Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №644/6956/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/6956/26

Провадження № 2/644/4782/26

15.09.2026

ЗАОЧНЕ Рішення

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Григоряна Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 1491432 від 12.03.2024 року у розмірі 51125,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», первісним кредитором та відповідачем було укладено Договір № 1491432 від 12.03.2024 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за умовами договору зобов`язалось надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі – кредит) в сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 351 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,5% на день. В окремих випадках, згідно з умовами договору, може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,010% на день.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач скористався кредитним коштами, але свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував.

Також, 15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-23/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором

Згідно з договором факторингу № 01.02-23/25, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1491432 від 12.03.2024. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за кредитним договором становить: заборгованість по тілу кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по відсотках – 43625,00 грн., пеня (штраф) – 2500,00 грн. а всього, загальна заборгованість - 51125,00 грн.

Просить стягнути цю суму в судовому порядку, а також стягнути судові витрати – 2662,40 грн судового збору.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 15.06.2026 було відкрито провадження у справі, розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, що у випадку неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує, та просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

В судові засідання, призначені на 06.08.2026, 15.09.2026 відповідач не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання виклику до електронного кабінету відповідача.

Відтак, судом 15.09.2026 постановлено проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

12.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, а саме договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1491432. Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://https://sloncredit.ua/, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 12.03.2024 року направило позичальнику пропозицію укласти Договір №1491432 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію із використанням системи BankID НБУ.

12.03.2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, який було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор, котрий в свою чергу Боржником було введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1491432 , на умовах визначених офертою.

Таким чином, 12.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1491432 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Також, сторонами було підписано і Паспорт споживчого кредиту з аналогічними договору умовами.

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору, сторонами було погоджено такі умови кредитування: сума кредиту 5000,00 грн., строк кредиту 351 день, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 27 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % на день. Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Як вбачається з довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250815-243 від 15.08.2026, ТОВ «ПЕЙТЕК» код ЄДРПОУ 44103264 , є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 2022-06-06. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: на суму 5000.00 грн. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745624863392.

Отже, позивачем, належними та допустимими доказами підтверджено укладення відповідачем кредитного договору з підписом його шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та отримання коштів відповідачем за зазначеним кредитним договором.

Також, 15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-23/25, згідно з яким первісний кредитор, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило свої права вимоги, зокрема до відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», тобто позивач набув права вимоги до відповідача по кредитному договору №1491432, та просить суд стягнути заборгованість в сумі 51125,00 грн., яка складається: із заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) в сумі 5000,00 грн., нарахованих відсотків: 43625,00 грн., пені, штрафа – 2500,00 грн.

Позивачем у якості придбання права вимоги до відповідача надано копію Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-23/25, та копію договору факторингу.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правилами ч.1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, відповідач, виходячи із зазначених вище норм законодавства та умов договору зобов`язана погасити заборгованість за кредитним договором, за умови її обґрунтування та доведення позивачем, незважаючи на стан здоров`я.

З наданого позивачем позову, виходячи із досліджених в судовому засіданні матеріалів та доказів, вбачається наявність укладеного договору споживчого кредитування між відповідачем та АТ «СЛОН КРЕДИТ», а також відступлення прав вимоги від АТ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором №1491432.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом.

Однак, суд вважає, що позивачем було неналежним чином обраховано розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо нарахування позивачем відсотків суд вважає, що заявлений у позові розмір відсотків є необґрунтованим, оскільки нарахування процентів здійснено позивачем без дотримання вимог чинного законодавства щодо обмеження денної ставки на рівні 1% у день від загального розміру кредиту, що встановлено частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), а також Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII (далі – Закон №1734-VIII). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).

Частиною п`ятою статті 8 Закону №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 22 грудня 2023 року. Отже, укладаючи 12.03.2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, первісний кредитор не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 2,5%, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %". Таким чином, після 20.04.2024 по 20.08.2024 нарахування процентної ставки необхідно було здійснювати за ставкою не більше ніж 1,5%, а не 2,5 відсотка, який було нараховано первісним кредитором, а з 20.08.2024 не більше ніж 1%.

У зв`язку з цим, суд здійснює самостійний розрахунок розміру заборгованості за відсотками, виходячи зі ставки 2,5%, яка передбачена кредитним договором за період з 12.03.2024 по 21.04.2024, виходячи зі ставки 1,5% за період 22.04.2024 по 20.08.2024 та виходячи зі ставки 1% за період 21.08.2024 по 25.02.2025).

В такому випадку розмір відсотків за користування кредитом становить 23650,00 грн і суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми кредиту в розмірі 5000,00 грн. та відсотків лише у зазначеній частині.

Стосовно 2500,00 нарахованої первісним кредитором пені (штрафу), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, заявлена сума штрафу стягненню з відповідача не підлягає, оскільки таке стягнення суперечить нормам Цивільного кодексу України у період дії воєнного часу, який триває на даний момент, що є загальновідомою обставиною.

Враховуючи викладене вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» підлягає задоволенню у частині стягнення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) в сумі 5000,00 грн., нарахованих відсотків: 23650,00 грн., всього на суму 28650,00 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 280-283, 354 ЦПК України, суд:

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1491432 від 12.03.2024 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1491432 від 12.03.2024 в розмірі 28650,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати в розмірі 1492,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Індустріальним районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м.Київ, Іллінська, будинок 8)

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складене 15.09.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН