Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №629/6592/26
Суддя: КАРАЩУК Т. О.
Справа № 629/6592/26
Номер провадження 2-адр/629/1/26
Д О Д А Т К О В Е Р I Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у судовому засіданні в м.Лозова питання ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №629/6592/26 за позовом представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Петракова Володимира Анатолійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.09.2026 року позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Петракова Володимира Анатолійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення були задоволені у повному обсязі. Питання розподілу судових витрат було ухвалено вирішити у порядку визначеному ч.7 ст. 139 КАС України.
До суду надійшла заява представника позивача адвоката Петракова В.А. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат. Заявник посилається на те, що під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача було зазначено про необхідність ухвалення додаткового рішення після надання документів, що підтверджують понесені витрати. У заяві зазначено, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Згідно з наведеним заявником розрахунком, зазначена сума складається з 4 500,00 грн за підготовку позовної заяви та 3 500,00 грн за підготовку відповіді на відзив відповідача або пояснень до суду. На підтвердження понесених витрат заявником зазначено договір про надання правової допомоги, протокол, рахунок та платіжну інструкцію, відповідно до якої 03 вересня 2026 року позивачем сплачено адвокатський гонорар у розмірі 8 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Дослідивши подані документи, розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає, що вирішення питання про розподіл судових витрат не потребує виклику учасників справи, а тому вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення без їх повідомлення.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За змістом пункту 3 частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
У цій справі представник позивача просив відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у загальному розмірі 8 000,00 грн.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надані: договір про надання правничої допомоги №02/02-26-К від 02 лютого 2026 року, протокол №3 про погодження ціни та інших умов до Договору від 18.07.2026 року, акт виконаних робіт від 03.09.2026 року на суму 8000,00 грн., яка складається з підготовки та подання позову у сумі 4 500,00 грн. та 3 500,00 грн. за складання та направлення відповіді на
відзив, рахунок- фактура №05/08/26 від 05.08.2026 року на 8 000,00 грн., платіжну інструкцію від 03.09.2026 року на суму 8 000,00 грн. про сплату ОСОБА_1 послуг з надання правової допомоги Адвокатському бюро В.Петракова.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 8 000,00 грн. При цьому суд оцінює складність цієї справи як середню, обсяг процесуальних дій не був надмірно значним.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отож, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалити у адміністративній справі №629/6592/26 за позовом представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Петракова Володимира Анатолійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- додаткове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у загальній сумі 8 000,00 гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому копії цього додаткового рішення.
Суддя Т.О. Каращук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua