Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №486/1225/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1225/26

Провадження № 2/486/1453/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача Цимбал А.А., відповідач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич О.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.,

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 , яка діє через свого представника – адвоката Цимбал А.А., звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі – ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич О.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрованого в реєстрі за номером № 13731 від 17 грудня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 16860 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. був вчинений виконавчий напис № 13731, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» має бути стягнута заборгованість в розмірі 16860 грн. На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Химичем О.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 68393805 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» боргу у розмірі 16860 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу, не був посвідчений нотаріально. Посилаючись на постанову Великої палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року № 910/1037/17 зазначає, що вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору, який не посвідчено нотаріально, свідчить про незаконність такого виконавчого напису. Крім того, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. У зв`язку з чим просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрований в реєстрі за номером № 13731 від 17 грудня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 16860 грн, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 15 липня 2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано докази у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича О.М. та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Треті особи в судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі учасників справи на підставі наявних у ній даних і доказів.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 18 лютого 2020 року був укладений договір про надання фінансового кредиту № 113546. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит у розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом. Договір нотаріально не посвідчений /а.с. 11-12/.

17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. був вчинений виконавчий напис та зареєстрований у реєстрі за № 13731. Із оспорюваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що ОСОБА_2 є боржником за Договором №113546 від 18 лютого 2020 року, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР», правонаступником усіх прав та обов?язків якого, на підставі Договору Факторингу №01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 18 лютого 2020 року по 12 листопада 2021 року. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача, становить 16860 грн (3000 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 12660 грн простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам та плати за вчинення виконавчого напису) /а.с. 8/.

28 січня 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химичем О.М. було відкрито виконавче провадження №68393805 з виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрованого у реєстрі за № 13731 /а.с. 14/.

На виконання ухвали суду від 15 липня 2026 року, приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Химичем О.М. було надано до суду копію виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрованого у реєстрі за №13731, копію індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №113546 від 18 лютого 2020 року, копію додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту №113546 від 18 лютого 2020 року.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису у цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 2 - Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за цим пунктом нотаріусу подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Оскаржений ОСОБА_1 виконавчий напис вчинений нотаріусом 17 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, а укладений між відповідачем та ТОВ «ЗАЙМЕР» кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, який відповідно до положень ч. 4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

В постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 зазначено, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально-посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису, що оспорюється, також не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Із наданих суду документів також неможливо встановити чи направлено відповідачем та отримано позивачем, вимогу відповідача про сплату заборгованості за кредитним договором.

Окрім того, відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не надав суду докази на спростування вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведено порушення нотаріусом порядку і строків вчинення виконавчого напису, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір /а.с. 13/ в розмірі 1331,20 грн.

Так, відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

З матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Цимбал А.А. було укладено угоду № 61-вн/ц-26 про надання правничої допомоги /а.с. 17-18/.

Згідно акту виконаних робіт № 1 до Угоди № 61-вн/ц-26 про надання правничої допомоги від 28 травня 2026 року та рахунку-фактури № СФ-61-вн/ц-26/2 від 29 травня 2026 року /а.с. 16/, загальна вартість послуг, що підлягає сплаті клієнтом ОСОБА_1 на користь адвоката Цимбал А.А. становить 10000 грн.

Відповідно до акту надано наступні послуги: консультація адвоката та правовий аналіз документів 2 год. 2000 грн; підготування адвокатського запиту 2 год. 3000 грн; підготування та подання позовної заяви 3 год. 5000 грн. Всього вартість послуг адвоката становить 10000 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 161 від 29 травня 2026 року ОСОБА_1 оплатила за надані послуги адвоката 10000 грн /зворот а.с. 15/.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічно у своїх постановах (зокрема від 08 грудня 2021 року у справі №454/3919/18 та від 09 лютого 2022 року у справі № 523/3904/19 та інших) Верховний Суд неодноразово висловлювався, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише у разі наявності клопотання відповідної сторони про зменшення таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 17 грудня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №13731, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості у розмірі 16860 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне найменування відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, м. Київ, 04080.

Повне найменування третьої особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження: вул. Велика Житомирська, 16/3, м. Київ, 01001.

Повне найменування третьої особи: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Г. А. Далматова