Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №140/8424/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8424/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі- Департамент , відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення №33.2-12/2483/2026 від 11.06.2026 про відмову у складанні акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ОСОБА_2 ; зобов`язання Департамента соціальної політики Луцької міської ради скласти, затвердити та видати ОСОБА_2 Акт встановлення факту здійснення особою постійного догляду за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог Постанови КМУ № 560.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач фактично здійснює постійний сторонній догляд за батьком дружини (тестем) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою похилого віку (95 років), має статус інваліда 2 групи та за станом свого здоров`я потребує постійного стороннього догляду за медичними показниками.

З метою реалізації законного права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 25.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із заявою про складання та видачу Акта встановлення факту здійснення особою постійного догляду відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №560. Проте, рішенням від 11.06.2026 №33.2-12/2483/2026. Однак, відповідачем було відмовлено в складані акту, позаяк до поданої заяви не надано документів, які підтверджують неможливість члена сім`ї першого ступеня спорідненості (дочки) здійснювати відповідний догляд.

Позивач вважає протиправною відмову відповідача у складані акту, оскільки дочка ОСОБА_3 за станом свого здоров`я та поважними сімейними обставинами повністю позбавлена фізичної та юридичної можливості здійснювати щоденний догляд за батьком 1931 року народження. Позивач вказує, що окрім медичних протипоказань та значного сімейного навантаження, існує об`єктивна багаторічна роздільність проживання: донька хворого не проживає разом із батьком з моменту розлучення її батьків, коли гр. ОСОБА_4 перебувала у 5-річному віці. Між батьком та донькою повністю відсутні сталі побутові зв`язки та практика спільного проживання, що унеможливлює раптове забезпечення нею щоденного безперервного догляду за особою у віці 95 років. Відтак саме позивач здійснює догляд за своїм тестем. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги заперечив та вказав, що позивач звернувся із заявою про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за його тестем ОСОБА_3 з метою оформлення відстрочки від проходження військової служби. При цьому, відповідач не заперечує, що ОСОБА_3 відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) потребує постійного стороннього догляду, проте зазначена обставина не є предметом спору. Позов мотивовано тим, що позивач фактично здійснює постійний догляд за батьком своєї дружини, який відповідно до висновку ЛКК потребує постійного стороннього догляду. На думку позивача, Департамент безпідставно не врахував обставини, які, на його переконання, підтверджують неможливість здійснення догляду рідною донькою особи, яка потребує догляду, а саме: стан її здоров`я, трудову зайнятість, окреме проживання та інші життєві обставини.

Порядком проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 визначено, що такі особи звертаються із відповідною заявою до керівника виконавчого органу міської ради. При виконавчих комітетах рад утворюються комісії, які розглядають відповідні заяви протягом десяти календарних днів.

Абзацом другим пункту 61 Порядку №560 прямо встановлено, що військовозобов`язаний разом із заявою подає документи, визначені підпунктами 9 та 14 додатка 5 до цього Порядку. Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що під час розгляду заяви позивача Департаментом забезпечено повне дотримання вимог Закону України «Про адміністративну процедуру», Порядку №560 та Положення про Комісію.

Відповідач вказує, що ключовим питанням у цій справі є не фактичне здійснення позивачем догляду за ОСОБА_3 , а наявність передбачених законодавством документів, які підтверджують юридичні факти, необхідні для складення акта. Підпунктом 9 додатка 5 до Порядку №560 встановлено спеціальні вимоги щодо документального підтвердження обставин у разі, коли військовозобов`язаний заявляє про здійснення постійного догляду за батьком або матір`ю своєї дружини. У такому випадку законодавець визначив, що неможливість здійснення догляду дочкою особи підтверджується виключно документами, прямо передбаченими Порядком №560, а саме: висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії або рішенням експертної команди щодо потреби самої дочки у постійному сторонньому догляді; свідоцтвом про смерть; витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішенням суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою. Наведений перелік є спеціальною нормою Порядку №560 та має імперативний характер. Жодного із зазначених документів під час адміністративної процедури Позивачем подано не було. За таких обставин Комісія була позбавлена можливості встановити один із необхідних юридичних фактів, а відтак і прийняти позитивне рішення. Саме ця обставина стала підставою для відмови у складенні акта.

Таким чином, оскільки позивачем до поданої заяви не було подано документів про неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (дочки) здійснювати постійний догляд за батьком, або вона сама потребує догляду, то Департаментом правомірно надано відмову рішенням від 11.06.20026.

У відповіді на відзив позивач ще раз наголосив на протиправності відмови Департаменту у складанні акту.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.05.2026 звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про встановлення факту постійного догляду за батьком дружини (тестем) ОСОБА_3 .

За результатами розгляду заяви позивача Департамент рішенням від 11.06.2026 №33.2-12/2483/2026 відмовив ОСОБА_1 у складанні акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, оскільки, до заяви не додані документи, які підтверджують неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення (дочки) здійснювати постійний догляд за батьком, відсутні підстави для складання акту (а. с.7).

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Преамбулою Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №3543-XII) визначено, що цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 даного Закону визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі –Порядок №560).

Пунктом 1 даного порядку визначено, що він визначає: (в тому числі) процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 61 Порядку №560 військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Як встановлено пунктами 2.1-2.5 Положення про комісію із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.03.2025 №167-1 (далі – Положення №176-1), комісія здійснює розгляд заяв військовозобов`язаних для встановлення факту здійснення постійного догляду. Відвідування місця проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду.Перевірка відомостей щодо наявності/ відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформації щодо наявних прийнятих рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим / зареєстрованим місцем проживання.Прийняття рішення про підтвердження / не підтвердження факту здійснення особою постійного догляду. Складання акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (далі – Акт) за формою, затвердженою додатком 8 до Порядку.

Пунктами 3.1-3.2 Положення №167-1 передбачено, що для встановлення факту здійснення постійного догляду військовозобов`язаний, який здійснює постійний догляд за особою, зазначеною у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, місце проживання якої задеклароване / зареєстроване на території Луцької міської територіальної громади, звертається особисто із заявою до департаменту соціальної політики Луцької міської ради за формою згідно з додатком до Положення.

До заяви додаються такі документи (з пред`явленням оригіналу):

1) копія паспорта громадянина України військовозобов`язаного та особи, яка потребує догляду; 2) витяг з Реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання особи військовозобов`язаного та особи, яка потребує догляду; 3) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків військовозобов`язаного та особи, яка потребує догляду; 4) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 5) інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (за потреби).

Відповідно до підпункту 3.3.1 пункту 3.3 даного Положення №167-1 визначено, що крім того, до заяви додаються такі документи: для осіб, зайнятих постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду:

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), – документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень комісій при виконавчих комітетах рад належить розгляд заяв військовозобов`язаних про встановлення ними факту постійного догляду, прийняття рішення про підтвердження чи не підтвердження постійного догляду, складання акту про встановлення факту постійного догляду. З метою реалізації даного права зацікавлена особа подає відповідну заяву, яка повинна бути розглянута комісією протягом десяти календарних днів, прийняття рішення про пі.

Закон № 3543-XII визначає загальні критерії надання тій чи іншій особі відстрочки від мобілізації.

Порядок №560 та Положення №167-1 (яке прийняте на виконання даного Порядку) визначають які саме документи повинні бути надані особою для підтвердження тих чи інших обставин, що підтверджують її право на надання відстрочки визначеної Законом.

Зокрема, пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII визначено за яких обставин маю право на відстрочку військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), а саме: якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Порядком №560 (зокрема додатком №5) та пунктом 3.3 Положення №167-1 визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та отримання акту про встановлення факту постійного догляду.

Зокрема, для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Суд зауважує, що подання таких документів згідно наведених нормативних актів є обов`язковим.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює догляд за своїм тестем – ОСОБА_3 . При цьому, у ОСОБА_3 є донька (дружина позивача) – ОСОБА_4 , яка є родичем першого ступеня спорідненості.

Разом з тим, заявником до заяви від 25.05.2026 №4929 не було долучено жодного документа, який би підтверджував неможливість родичів ОСОБА_3 першого ступеня спорідненості (дочки) здійснювати за ним постійний догляд, а саме: висновок медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії або рішення експертної команди щодо потреби самої дочки у постійному сторонньому догляді, посилаючись лише на загальновідомі обставини.

При цьому ні до заяви, ні до позову позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, які б засвідчували неможливість їх подання, чи те, що ним вчинялись відповідні дії для їх отримання.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у справі, суд вважає, що оскільки позивачем до заяви про встановлення факту постійного догляду не було долучено всіх передбачених Порядком №560 та Положенням №167-1 документів, Департаментом правомірно було відмовлено у складані акту постійного догляду позивачем за його тестем ОСОБА_3 .

Суд наголошує на тому, що складання акту за наслідками розгляду заяви є документом який зафіксовує ті чи інші обставини, у даному випадку факт постійного догляду. Вказаний акт є завершальним етапом процедури розгляду відповідної заяви, яка в тому числі, передбачає долучення до неї тих чи інших документів, які підтверджують чи спростовують певні обставини, з якими закон передбачає надання відстрочки (пункт 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, а саме документів, які підтверджують факт того, що дочка ОСОБА_3 сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, чого в даному випадку позивачем зроблено не було.

Суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”, тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій/рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4а, код ЄДРПОУ 03191963) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський