Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №160/28715/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуСправа №160/28715/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідачі), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо:

виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року;

виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.03.2019 без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;

- зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України:

здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;

здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.03.2019 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 та щомісячну суму різницю індексації грошового забезпечення;

- визначити розмір щомісячної суми-різниці індексації грошового забезпечення;

- надати до судового розгляду розрахунок отриманого мною грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.03.2019 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо:

виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025 без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 :

здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 та щомісячну суму різницю індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року по 11 вересня 2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України та виконував службові завдання в Антитерористичній операції та операції Об`єднаних сил, у зв`язку з чим отримав статус учасника бойових дій, згідно посвідчення НОМЕР_2 видане 29 січня 2021 року. Вважаючи, що грошове забезпечення нараховувалося не в повному обсязі, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 для отримання інформації щодо правомірності нарахування індексації грошового забезпечення. Листом від 20.08.2023 №313/9/6587 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що власне фінансове господарство було розпочато тільки з 01.03.2019 року, тому може надати відомості тільки за період з 01.03.2019 по 31.12.2023. Відтак, нарахування та виплату індексації за вказаний період здійснено із застосуванням базового місяця березень 2018 року, а за період з 01.01.2024 по теперішній час – із застосуванням базового місяця грудень 2023 року, тому на думку відповідача, відсутні підстави для перерахунку нарахованої позивачу індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 03.11.2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою зобов`язано ОСОБА_1 надати копію наказу про звільнення його з військової служби; відповідачу - надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання ухвали суду від 08.10.2025 позивач повідомив у заяві від 13.10.2025 (зареєстровано канцелярією суду 22.10.2025), що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та досі проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , відтак наказ про звільнення з військової служби не існує, у зв`язку з чим, позивач не має змоги надати копію такого наказу суду.

17.10.2025 від Генерального штабу Збройних Сил України надійшов до суду відзив на позов, в якому представник заперечує проти задоволення позову та зазначає наступне. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, було внесено зміни до Порядку № 1078, зокрема, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Постановою № 1013 визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. У зв`язку із підвищенням доходу військовослужбовців постійною складовою, що містила назву щомісячна додаткова грошова винагорода з 01.01.2016 по 28.02.2018 – індексація грошового забезпечення для всіх військовослужбовців (включаючи позивача) складала 0 грн. Також, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв`язку із зміною посадових окладів перевищило суму індексації, отже, на думку відповідача, позовні вимоги щодо нарахування і виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 01.03.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 є безпідставними.

12.11.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій викладено заперечення до відзиву, підтримано доводи позовної заяви та додатково зазначено обґрунтування строку звернення до суду.

28.11.2025 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якому представник зауважує, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, та зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, місяць підвищення зарплати вважається базовим. За наявною у військовій частині НОМЕР_1 інформацією, у зв`язку з тим, що тільки з березня 2019 року військова частина НОМЕР_1 почала виплачувати грошове забезпечення позивачеві, саме в березні 2019 року відбулось підвищення грошового забезпечення (грошового доходу) позивача і відповідно до вказаних норм та вимог заявлених позивачем до військової частини НОМЕР_1 - березень 2019 є базовим місяцем підвищення, а не березень 2018. Також, відповідач зазначає, що у 2023 році виплата індексації призупинена, та відповідно січень 2024 року є базовим місяцем для подальшої індексації грошових доходів населення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 залучено Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України до участі у справі №160/28715/25 як третього відповідача; розгляд адміністративної справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 26.02.2026.

Цією ж ухвалою надано відповідачам строк п`ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву; та витребувано у відповідачів докази по справі та запропоновано позивачу надати суду копії військового квитка та довідку ОК-7 за період з 01.12.2015 по 11.09.2025.

12.02.2026 від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України до суду надійшли додаткові пояснення. У них повідомляється про неможливість надання інформації щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (зокрема індексації), оскільки відомості про виплати, проведені військовослужбовцям до 31 грудня 2021 року включно, у Фінансовому управлінні відсутні. Разом з тим, представник зазначає, що витребувані ухвалою суду від 02.02.2026 докази передано на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

12.02.2026 від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що позовні вимоги щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року, а також щодо нарахування і виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 01.03.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, є необґрунтованими та безпідставними. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 № 1013, яка підлягала застосуванню з 01.12.2015, було внесено зміни до Порядку № 1078, зокрема, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Постановою № 1013 визначено базовий місяць - січень 2016 року, з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. У зв`язку із підвищенням доходу військовослужбовців постійною складовою, що містила назву щомісячна додаткова грошова винагорода, яка мала тимчасовий характер і не мала фіксованого розміру.

12.02.2026 від Генерального штабу Збройних Сил України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник підтримує раніше викладену позицію, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 заяву позивача про уточнення позовних вимог у адміністративній справі №160/28715/25 повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотань представника Генерального штабу Збройних Сил України та представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду.

16.04.2026 суд ухвалив повторно витребувати у відповідачів докази по справі; з метою надання додаткового часу для подання доказів до суду зупинено провадження у справі.

21.04.2026 від Фінансового Управління Генерального Штабу Збройних сил України до суду надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких на виконання ухвали суду від 16.04.2026 Фінансове управління ГШ ЗСУ повідомляє, що не має можливості надати інформацію щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, в тому числі індексації, ОСОБА_1 оскільки інформація про проведені військовослужбовцям виплати по 31 грудня 2021 року у Фінансовому управлінні відсутня. Разом з тим, Фінансове управління направило запит для отримання інформації від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, при отриманні відповідної інформації буде надана суду.

30.04.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду частину витребуваних ухвалою суду від 16.04.2026 відомостей щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення помісячно за період з 01.03.2019 по 11.09.2025.

Станом на 15.09.2026 витребувані у Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України матеріали суду не надано, витребовані у Військової частини НОМЕР_1 надано частково.

Ухвалою суду від 15.09.2026 поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій було зупинено; продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/28715/25.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період з 01 грудня 2015 року по 11 вересня 2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України, що не заперечується відповідачами.

Позивач виконував службові завдання в Антитерористичній операції та операції Об`єднаних сил, у зв`язку з чим отримав статус учасника бойових дій, згідно посвідчення НОМЕР_2 видане 29 січня 2021 року.

Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2023 №313/9/6587, остання повідомляє, що з 30.04.2004 по 31.03.2019 знаходилась на фінансовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України; власне фінансове господарство було розпочато з 01.03.2019 року та ведеться по теперішній час.

Також у вказаному листі від 20.08.2023 військова частина повідомила, що нарахування та виплату індексації позивачу за період з 01.03.2019 по 31.12.2023 здійснено із застосуванням базового місяця березень 2018 року, а за період з 01.01.2024 по теперішній час із застосуванням базового місяця грудень 2023 року.

За відомостями згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2025 №313/9/6586д та від 23.04.2026 №313/9/2469д про виплачені основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 за спірний період з 01.03.2019 по 11.09.2025 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у квітні 2019 року – 411,10 грн, травні і червні 2019 року – по 134,47 грн, у липні-вересні та листопаді-грудні 2019 року – по 206,72 грн, у січні-липні 2020 року – по 216,51 грн, у серпні-грудні 2020 року – по 226,29 грн, у січні 2021 року – 233,81 грн, у лютому-квітні 2021 року – по 331,42 грн, у травні-липні 2021 року – по 415,41 грн, у серпні-грудні 2021 року – по 540,03 грн, у січні-лютому 2022 року – по 563,19 грн, у березні-травні 2022 року – по 672,35 грн, у червні 2022 року – 913,01 грн, у липні 2022 року – 1017,21 грн, у серпні 2022 року – 1066,00 грн, у вересні-листопаді 2022 року – по 1281,80 грн, у грудні 2022 року – 1424,80 грн, у січні 2023 року – 1470,83 грн, у вересні-грудні 2024 року – по 130,20 грн, у січні 2025 року – 25,35 грн, у серпні-вересні 2025 року – по 133,23 грн. При цьому, у березні 2019 року, у жовтні 2019 року, у лютому-грудні 2023 року, у січні-серпні 2024 року, у лютому-липні 2025 року – індексація не виплачувалася.

Відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2019 відповідачами на вимогу суду згідно ухвал від 02.02.2026 та від 16.04.2026 не надано.

Водночас, Генеральний Штаб Збройних Сил України у своєму відзиві від 17.10.2025 повідомив суд, що у зв`язку із підвищенням доходу військовослужбовців постійною складовою, що містила назву щомісячна додаткова грошова винагорода, з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивача складала 0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, індексація грошового забезпечення за спірний період з 01.03.2018 по 11.09.2025 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу, не здійснювалася.

Вважаючи, що індексація грошового забезпечення здійснена неправомірно, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Статтею 9 Закону України №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1-1 вказаного Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 05.02.2020 року у справі №825/565/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зокрема за 2015-2022 роки індексацію грошового забезпечення нараховано та виплачено за певними винятками.

За відомостями згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2025 №313/9/6586д та від 23.04.2026 №313/9/2469д про виплачені основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 індексація не виплачувалася: у березні 2019 року та у жовтні 2019 року.

Разом з тим, з огляду на виплату відповідачем у квітні 2019 року індексації в розмірі 411,10 грн, що суттєво перевищує належну до виплати суму за один місяць, а також ураховуючи, що з 01.03.2019 Військова частина НОМЕР_1 розпочала самостійне ведення фінансово-господарської діяльності, суд доходить висновку, що у квітні 2019 року відповідачем фактично виплачено індексацію грошового забезпечення за березень та квітень 2019 року сумарно. Будь-яких інших доказів на спростування вказаної обставини відповідачем суду не надано.

Відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2019 відповідачами на вимогу суду згідно ухвал від 02.02.2026 та від 16.04.2026 не надано. При цьому, Генеральний Штаб Збройних Сил України у своєму відзиві від 17.10.2025 повідомив суд, що з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивача складала 0 грн.

Суд зауважує, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №520/6006/21).

У спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2023 року у справі №809/1879/16, 29.03.2023 року у справі №620/19132/21).

Тобто, в цій справі відповідач повинен довести відсутність обставин, які дають право на індексацію грошового забезпечення ОСОБА_2 , зокрема за спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2019.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу відповідача на те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Таким чином, суд встановив, що не нараховано індексацію грошового забезпечення позивача, зокрема за період з 01.12.2015 по 28.02.2019 та у жовтні 2019 року.

Інших доказів щодо нарахування та виплати за вказаний період за 2015-2022 роки відповідної індексації матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем протиправно у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2019 та у жовтні 2019 року не нараховано та не виплачено відповідну індексацію грошового забезпечення позивача.

При цьому, відповідних підстав для не проведення індексації у вищевказані періоди відповідачем не зазначено, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено.

Щодо визначення базового місяця індексації, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі №620/3282/18, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, 01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.

З 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів.

Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.

Повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки (Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20).

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Також, суд вважає необхідним зауважити, що питання застосування базового місяця «січень 2016» досліджувалося Верховним Судом в постановах від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, де сформовано правовий висновок, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, «січень 2008 року» є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2016 по 28.02.2018, а «березень 2018 року» є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.

Таким чином, нарахування індексації грошового забезпечення позивача щодо спірного періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018 повинно проводитися із застосуванням базового місяця «січень 2008 року», а з 01.03.2018 по 31.12.2022 – із застосуванням базового місяця «березень 2018 року».

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі – Порядок №1078).

За приписами п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на нарахування поточної індексації виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому Держстатом офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Враховуючи, що індекс інфляції публікується у поточному місяці за попередній (наприклад, у березні за лютий), то у разі перевищення порогу індексації за підсумками лютого, належним місяцем для застосування відповідного коефіцієнта та виплати суми індексації є квітень. При цьому, обчислення індексу споживчих цін для потреб подальшої індексації не переривається і продовжується з місяця, наступного за тим, у якому було зафіксовано перевищення встановленого порогу.

З метою перевірки правильності нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у спірний період з 01.03.2019 по 31.12.2022, судом проведено аналіз наведених у довідках Військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2025 № 313/9/6586д та від 23.04.2026 № 313/9/2469д відомостей, офіційних даних Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, норм законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки та положень Порядку № 1078.

За результатами проведеного аналізу судом установлено, що у більшості місяців (окрім жовтня 2019 року) вказаного періоду нараховані та виплачені відповідачем суми поточної індексації грошового забезпечення відповідають розрахунковим показникам, визначеним з урахуванням базового місяця «березень 2018 року», встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідних коефіцієнтів приросту індексу споживчих цін.

Зокрема, у період з квітня 2019 року по грудень 2022 року (за винятком жовтня 2019 року) нарахування поточної індексації здійснювалося в межах прожиткового мінімуму із застосуванням належних коефіцієнтів (у травні – червні 2019 року — 7.0%, що становило 134,47 грн; у серпні – грудні 2020 року — 10.3%, що становило 226,29 грн; у серпні – грудні 2021 року — 22.7%, що становило 540,03 грн; у вересні – листопаді 2022 року — 49.3%, що становило 1281,80 грн; виплата за грудень 2022 року фактично проведена у січні 2023 року).

Разом з тим, за результатами дослідження наданих розрахунків судом виявлено, що Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу поточної індексації грошового забезпечення за жовтень 2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що у періодах з 01.03.2019 по 31.12.2022 (за винятком жовтня 2019 року) Військовою частиною НОМЕР_1 обов`язок щодо нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 виконано у повному обсязі та із дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо доводів відповідача про визначення березня 2019 року базовим місяцем для обчислення індексації у зв`язку зі зміною механізму фінансового забезпечення, суд вважає їх необґрунтованими та відхиляє з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується самими відповідачами, що позивач у спірний період безперервно проходив військову службу та зі служби у вказаний час не звільнявся.

Зміна порядку фінансового забезпечення позивача (зокрема, перехід військової частини НОМЕР_1 з фінансування через Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України на самостійне ведення господарського та фінансового обліку) є суто внутрішньоорганізаційною процедурою суб`єктів владних повноважень. Вказана обставина підтверджує лише зміну органу, на який покладено функцію безпосередньої виплати грошового забезпечення, проте не свідчить про зміну чи переукладення умов проходження військової служби самим військовослужбовцем.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін вважається місяць, у якому відбулося підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Зростання загального розміру грошового забезпечення за рахунок його змінних чи додаткових складових, а також зміна підрозділу чи органу, що здійснює його виплату, без законодавчого підвищення посадового окладу за відповідною посадою, не змінює базовий місяць для проведення індексації.

Відповідачем не надано суду доказів підвищення грошового забезпечення (грошового доходу) позивача з березня 2019 року у порівнянні із попереднім місяцем.

Відтак, сам по собі факт початку виплати грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 за іншою процедурою, а не через Генеральний штаб Збройних Сил України, з березня 2019 року не є підставою для змінення базового місяця для розрахунку індексації позивачу. Доводи відповідача про протилежне ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Порядку № 1078 та судом до уваги не беруться.

Щодо вимог позивача про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці», у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Водночас пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Механізм здійснення індексації регулюється Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком №1078, який розроблено Кабінетом Міністрів України на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону. Отже, оскільки дію базового Закону призупинено, норми Порядку №1078, які є підзаконними та похідними від нього, також не підлягали застосуванню протягом 2023 року.

Суд зауважує, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у зазначеній частині є чинними, у встановленому порядку неконституційними не визнавалися, а тому є обов`язковими до виконання.

Таким чином, у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, зокрема і військовослужбовців, не здійснювалося через імперативні приписи Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У подальшому ст. 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Суд зазначає, що встановлення статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» правила щодо обчислення індексу споживчих цін для індексації доходів саме з 01 січня 2024 року фактично нівелює значення попередніх «базових місяців», встановлених до 2024 року. Оскільки законодавець визначив новий період для обчислення індексу наростаючим підсумком, то посилання позивача на необхідність застосування базового місяця «березень 2018 року» є помилковим, оскільки це суперечить механізму «перезапуску» індексації, запровадженому бюджетом на 2024 рік. Таким чином, право на індексацію у 2024 році виникає лише тоді, коли інфляція, розрахована саме з січня 2024 року, перевищить встановлений законом поріг у 103%.

Стосовно індексації грошового забезпечення за 2025 рік суд зазначає, що відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадилося наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймався за 1 або 100 відсотків, при цьому сума індексації, що склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховувалася. Оскільки січень 2025 року приймався за 1 або 100 відсотків, розрахунок індексу наростаючим підсумком розпочався з лютого місяця. За даними Державної служби статистики України, індекс інфляції у лютому 2025 року склав 100,8%, у березні — 101,5%, у квітні — 100,7%, а у травні — 101,3%, внаслідок чого індекс наростаючим підсумком перевищив встановлений поріг у 103% лише у травні 2025 року. Оскільки травневий індекс був офіційно опублікований у червні, право на нарахування індексації виникло з липня 2025 року (виплачено у серпні).

За таких обставин, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у 2024, 2025 роках із застосуванням базового місяця «березень 2018 року», тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 11.09.2025 відповідно до норм абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.

Право на «індексацію-різницю» та методика її розрахунку найбільш повно досліджені Верховним Судом у постановах: від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 06 липня 2023 року у справі №560/6682/22.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по листопад 2019 року) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15.06.2022 року у справі №520/4061/21, на яку посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015 року) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак, це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації-різниці, що мають щомісячний фіксований характер.

У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Отже, для розрахунку необхідно встановити наступні складові:

- розмір підвищення грошового забезпечення;

- прожитковий мінімум у березні 2018 року;

- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Для встановлення обставин підвищення розміру грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру), судом витребувано у відповідачів ухвалами від 02.02.2026 та від 16.04.2026 відомості щодо нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення (із зазначенням всіх складових), зокрема за лютий та березень 2018 року.

Зазначені документи на вимогу суду надано не було.

Разом з цим, позивач надав суду довідку з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (за формою ОК-7), сформовану 04.02.2026, згідно якої грошове забезпечення позивача становило:

- у січні 2017 року — 17901,60 грн; у лютому 2017 року — 19455,83 грн; у березні 2017 року — 15941,60 грн; у квітні 2017 року — 15941,60 грн; у травні 2017 року — 15941,60 грн; у червні 2017 року — 15941,60 грн; у липні 2017 року — 31888,97 грн; у серпні 2017 року — 21022,25 грн; у вересні 2017 року — 15941,60 грн; у жовтні 2017 року — 31883,20 грн; у листопаді 2017 року — 15941,60 грн; у грудні 2017 року — 58239,91 грн;

- у січні 2018 року — 15941,60 грн; у лютому 2018 року — 26385,10 грн; у березні 2018 року — 16709,60 грн; у квітні 2018 року — 19623,10 грн; у травні 2018 року — 19580,00 грн; у червні 2018 року — 20831,16 грн; у липні 2018 року — 20933,00 грн; у серпні 2018 року — 41866,00 грн; у вересні 2018 року — 20933,00 грн; у жовтні 2018 року — 22433,00 грн; у листопаді 2018 року — 20933,00 грн; у грудні 2018 року — 25933,00 грн.

Досліджуючи структуру та склад грошового забезпечення позивача за 2017-2018 роки, суд зауважує, що протягом 2017 року (березень, квітень, травень, червень, вересень, листопад) та у січні 2018 року щомісячний розмір грошового забезпечення позивача був стабільним і складав 15 941,60 грн, що свідчить про його постійний (базовий) характер у відповідній системі оплати праці військовослужбовців, яка діяла до набрання чинності Постановою КМУ № 70 від 30.08.2017.

Порівняльний аналіз показників за січень (15 941,60 грн) та лютий (26 385,10 грн) 2018 року вказує на наявність ситуативного перевищення звичайного щомісячного доходу позивача на 10 443,50 грн (26385,10 грн - 15941,60 грн).

Зазначена сума перевищення (10443,50 грн) за своїм обсягом становить близько 65,5% від розміру регулярного місячного грошового забезпечення позивача (15941,60 грн), що може відповідати сумі основних сталих виплат (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років без урахування щомісячної премії), з розрахунку яких обчислюються разові соціально-побутові виплати.

Таким чином, сума в розмірі 10 443,50 грн за своїми часовими, кількісними та системними показниками має чітко виражені ознаки виплати разового характеру (зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань або підсумкової премії), а відтак не є постійною складовою щомісячного грошового забезпечення.

Водночас, з огляду на відсутність у наданих відповідачами документах розшифровки складових грошового забезпечення позивача за лютий–березень 2018 року за первинними розрахунково-платіжними відомостями, визначення точного розміру суми підвищення грошового доходу в березні 2018 року наразі спирається на аналітичні допущення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості самостійно вирахувати остаточний розмір індексації-різниці.

Разом з тим, з метою встановлення процесуального орієнтиру та перевірки алгоритму розрахунку, суд виходить з наступного грошового забезпечення позивача:

у лютому 2018 року — 15941,60 грн [26385,10 грн (загальна сума згідно з довідкою ОК-7) - 10 443,50 грн (орієнтовна сума виплати разового характеру)];

у березні 2018 року — 16709,60 грн.

Так, розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 768,00 грн (16709,60 грн – 15941,60 грн).

Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30% .

Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (4463,15 грн – 768,00 грн). Враховуючи, що розмір індексації перевищує розмір підвищення грошового доходу в березні 2018 року (тобто отримана різниця є більшою за нуль), у позивача виникло право на нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до пунктів 4, 6 Порядку № 1078, яка підлягає виплаті позивачу до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

Матеріалами справи підтверджено, що проведена відповідачами виплата поточної індексації грошового забезпечення здійснювалася у зв`язку з перевищенням величини індексу споживчих цін установленого порогу індексації. Разом з тим, факт виплати поточної індексації не звільняє відповідача від обов`язку щомісячного нарахування та виплати позивачу індексації-різниці відповідно до вимог абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Оцінюючи правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах, суд виходить із того, що визначальною особливістю адміністративного судочинства є покладення обов`язку (тягаря) доказування законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень чи дій саме на суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим у цій справі саме відповідач повинен надати беззаперечні докази відсутності у ОСОБА_1 права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, що останнім зроблено не було.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу тягаря доказування в адміністративних справах за участю органів публічної влади послідовно викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 520/6006/21, від 29 березня 2023 року у справі № 620/19132/21 та від 21 квітня 2023 року у справі № 809/1879/16.

З огляду на вище викладене, за наслідками правової оцінки спірних правовідносин суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2025 на підставі абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Суд зауважує, що внаслідок неподання відповідачами первинних розрахунково-платіжних відомостей із деталізацією складових грошового забезпечення за лютий – березень 2018 року, встановити розмір індексації-різниці позивача у березні 2018 року на підставі письмових доказів наразі не вбачається можливим. Оскільки наведені судом розрахунки мають виключно орієнтовний (аналітичний) характер, суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначити остаточну суму індексації-різниці.

З урахуванням викладеного, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача провести розрахунок та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2025 із застосуванням механізму, визначеного пунктом 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Вирішуючи питання щодо визначення суб`єкта, на якого покладається обов`язок із нарахування та виплати індексації-різниці, суд виходить із встановленого обставинами справи факту зміни розпорядника бюджетних коштів у спірний період.

Як вищевстановлено судом і підтверджено матеріалами справи, у період з 01.03.2018 по 28.02.2019 фінансове забезпечення здійснювалося Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, тоді як починаючи з 01.03.2019 Військова частина НОМЕР_1 розпочала самостійне ведення господарської діяльності.

За таких обставин, обов`язок щодо нарахування та виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 підлягає покладенню на Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, а за період з 01.03.2019 по 11.09.2025 — на Військову частину НОМЕР_1 .

Водночас суд підкреслює, що оскільки відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу, вихідні дані для визначення її фіксованого щомісячного розміру (первинні відомості про складові грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року) виникали та формувалися саме під час здійснення фінансового забезпечення Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, яке є відповідальним за проведення відповідних розрахунків за цей період.

За відсутності у матеріалах справи вказаних розрахунково-платіжних відомостей, суд позбавлений можливості самостійно вирахувати математичний розмір індексації-різниці, належної до виплати Військовою частиною НОМЕР_1 за період з 01.03.2019 по 11.09.2025, оскільки такий розрахунок похідно залежить від показників, які підлягають обчисленню за лютий, березень 2018 року.

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити розрахунок суми індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078, провести її нарахування та виплату позивачу за період проходження служби з 01.03.2018 по 28.02.2019, а також офіційно повідомити Військову частину НОМЕР_1 про розрахований розмір такої індексації-різниці. Також, необхідно зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , на підставі отриманих від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відомостей про розрахований розмір індексації-різниці, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Інші доводи сторін не спростовують вказані вищі висновки суду.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підводячи підсумок викладеному, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним:

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

та зобов`язати Фінансове управління Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019;

та зобов`язати Фінансове управління Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за жовтень 2019 року

та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078;

та зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити розрахунок суми індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078 та офіційно повідомити Військову частину НОМЕР_1 (направити відповідну довідку/відомість) про розрахований щомісячний розмір такої індексації-різниці;

та зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 28.02.2019 згідно зі здійсненим розрахунком, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду, викладених у цьому рішенні;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025 відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078;

та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , на підставі отриманих від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відомостей (довідки) про розрахований розмір індексації-різниці, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

За приписами частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 22991050), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (03049, Київська область, м. Київ, пр-т. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 22990368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язати Фінансове управління Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019.

Зобов`язати Фінансове управління Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за жовтень 2019 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити розрахунок суми індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078 та офіційно повідомити Військову частину НОМЕР_1 (направити відповідну довідку/відомість) про розрахований щомісячний розмір такої індексації-різниці.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 по 28.02.2019 згідно зі здійсненим розрахунком, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025 відповідно до абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , на підставі отриманих від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відомостей (довідки) про розрахований розмір індексації-різниці, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2019 по 11.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець