Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №484/4672/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/4672/26

Провадження №2/484/3343/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Медведєвої Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. 09.09.2026 у справі ухвалене рішення, яким позов задоволений, виконавчий напис, вчинений 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованого в реєстрі за №87090, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованість за кредитним договором №268636574 від 09.12.2019 та плати за вчинення виконавчого напису, визнати таким, що не підлягає виконанню. Однак, під час ухвалення заочного рішення не було вирішено питання про стягнення судового збору.

Згідно із п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені ставки судового збору, розмір яких, з урахуванням прожиткового мінімуму, з 01.01.2026 становить: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 331 грн 20 коп.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати, що споживачі не мають пільги щодо сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Такої правової позиції дотримується в своїй постанові від 19 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 743/1481/21, провадження № 61-7362св22.

Отже, при зверненні до суду з вищевказаним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору у вищевказаному розмірі за подачу позовної заяви немайнового характеру.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст.141 ЦПК України ).

Враховуючи вищевикладене те, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судовий збір.

Керуючись ст.258,259,263-265,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Н.А.Медведєва