Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №240/19358/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/19358/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.04.2026 № 064350007957 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 24.08.2024 ОСОБА_1 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсію за віком, з урахуванням стажу, що підтверджується трудовою книжкою від 03.09.1981 серії НОМЕР_1 у тому числі періоди роботи в ПП “Геоцентр”: з 01.01.2004 по 31.12.2004; з 01.04.2005 по 30.11.2005; з 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.09.2006 по 31.12.2006 та періоду роботи в ТОВ “ДАНКО” з січня 2022 року по березень 2022 року, що встановлено рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01.05.2025 у справі № 935/129/25.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду № 240/1846/25 від 10.06.2025 з урахуванням висновків Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/1846/25 від 13.04.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2024 і вирішити питання призначення йому пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до страхового стажу періодів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у Донецькій і Харківській областях з 26.03.2023 по 13.07.2023, з 26.07.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 17.11.2023, з 19.11.2023 по 06.12.2023 у потрійному розмірі, та із зарахуванням до страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 04.01.1993 по 03.07.1993.

Відповідач на виконання рішення суду повторно розглянув заяву ОСОБА_1 , однак рішенням від 16.04.2026 № 064350007957 повторно відмовив у призначенні дострокової пенсії за віком. У призначенні пенсії відмовлено через недостатність страхового стажу (22 роки 02 місяці 07 днів). До страхового стажу не зараховано періоди роботи в ПП “Геоцентр” відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.09.1981 з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 30.11.2005, з 01.01.2006 по 31.03.2006, з 01.09.2006 по 31.12.2006, оскільки за даний період в реєстрі застрахованих осіб відсутня позначка про сплату страхових внесків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 21.07.2026, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що страховий стаж особи становить 22 роки 02 місяці 07 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи в ПП “Геоцентр” відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.09.1981 з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 30.11.2005, з 01.01.2006 по 31.03.2006, з 01.09.2006 по 31.12.2006, оскільки за даний період в реєстрі застрахованих осіб відсутня позначка про сплату страхових внесків. Згідно з реєстром застрахованих осіб до страхового стажу зараховані усі періоди трудової діяльності відповідно до сплачених страхових внесків.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 10.09.2023.

08.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Його заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. За наслідками її розгляду прийнято рішення № 064350007957 від 14.11.2024 про відмову у призначенні пенсії і незарахування періоду отримання допомоги по безробіттю з 04.01.1993 по 03.07.1993.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду № 240/1846/25 від 10.06.2025 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/1846/25 від 13.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2024 і вирішити питання призначення йому пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до страхового стажу періодів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у Донецькій і Харківській областях з 26.03.2023 по 13.07.2023, з 26.07.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 17.11.2023, з 19.11.2023 по 06.12.2023 у потрійному розмірі, та із зарахуванням до страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 04.01.1993 по 03.07.1993.

Відповідач, розглянувши заяву та додані документи, повторно відмовив у призначенні дострокової пенсії за віком. У призначенні пенсії відмовлено через недостатність страхового стажу (22 роки 02 місяці 07 днів). До страхового стажу не зараховано періоди роботи в ПП “Геоцентр” відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.09.1981 з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 30.11.2005, з 01.01.2006 по 31.03.2006, з 01.09.2006 по 31.12.2006, оскільки за даний період в реєстрі застрахованих осіб відсутня позначка про сплату страхових внесків.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.04.2026 № 064350007957 протиправним, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV).

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно з законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону № 1058-IV, частиною 1 якої визначено, що право на пенсію за віком особи набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - від 21 до 31 року.

За приписами статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 01.07.2000 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Разом із тим, наведені загальні умови призначення пенсії за віком, встановлені статтею 26 Закону № 1058-IV, у цій справі застосуванню не підлягають, оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, як учасник бойових дій.

Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком на умовах цієї статті мають, зокрема, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та 24.08.2024 досяг 60-річного віку, а отже, досяг і віку 55 років, встановленого пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV для чоловіків. Отже, право позивача на призначення пенсії за віком на умовах зазначеної статті залежить виключно від наявності у нього страхового стажу тривалістю не менше 25 років.

Згідно зі ст. 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Спірним у цій справі є у тому числі питання можливості зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в ПП "Геоцентр": з 01.01.2004 по 31.12.2004; з 01.04.2005 по 30.11.2005; з 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.09.2006 по 31.12.2006, оскільки за даний період в реєстрі застрахованих осіб відсутня позначка про сплату страхових внесків. У зв`язку із цим суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) відомості про нарахування заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску за оскаржувані періоди відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно з законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно з законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом 1 частини 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами 4-6, 9, 10 статті 20 Закону № 1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законом.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Зазначена позиція відповідає правовим висновкам Верховного суду у постановах Верховного Суду від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17, від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21.

Разом із цим, суд, дослідивши трудову книжку позивача від 03.09.1981 серії НОМЕР_1 , встановив, що за оспорювані періоди зарахування трудового стажу позивач перебував у трудових відносинах з ПП "Геоцентр".

Під записом № 16 від 01.07.2003 міститься інформація про зарахування на посаду інженера-геодезиста з посиланням на наказ № 74 від 01.07.2003.

Під записом № 17 від 31.10.2007 міститься інформація про звільнення з роботи за згодою сторін з посиланням на наказ № 122 від 31.10.2007.

Досліджені судом відомості є належним чином засвідченими підписами уповноважених осіб та скріпленими відбитками печаток сторін трудових правовідносин. Зазначене оформлення є належним та допустимим підтвердженням факту офіційного працевлаштування та виконання позивачем обов`язків за посадою інженера-геодезиста у спірний період. Окремо суд звертає увагу, що відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів чи зауважень, які б свідчили про недостовірність цих даних, порушення правил їх внесення або неналежне заповнення щодо невідповідності зазначеної інформації.

Суд зазначає, що періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату, повинні зараховуватися до відповідного стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Отже, відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки остання не може нести за це відповідальність.

Правові висновки суду у даній справі відповідають усталеній практиці Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а, від 31.10.2019 у справі № 235/7373/16, від 06.07.2020 у справі № 242/2179/17, від 09.10.2020 у справі № 341/460/17, від 01.03.2021 у справі № 423/757/17, від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, від 17.11.2021 у справі № 242/5635/16-а, а також від 15.06.2022 у справі № 383/102/14-а, від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20.

З урахуванням встановлених судом обставин суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи позивача повинні бути зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в ТОВ “ДАНКО” з січня 2022 року по березень 2022 року, суд зазначає таке.

Суд зауважує, що під час розгляду справи суд бере до уваги саме оскаржуване рішення, його зміст та обставини, які стали підставою для його прийняття.

Як вбачається, у спірному рішенні відповідача від 16.04.2026 відсутня будь-яка інформація про незарахування позивачу періоду роботи в ТОВ “ДАНКО” з січня 2022 року по березень 2022 року чи про відмову у його врахуванні.

Окрім того, факт роботи позивача у зазначений період у ТОВ “ДАНКО” вже був встановлений рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01.05.2025 у справі № 935/129/25, яке набрало законної сили. З огляду на хронологію подій, оскаржуване рішення прийнято відповідачем (16.04.2026) значно пізніше, аніж було ухвалено вищевказане судове рішення. Отже, позивач мав об`єктивну можливість надати судове рішення від 01.05.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області разом із пакетом документів для призначення пенсії. Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідач відхилив цей період чи не взяв його до уваги.

Оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем прав позивача щодо незарахування вказаного періоду роботи в ТОВ "ДАНКО", позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про незарахування до страхового стажу періодів роботи позивача в ПП “Геоцентр”: з 01.01.2004 по 31.12.2004; з 01.04.2005 по 30.11.2005; з 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.09.2006 по 31.12.2006 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання призначити пенсію з 24.08.2024 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” суд зазначає таке.

Як вказано в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2024 і вирішити питання призначення йому пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до страхового стажу періодів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у Донецькій і Харківській областях з 26.03.2023 по 13.07.2023, з 26.07.2023 по 31.10.2023, з 13.11.2023 по 17.11.2023, з 19.11.2023 по 06.12.2023 у потрійному розмірі.

На виконання зазначеної постанови відповідач здійснив повторний розгляд заяви та зарахував до страхового стажу позивача вищевказані періоди участі у заходах, необхідних для оборони України, у потрійному розмірі. Разом із тим, вирішуючи питання призначення позивачу пенсії за віком як учаснику бойових дій на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача спірні періоди роботи в ПП "Геоцентр" з наведених вище підстав, чим неправомірно звузив обсяг страхового стажу, врахованого при вирішенні питання про право позивача на пенсію.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи в ПП “Геоцентр”: з 01.01.2004 по 31.12.2004; з 01.04.2005 по 30.11.2005; з 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.09.2006 по 31.12.2006 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 24.08.2024 у складі страхового стажу, визначеному позивачем самостійно. Обчислення страхового стажу особи в повному обсязі та прийняття остаточного рішення про наявність чи відсутність права на пенсію належить до виключної компетенції відповідача як суб`єкта владних повноважень. Задоволення зазначеної вимоги позивача означало б підміну судом дискреційних повноважень відповідача та самостійне вирішення судом питання, яке законом віднесено до компетенції пенсійного органу, на що також обґрунтовано звертав увагу відповідач у відзиві на позовну заяву.

Суд також звертає увагу, що остаточне питання про наявність у позивача страхового стажу, достатнього для призначення пенсії за пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV (не менше 25 років), підлягає вирішенню відповідачем під час повторного розгляду заяви позивача з урахуванням усіх періодів страхового стажу позивача, у тому числі зарахованих за результатами розгляду цієї справи та інших судових рішень, ухвалених у справах за участю позивача. Саме з цих підстав належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов`язання призначити пенсію в конкретному розмірі з конкретної дати, як про це просить позивач.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.04.2026 № 064350007957.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи в ПП "Геоцентр": з 01.01.2004 по 31.12.2004; з 01.04.2005 по 30.11.2005; з 01.01.2006 по 31.03.2006; з 01.09.2006 по 31.12.2006 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (однієї тисячі триста тридцять одної гривні 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 14 вересня 2026 р.

14.09.26