Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №160/12491/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуСправа №160/12491/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГІЄВСЬКЕ», треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Міністерство фінансів України про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГІЄВСЬКЕ», треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Міністерство фінансів України, в якій позивач просить:

- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРГІЄВСЬКЕ» код ЄДРПОУ 30791634 прострочену заборгованість по бюджетній позичці за державним замовленням 1997 року у розмірі 5195,3 грн. до Державного бюджету на рахунки відкриті у Державній казначейській службі (КДК 00263100): UA728999980313300404000704326 основний борг за фінансовою допомогою по постанові КМУ №1003 від 11.09.1997 у розмірі 5000,00 грн.; UA888999980313030115000004326 пеню у розмірі 195,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має прострочену заборгованість, яка розрахована із основного боргу та пені. Вказує, що норми Бюджетного та Податкового кодексу України наділяють органи ДПС повноваженнями бути органом стягнення щодо заборгованості суб`єктів господарювання по поворотній фінансовій допомозі, у зв`язку з чим позивач звертається до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Від Міністерства фінансів України до суду надійшли пояснення, в яких воно просило позовні вимоги задовольнити.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області письмових пояснень не надано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 повторно витребувано від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області документи, які стали підставою для формування подання №3 від 03.03.2025 на суму 5195,30 станом на 01.03.2025.

На виконання ухвали суду від 26.01.2026 надійшли витребувані документи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Сергіївське» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 30791634 та перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.1997 між КСП ім.Леніна та відділенням Державного казначейства України в Софіївському районі укладено договір б/н про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998, за умовами якого (п.2.1.) відділення Державного казначейства зобов`язується надати сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 5000,00 грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року шляхом перерахування цих коштів на спеціальних рахунок сільськогосподарського підприємства «Урожай-97», а фермерському господарству – на розрахунковий рахунок.

Судом встановлено, що Управлінням Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області внесене подання №3 для здійснення до ТОВ «Сергіївське» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості станом на 01.03.2025 у сумі 5195,30 грн., а саме: основний борг у розмірі 5000,00 грн.; пеня у розмірі 195,30 грн.

Позивач вказує, що на дату подання позову заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною 9 статті 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) не поширюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Відповідно до пункту 2 Порядку №174 боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою;

бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Пунктом 6 Порядку №174 визначено, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Згідно з пунктом 10 Порядку №174, з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до пункту 15 Порядку №174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, серед іншого, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Водночас слід звернути увагу, що Верховний Суд здійснивши касаційний перегляд у справі №826/8966/14 (адміністративне провадження №К/9901/8539/18) та перевіривши правильність застосування судами норм Порядку № 174 та Податкового кодексу України в частині функцій контролюючого органу щодо стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою, у постанові від 22.10.2019 дійшов висновку, що саме по собі подання органу Державної казначейської служби, внесене до органів доходів і зборів, носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. У цій справі Верховний Суд вказав на те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Аналогічні правові висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №380/6944/20 та від 17.05.2023 у справі №560/3073/20.

Суд зазначає, що будь-яких банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості, яку позивач просить стягнути, ні позивачем, ні третьою особою - Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, під час розгляду справи, не надано.

Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів (первинних документів) фактичного перерахування та отримання відповідачем бюджетних позичок за рахунок державного бюджету.

Наявний в матеріалах справи договір від 06.10.1997 суд не приймає, як належний доказ, оскільки він не підтверджує факту перерахування та отримання коштів, а є лише наміром надання вказаної фінансової допомоги.

Відтак, позивачем та третьою особою Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яке звернулось із поданням щодо стягнення простроченої заборгованості (за позичками), не надано копій платіжних чи інших документів, будь-яких бухгалтерських та/або банківських документів, передбачених законодавством, які б підтвердили надання відповідачу протягом спірного періоду позичок на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету та їх неповернення у визначений строк, що виключає можливість визначення позивача боржником у розумінні пункту 3 частини 2 Порядку №174, оскільки не встановлено, що відповідач отримував кошти.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже висновок позивача про наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом внаслідок неповернення бюджетної позички за державним замовленням, обґрунтований саме лише посиланням контролюючого органу на подання управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області без аналізу первинних документів на підтвердження отримання такої бюджетної позички, що, в свою чергу, не може свідчити про виникнення заборгованості відповідача з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на її підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГІЄВСЬКЕ», треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Міністерство фінансів України про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська