».

13 липня 2026 року до суду подав відзив на позовну заяву відповідач 3. Військова частина НОМЕР_1 з ними не погоджується, з огляду на наступні обставини. Організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 №8 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. З дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця, оскаржуваний позивачем наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.01.2026 №8 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. За таких обставин, можна прийти до висновку про відсутність підстав щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому вказаний наказ не підлягає скасуванню. Відповідач 3 просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

17 серпня 2026 року позивачем надане до суду клопотання про перехід до загального позовного провадження.

З 11.08.2026 по 06.09.2026 суддя Богатинський Б.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотань позивача про призначення почеркознавчої експертизи, про перехід до загального позовного провадження.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 08.01.2026 № 2026-0108-1417-4391-3 позивачу проведено медичний огляд Військово-лікарською комісією територіального центру комплектування та соціальної підтримки Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради, позивач визнаний придатним до військової служби на підставі статті 30в, 83в графи ІІ розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402.

Відповідно до наданої картки обстеження та медичного огляду 08.01.2026 позивач оглянутий лікарями (терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр), ВКЛ 08.01.2026 проведені лабораторні дослідження крові, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ, вимір внутрішньоочного тиску.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.01.2026 № 149 призвано позивача на військову службу на час мобілізації та направлено його до Військової частини НОМЕР_1 .

Позивача наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 №8 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Вважаючи протиправними вищевказані довідку військово-лікарської комісії, наказ в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, наказ в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК (підпункту 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до пункту 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Позивач зазначав, що не проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії, його не оглядав жоден лікар, не проводились медичні обстеження та лабораторні дослідження, для яких не відбирались ані кров, ані сеча, позивач не отримував жодних медичних документів та документів військово-лікарської комісії та не розписувався в них.

Такі доводи позивача спростовуються наданою відповідачем 1 карткою обстеження та медичного огляду, відповідно до якої, 08.01.2026 позивач оглянутий лікарями (терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр), ВКЛ проведені лабораторні дослідження крові, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ, вимір внутрішньоочного тиску.

При цьому, оцінка заяв позивача щодо фіктивності та підроблення підпису у вказаній картці обстеження виходять за межі повноважень суду адміністративної юрисдикції, таким діям можливо надавати оцінку у кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК у оскаржуваній постанові, позивач також вказує, що довідка ВЛК не відображає реальний стан його здоров`я та придатності до військової служби.

Суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозам позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово- лікарської комісії.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити що позивач не позбавлений права звернутись до керівництва військової частини з рапортом про проходження повторного ВЛК або необхідних додаткових медичних обстежень.

Суд також враховує, що пункт 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 встановлює, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП у судовому порядку.

Згідно із нормами Положення № 402, у разі незгоди з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП, громадянин має право звернутися з заявою та його направляють для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

У свою чергу, ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП (підпункт 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402).

Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 підлягають дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень ВЛК районного (міського) ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим не приймала, суд дійшов висновку, що позивачем не використаний порядок визначений Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду.

Слід зазначити, що первинна постанова позаштатної ВЛК не є остаточним актом, оскільки підлягає перевірці штатними ВЛК і лише за наслідком цього контролю виникає акт, придатний до судового оскарження.

Тобто, позивач обрав неналежний спосіб захисту, що у даному випаду є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.02.2025 р. по справі №240/13173/22, від 26.02.2025 р. по справі №600/3273/22-а.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині. Решта доводів не впливає на правильність вказаного висновку суду.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті першої № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За приписами ч.2 ст.39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у ст.23 Закону № 3543-ХІІ.

Судом встановлено, що позивач визнаний придатним до військової служби. Матеріалами справи не підтверджено, що на момент прийняття оскаржуваних наказів, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров`я чи з інших законодавчо встановлених підстав. Також позивач не надав доказів того, що мав підстави для відстрочки від призову або бронювання в установленому законом порядку на період мобілізації.

Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України № 69/2022, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації, оскільки це є конституційним обов`язком позивача.

З огляду на вказане, відсутні правові підстави для визнання протиправними дій, що полягають у призові на військову службу під час мобілізації позивача та скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації в період військового стану відносно позивача, оскільки доводи позивача про незаконність призову та наказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Доводи позивача в частині незаконного затримання та приводі до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, судом як обґрунтовані не приймаються, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього (як то скарг до Міністерства оборони України, заяв до правоохоронних органів, тощо) позивачем до суду не надано.

Щодо вимоги про скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 8 від 08.01.2026, в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , суд зазначає, що командир частини діяв у порядку виконання імперативних вимог Інструкції з організації обліку особового складу в Збройних Силах України. З моменту зарахування до військової частини позивач набув статусу військовослужбовця. Питання звільнення з військової служби під час дії воєнного стану врегульовано частиною четвертою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та здійснюється за результатами розгляду рапорту військовослужбовця командуванням частини.

Таким чином, суд не встановив порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 8 від 08.01.2026, в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач 1 - Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (вул. Чумаченка, 21А, м. Запоріжжя, 69104; код в ЄДРПОУ 35535544),

Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),

Відповідач 3 - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; код в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 15.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський