Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №120/11613/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 вересня 2026 р. Справа № 120/11613/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Наукового-виробночого товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАТИКА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Інформатика» (далі - позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0147240704, №0147270704 від 22.05.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що керуючим органом НВ ТОВ «Інформатика» прийнято рішення про реорганізацію Товариства та створення нової юридичної особи шляхом виділу частини майна, прав, обов`язків та інших зобов`язань, що передаються новоствореній юридичній особі за розподільчим балансом та передавальним актом». У зв`язку з чим, 09.10.2024 створено нову юридичну особу ТОВ «Промислова інформатика», якій за розподільчим балансом передано частину майна, прав та обов`язків НВ ТОВ «Інформатика», зокрема, активи (нерухоме майно) в сумі 277059,89 грн. Отже, вважає, що ГУ ДПС у Вінницькій області безпідставно нарахував грошові зобов`язання з ПДВ та застосував штрафні санкції до операції з реорганізації НВ ТОВ «Інформатика» шляхом виділу ТОВ «Промислова інформатика», яка в силу норм підпункту 196.1.7. пункту 196.1. ст. 196 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, при цьому роблячи хибний висновок про «здійснення операції з безоплатного постачання нерухомого майна» під час операції з реорганізації НВ ТОВ «Інформатика» шляхом виділу нової юридичної особи, та про обов`язок НВ ТОВ «Інформатика» виписати за результатами виділення податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено документальне оформлення операції з виділення активів НВ ТОВ «Інформатика» до ТОВ «Промислова інформатика», проте у розподільчому балансі активи склали 277059,89 грн., тоді як пасиви складають лише 316,66 грн. відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або під час складання самого балансу. Зважаючи на викладене, перевіркою правомірно встановлено, що НВ ТОВ «Інформатика» 10.10.2024 здійснено операції з безоплатного постачання нерухомого майна на загальну суму 745520,55 грн, фактична вартість такого майна з урахування зносу (амортизації) у сумі 473461 грн., складає 227060 грн. Відповідно товариством було порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: не визначено базу оподаткування з податку на додану вартість за основною ставкою на загальну суму 277060 грн., в тому числі за жовтень 2024 у сумі 227060 грн., внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 45412 грн. та не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН у встановлений термін на здійснення операції з передачі нерухомого майна та як наслідок застосовано штрафні санкції у розмірі 22706 грн.

10.09.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що в порядку статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державним реєстратором здійснюється перевірка поданих документів на відповідність нормам чинного законодавства, а отже сам факт реєстрації виділу свідчить про дотримання НВ ТОВ «Інформатика» усіх вимог чинного законодавства. Виділ ТОВ «Промислова інформатика» є завершеним, що підтверджується наданими для перевірки документами платника податків. Державна реєстрація виділу та створення шляхом виділу ТОВ «Промислова інформатика», як юридичної особи, не скасовувались, судами незаконною не визнавались. Оскільки в результаті виділу частки учасників у статутному капіталі Товариства, з якого здійснюється виділ, переходять в частки нового товариства, що виділилося, то така операція з передачі майна не може бути віднесена до категорії безоплатно наданих товарів, робіт, послуг. Операція виділу є передачею частини майна, прав та обов`язків юридичної особи новоствореній юридичній особі на підставі розподільчого балансу, що має правонаступний характер. Така передача не є операцією з постачання товарів у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки не передбачає переходу права власності на товарно-матеріальні цінності за оплату або іншу компенсацію. Відповідно операція виділу не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями пункту 185.1 статті 185 ПК України.

Згідно розпорядження №49 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, які перебували у провадженні судді Сала П.І.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ст. 31 КАС України, визначено головуючу суддю у цій справі – Віятик Н.В.

Ухвалою суду від 25.03.2026 адміністративну справу прийнято до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву, відзив та відповідь на відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Інформатика» (код ЄДРПОУ 23101956) зареєстровано 04.10.1995, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області. Видами діяльності за КВЕД є: 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (основний); 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування та інші.

На підставі ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI та Наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.04.2025 року №1859к за підписом в.о. заступника начальника Дробенюк Олени було призначена та проведена посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області документальна позапланова виїзна перевірка НВ ТОВ «Інформатика» за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.12.2024 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2011 по 31.12.2024 року з метою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Перевірка була здійснена в період з 09 квітня 2025 року тривалістю 5 робочих днів, та в подальшому на підставі Наказу №1955к від 15.04.2025 року продовжено термін проведення перевірки з 16.04.2025 року тривалістю на 2 робочі дні, тобто по 17.04.2025 року включно.

За результатами проведеної документальної позапланової перевірки складено акт від 24.04.2025 №10900/02-32-07-04/23101956 та встановлені наступні порушення:

1. п.44.1 ст.44, п.187.1, п.187.2, ст.187, п.198.5, ст.198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 45 412 грн., у тому числі за жовтень 2024 року на суму ПДВ 45 412 грн.

2. п.201.10 ст.201, п.120-1.1, п.120-1.2 ст.120, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень ПКУ – встановлено недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 7 ПСБО 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1990 №290, підприємством завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 805 158 грн., в тому числі за період 2022 рік на суму 805 158 грн.

4. п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України в частині неподання (несвоєчасного подання) повідомлення про наявні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

5. пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу , нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 в частині подання з недостовірними відомостями та помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 1-4 квартали 2018 року, 1-4 квартали 2019 року, 1-4 квартали 2020 року та 1 квартал 2021 року.

6. п. 36.1 ст. 36, п. 37.2 ст. 37, п. 38.1 ст. 38, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України – підприємством несвоєчасно сплачено (перераховано) до бюджету податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду (дохід нараховано, але не виплачено), на загальну суму 216 грн., в тому числі по періодах: березень 2018 року – 108 грн., червень 2018 – 108 грн.

НВ ТОВ «Інформатика частково не погодилася із висновками перевірки, а саме з висновками щодо порушення:

1. п.44.1 ст.44, п.187.1, п.187.2, ст.187, п.198.5, ст.198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 45 412 грн., у тому числі за жовтень 2024 року на суму ПДВ 45 412 грн.

2. п.201.10 ст.201, п.120-1.1, п.120-1.2 ст.120, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень ПКУ – встановлено недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області винесені податкові повідомлення, в тому числі оскаржувані податкові повідомлення – рішення, а саме:

- №№0147240704 від 22.05.2025, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 56 765 грн., з яких 45 412 грн. – основний платіж, 11353 грн. – штрафна санкція.

- №0147270704 від 22.05.2025, яким нараховано штрафні санкції за недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 22 706 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 05.06.2025 подано скаргу до ДПС України, рішенням якої від 01.08.2025 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

З аналізу акту перевірки від 24.04.2025 № №10900/02-32-07-04/23101956 судом встановлено, що висновки про порушення податкового законодавства сформовані відповідачем на підставі наступного:

- НВ ТОВ «Інформатика» здійснено операції з безоплатного постачання нерухомого майна ТОВ «Промислова інформатика» відповідно до акту приймання – передачі до Розподільчого балансу, затвердженого 10.10.2024 на загальну суму 745 520,55 грн. фактична вартість такого майна з урахуванням зносу (амортизації) у сум 473 461 грн., складає 227060 грн.;

- НВ ТОВ «Інформатика» не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін на здійснення операції з передачі нерухомого майна ТОВ «Промислова інформатика» за період жовтень 2024 на суму 22706 грн.

Відповідач дійшов висновку, що НВ ТОВ «Інформатика» було порушено вимоги п. 1 ст. 56 Господарського кодексу України, п. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України в ході документального оформлення процедури виділу майна на користь ТОВ «Промислова інформатика» шляхом виділу частки майна, прав та обов`язків. У Розподільчому балансі, активи, які передані НВ ТОВ «Інформатика» на адресу ТОВ «Промислова інформатика» складають 277059,89 грн., тоді як пасиви складають лише 316,66 грн. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах, або під час складання самого балансу.

Процедура виділення регламентована нормами Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про товариства з обмеженою да додатковою відповідальністю».

Згідно із п. 1 ст. 56 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Статтею 47 Закону України «Про товариства з обмеженою да додатковою відповідальністю» визначено, що виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

За приписами п. 2 статті 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Згідно з підпунктом 98.1.4. пункту 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема: виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Відповідно до пункту 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Згідно з визначеннями термінів під постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 ст.14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до підпункту 196.1.7. пункту 196.1. ст. 196 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не являються.

За приписами пункту 198.7. ст. 198 ПК України сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом поділу, виділення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов`язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, що не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства.

Таким чином, виділена частка майна в процесі реорганізації юридичної особи шляхом виділення частини майна за розподільчим балансом не є продажем (реалізацією) товарів в тлумаченні підпункту14.1.202, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки передача активів (майна) від позивача до новостворених шляхом виділу підприємств відбувається безоплатно на підставі та на виконання рішення вищого органу управління Товариства (загальних зборів учасників/рішення єдиного учасника Товариства), яким затверджується розподільчий баланс, то відсутній факт переходу права власності та операцій як постачання, так і продажу товарів.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 по справі №918/119/21 вказала: «для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов`язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво. Отже, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків».

Згідно норм господарського та цивільного законодавства, відповідно до підпункту196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Аналіз положень статті 109 ЦК України, постанови КМУ від 15.08.1996 №961, Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» свідчить про те, що розподільчий баланс є документом, який затверджується учасниками юридичної особи, та визначає активи і пасиви (частку майна, прав та обов`язків), що передаються даною юридичною особою новій юридичній особі, яка створюється в результаті виділу. Реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов`язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, який не можливо визнати цивільно-правовим договором для цілей оподаткування.

Згідно із частиною 4 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон № 755-IV) у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Отже, виділ ТОВ «Промислова інформатика» із НВ ТОВ «Інформатика», в розумінні положень частини 4 статті 4 Закону № 755-IV є завершеним.

Так судом встановлено, що згідно рішення єдиного учасника НВ ТОВ «Інформатика» № 1/10/2024 від 09.10.2024 року, єдиний учасник Товариства, вирішив затвердити розподільчий баланс майна, прав та зобов`язань між НВ ТОВ «Інформатика» (код ЄДРПОУ 23101956) та новою юридичною особою - ТОВ «Промислова інформатика», яка створюється шляхом виділу, складений станом на 09.10.2024 року. Визначити, що Товариство несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу до ТОВ «Промислова інформатика». Відповідно до вищевказаного рішення, було зменшено розмір статутного капіталу НВ ТОВ «Інформатика» на 316,66 грн. (із 1 316,66 грн. до 1000,00 грн.) у зв`язку із виділом з нього нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю із статутним капіталом 316,66 грн. НВ ТОВ «Інформатика», з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до Товариства, створеного внаслідок виділу, а саме: ТОВ «Промислова інформатика».

Рішенням єдиного учасника НВ ТОВ «Інформатика» № 2/10/2024 від 10.10.2024, єдиним власником передано у власність ТОВ «Промислова інформатика» нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м): 120.2 - нежитлова будівля, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Заболотного, будинок 11-Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2796278405020; номер відомостей про речове право: 53861029, дата державної реєстрації: 09.02.2024 р.; нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м): 121.1 нежитлова будівля, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Заболотного, будинок 11, приміщення 108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2796281805020; номер відомостей про речове право: 51722250; дата державної реєстрації: 11.09.2023 р.

Відповідно до Розподільчого балансу від 09.10.2024 року, Рішення № 1 Єдиного учасника НВ ТОВ «Інформатика» від 12.02.2024 року, Рішення № 1/10/2024 Єдиного учасника НВ ТОВ «Інформатика» від 09.10.2024 року, Рішення № 2/10/2024 Єдиного учасника НВ ТОВ «Інформатика» від 10.10.2024 року, Рішення єдиного учасника ТОВ «Промислова інформатика» № 1 від 09.10.2024 року, Рішення єдиного учасника ТОВ «Промислова інформатика» № 2 від 10.10.2024 року визначено первісну вартість нерухомого майна, що передається у власність ТОВ «Промислова інформатика», яка становить 745 520,55 грн. Фактична вартість майна, з урахуванням зносу (амортизації) у сумі 47 3461 грн., становить 227 060 грн.

10.10.2024 року згідно Рішення єдиного учасника НВ ТОВ «Інформатика» №2/10/2024 та Акту приймання передачі майна НВ ТОВ «Інформатика» передало у власність ТОВ «Промислова інформатика», а ТОВ «Промислова інформатика» прийняло у власність нерухоме майно, визначене в Акті, який завірений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О. та зареєстровано в державному реєстрі за №2372 та №2373 від 10 жовтня 2024 року.

Таким чином, фактично відбулася передача активів та пасивів, про що свідчать копії акту приймання передачі майна та розподільчий баланс, копії яких наявні в матеріалах справи. Процедура реорганізації була проведена у відповідності до чинного законодавства і була завершена.

Контролюючий орган дотримується позиції, що у зв`язку з порушенням умов правильності складання розподільчого балансу Позивачем порушено вимоги п.1 ст.56 ГК України, п.1 ст.109 ЦК України при документальному оформленні процедури виділу майна на користь новоствореного Товариства – ТОВ «Промислова інформатика» шляхом виділу. Таким чином перевіркою вірно встановлено, що НВ ТОВ «Інформатика» 10.10.2024 здійснено операції з безоплатного постачання нерухомого майна на ТОВ «Промислова інформатика».

Проте, розподільчий баланс не є правочином у розумінні положень статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому не може бути визнаний недійсним або неукладеним. Так, згідно з положеннями статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Термін розподільчий баланс підприємства визначений, зокрема, у Методиці оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996 №961, як баланс, що складається під час відокремлення (виділення) об`єктів із цілісного майнового комплексу. А відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, баланс (звіт про фінансовий стан) - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.

Розподільчий баланс та акт приймання-передачі майна у даному випадку безпосередньо не є діями, спрямованими на набуття, зміну чи припинення певних прав чи обов`язків, а є документами, у яких відображені активи та пасиви (майно, права та обов`язки), які в процесі виділу переходять від однієї юридичної особи до однієї або кількох створюваних під час виділу юридичних осіб. При цьому перехід прав і обов`язків до новоствореної юридичної особи (чи юридичних осіб) відбувається в порядку правонаступництва, а не внаслідок вчинення правочину.

Згідно господарського та цивільного законодавства, відповідно до підпункту196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Таким чином, передача активів в рамках реорганізації не призводить до нарахування податкових зобов`язань податку на прибуток. Податковий кодекс не передбачає податкових різниць за операціями приєднання, злиття, поділу чи виділу, перетворення. Також передача активів від одного підприємства до іншого не обкладається ПДВ (пп. 98.1.4 п.98.1 ст.98 Податкового кодексу України). Передача активів (майнових прав) та пасивів (боргових зобов`язань) згідно розподільчого балансу не є продажем в розумінні ст. 655 Цивільного кодексу України, так як не передбачає сплату коштів від НВ ТОВ «Інформатика» та ТОВ «Промислова інформатика» за передані активи (майнові права) та пасиви (боргові зобов`язання).

В основі висновку податкового органу про «здійснення операції з безоплатного постачання нерухомого майна» під час операції з реорганізації НВ ТОВ «Інформатика» шляхом виділу нової юридичної особи є лише встановлення невідповідності і помилки в складанні розподільчого балансу. Проте недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції вцілому. Помилка в бухгалтерському документі, в тому числі в розподільчому балансі не впливає на саму суть господарської операції і не можна стверджувати, що вона не відбулась (реорганізація Товариства шляхом виділу завершена). Допущена помилка в складанні розподільчого балансу – цей недолік не перешкоджають розумінню суті операції, її учасників та дати, суті, а сама реорганізація в цілому підтверджується наявними письмовими доказами, які надані позивачем.

Суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Вінницькій області безпідставно застосував до операції з реорганізації НВ ТОВ «Інформатика» шляхом виділу ТОВ «Промислова інформатика», яка в силу норм підпункту 196.1.7. пункту 196.1. ст. 196 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, при цьому роблячи хибний висновок про «здійснення операції з безоплатного постачання нерухомого майна» під час операції з реорганізації НВ ТОВ «Інформатика» шляхом виділу нової юридичної особи, та про обов`язок НВ ТОВ «Інформатика» виписати за результатами виділення податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 22.05.2025 року №0147240704, яким донараховано суму податку на додану вартість всього на суму 56 765 грн. (в т.ч. основний платіж 45412 грн., штрафна санкція 11353 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 22.05.2025 року №01472700704, яким нараховано штрафні санкції за недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 22 706 грн., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Порушення, які покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення від 22.05.2025 року №0147270704, яким нараховано штрафні санкції за недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 22 706 грн. має похідний характер від порушень, які визначені контролюючим органом як підстава для винесення спірного ППР від 22.05.2025 року №0147240704, яким донараховано суму податку на додану вартість всього на суму 56 765 грн.

Судом вище встановлено, що позивачем не занижено податок на додану вартість, відтак висновки контролюючого органу щодо не складання та не реєстрації Товариством в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної на дату виникнення податкових зобов`язань є незаконними, як наслідок застосування штрафу у розмірі 22 706 грн. є протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №222 від 18.08.2025.

З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3028 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.05.2025 №0147240704, №0147270704.

Стягнути на користь Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформатика» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАТИКА» (вул. Заболотного, 11, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 23101956)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150)

Суддя Віятик Наталія Володимирівна