Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №260/882/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/882/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Альоша Антона Вікторовича (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у фактичному припиненні медичного огляду ОСОБА_1 , який проводився військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 на підставі направлення військової частини НОМЕР_3 від 20.12.2025 року за вих. № 1464/831;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення ступеня придатності до військової служби у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно припинено проходження ним медичного огляду ВЛК, оскільки з дня прибуття на ВЛК та до припинення медичного огляду позивач сумлінно та належним чином виконував свої обов`язки щодо відвідування лікарів для медичного огляду, та виконання їх призначень, відвідування інших медичних установ за їх направленнями.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

13 березня 2026 року представником відповідача, через підсистему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву у якому зазначає, що позивач був направлений 20.12.2025 року до військової частини НОМЕР_2 для проходження медичного огляду ВЛК амбулаторно. За даними відповідача, позивач проходив огляд у окремих лікарів та здійснював необхідні обстеження, однак 15.01.2026 року не прибув на огляд до терапевта, а після 29.01.2026 року до військової частини НОМЕР_2 не прибував та про результати консультацій у КНП «ОКЦНН» не повідомляв. Відповідач також посилається на те, що загалом у період проходження ВЛК позивач був відсутній на службі протягом 28 днів, у зв`язку з чим вважає, що останній фактично ухилявся від проходження медичного огляду.

Відповідач вказує, що відповідно до статті 256 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці, які проходять амбулаторне лікування чи обстеження, після отримання медичної допомоги повинні повертатися до місця служби, а також зобов`язані доповідати безпосередньому начальнику про обставини, пов`язані з виконанням службових обов`язків. На думку відповідача, позивач таких обов`язків не виконував, а тому його дії свідчили про недбале ставлення до проходження ВЛК та ухилення від призначених обстежень. У зв`язку з цим 13.02.2026 року рішенням консиліуму лікарів ВЛК військової частини НОМЕР_2 проведення медичного огляду позивача було припинено.

Крім того, відповідач вважає, що припинення медичного огляду здійснено на підставі пункту 6.18 глави 6 розділу ІІ Положення №402, який, на його переконання, передбачає можливість припинення проходження ВЛК у разі ухилення особи від призначеного лікарем обстеження, що унеможливлює прийняття відповідної постанови. При цьому відповідач зазначає, що Положення №402 не встановлює окремої форми документа, яким має оформлюватися рішення консиліуму лікарів про припинення медичного огляду, а також не передбачає обов`язку доводити таке рішення безпосередньо до військовослужбовця. Відтак військова частина НОМЕР_2 вважає свої дії законними, такими, що вчинені в межах наданих повноважень та у передбачений законодавством спосіб, а позов ОСОБА_1 — безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

17 березня 2026 року позивачем, через особистий електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» подано до суду відповідь на відзив.

Позивач у відповіді на відзив із доводами відповідача не погоджується та зазначає, що останній фактично не спростував обставин, викладених у позовній заяві, а його твердження про ухилення позивача від проходження військово-лікарської комісії ґрунтуються на припущеннях. На думку позивача, наведена самим відповідачем хронологія медичних оглядів та обстежень підтверджує, що він послідовно проходив обстеження у лікарів-спеціалістів та виконував призначені додаткові обстеження. При цьому у листі військової частини НОМЕР_2 від 06.02.2026 року за №1173/63 відповідач прямо зазначав, що позивач послідовно та без порушень проходив медичний огляд ВЛК і не завершив його у зв`язку з необхідністю додаткових обстежень та консультацій. Позивач вважає, що подальше твердження відповідача про його ухилення є непослідовним та не підтверджене новими доказами. Також позивач зазначає, що проміжки між медичними оглядами були зумовлені графіком, сформованим медичним закладом відповідно до наявних місць в електронній черзі, а тому самі по собі не свідчать про ухилення від проходження ВЛК.

Крім того, позивач заперечує твердження відповідача про невідоме місце його перебування, порушення графіка медичних оглядів та рішення консиліуму лікарів, посилаючись на відсутність належних доказів таких обставин. Зазначає, що відповідач не надав доказів належного доведення до нього обов`язкового графіка проходження медичних оглядів, фактів неявки на конкретні консультації без поважних причин, а також документів, які б підтверджували проведення консиліуму, його склад, підстави та зміст прийнятого рішення. На думку позивача, посилання відповідача на пункт 6.18 Положення №402 є помилковим, оскільки ця норма, за його твердженням, регулює інші правовідносини, тоді як ВЛК він проходив в амбулаторному порядку. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач не довів передбачених законом підстав для припинення проходження ВЛК та не виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язок довести правомірність своїх дій.

03 квітня 2026 року від представника відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач у запереченнях не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та зазначає, що неприбуття позивача на огляд до лікаря-терапевта у визначений час підтверджується відсутністю відповідного запису в книзі обліку амбулаторних хворих, що, на думку відповідача, свідчить про ухилення від медичного огляду лікарем, який є членом ВЛК. Також відповідач зазначає, що чинним законодавством не встановлено спеціального порядку доведення до військовослужбовця графіка проходження медичного огляду, а обов`язок дотримуватися такого графіка випливає із загальних обов`язків військовослужбовця. При цьому, як зазначає відповідач, фактичне проходження позивачем інших лікарів у визначені графіком дати підтверджує, що такий графік йому був відомий.

Крім того, відповідач зазначає, що військова частина НОМЕР_2 не зобов`язана встановлювати місце перебування військовослужбовця під час проходження ним медичного огляду, а про відсутність позивача за місцем проходження служби їй було відомо від військової частини НОМЕР_3 . Відповідач також заперечує доводи позивача щодо незастосовності пункту 6.18 глави 6 розділу ІІ Положення №402 до амбулаторного медичного огляду, оскільки ця норма, на його думку, не містить обмеження щодо форми проходження огляду. Щодо рішення консиліуму відповідач вказує, що нормативними актами не встановлено обов`язкової форми його оформлення, у зв`язку з чим окремий документ не складався. З огляду на наведене військова частина НОМЕР_2 просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді начальника логістики – заступника командира.

На підставі направлення військової частини НОМЕР_3 від 20.12.2025 №1464/831 позивача було направлено до військової частини НОМЕР_2 для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією в амбулаторному порядку з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

У ході проведення медичного огляду позивач у період з 29.12.2025 по 29.01.2026 пройшов огляд лікарями-спеціалістами, зокрема неврологом, оториноларингологом, офтальмологом, хірургом, дерматологом та травматологом, а також проходив додаткові обстеження та консультації у КНП «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології». За результатами консультацій та обстежень йому було рекомендовано проведення додаткових медичних досліджень та повторних консультацій, які здійснювалися у січні–лютому 2026 року.

06 лютого 2026 року військова частина НОМЕР_2 листом №1173/63 повідомила, що позивач послідовно проходить медичний огляд та на момент направлення листа не завершив його у зв`язку з необхідністю проведення додаткових обстежень і консультацій. 13 лютого 2026 року військовою частиною НОМЕР_2 листом №1173/206 військову частину НОМЕР_3 повідомлено про припинення проведення позивачу медичного огляду у зв`язку з його неприбуттям до військової частини НОМЕР_2 після 29.01.2026 року та необхідністю, за твердженням відповідача, застосування положень пункту 6.18 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи (далі - Положення №402).

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно з п 2.2 Положення 402, Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК (п. п. 2.6.4. Положення №402).

З огляду на вищезазначені норми, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, які є військово медичними установами, тобто мають свою структуру і підпорядкування, і відповідно не підпорядковуються та не залежать від військових частин.

Зі змісту листа військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2026 №1173/206 вбачається, що військова частина НОМЕР_2 повідомила військову частину НОМЕР_3 про припинення проведення позивачу медичного огляду ВЛК у зв`язку з його неприбуттям для продовження медичного огляду та, як зазначено відповідачем, ухиленням від призначених медичних обстежень. При цьому відповідач обґрунтовує вчинені ним дії положеннями пункту 6.18 глави 6 розділу ІІ Положення №402, якими передбачено можливість припинення медичного огляду особи у разі її відмови (ухилення) від призначеного лікарем обстеження, що унеможливлює прийняття ВЛК відповідної постанови.

Таким чином, за твердженнями відповідача, медичний огляд позивача припинено саме військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 , тоді як військова частина НОМЕР_2 листом від 13.02.2026 №1173/206 повідомила про це військову частину НОМЕР_3 , якою позивача було направлено на медичний огляд.

Тому у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо припинення проведення медичного огляду ВЛК позивача з огляду на те, що, за доводами відповідача, безпосередньо рішення про припинення медичного огляду приймалося консиліумом лікарів ВЛК, а військова частина НОМЕР_2 лише повідомила військову частину НОМЕР_3 про прийняте рішення листом від 13.02.2026 року №1173/206.

Щодо зобов`язання відповідача провести ОСОБА_1 медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення ступеня придатності до військової служби у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до п. 1.1 розділу II Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Підпунктом б п. 6 розділу 6 Положення, передбачено, що направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Згідно з п 6.2 Положення №402, на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються:

направлення із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, військового комісаріату, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14.

Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання;

медична книжка;

посвідчення особи (військовий квиток);

фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;

службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією;

медична характеристика (у медичній характеристиці обов`язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров`я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров`я).

Крім того:

на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії)

Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби, а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (п. 6.10 Положення).

Таким чином Положення №402 передбачає певний порядок проходження медичного огляду, у даному випадку медичного огляду з метою визначення придатності для подальшого проходження військової служби позивача, передумовою для початку проходження медичного огляду є направлення, яке в свою чергу є обов`язковим для виконання. При цьому, цей порядок не передбачає повторний розгляд направлення на проходження медичного огляду ВЛК.

Відтак у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача продовжити проведення медичного огляду ВЛК підполковника ОСОБА_1 за направленням військової частини НОМЕР_3 від 20.12.2025 року №1464/831.

При цьому суд зазначає, що позивач має право звернутись до командування з рапортом про направлення його на проведення медичного огляду ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що наведені позивачем доводи не дають суду підстав для визнання дій відповідача протиправними.

Керуючись статтями 241, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець