Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №641/5564/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №641/5564/26

Суддя: Музиченко В. О.

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/602/2026 Справа № 641/5564/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221150000178 від 21.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично знаходиться в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 02.10.2019 року за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 01.08.2019 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 25.07.2022 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Октябрьського районного суду м. Полтави від 02.10.2019 року до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, звільнений 17.11.2023 року після відбуття строку покарання;

- вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- вирком Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за цим вироком і вироком Новобаварського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 року до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців позбавлення волі;

- вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 07.08.2026 року за ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 року більш суворим за даним вироком, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 8 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 20.02.2026, в період з 18:00 год. по 18:30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись у під`їзді другого поверху житлового будинку АДРЕСА_3 , побачив у коридорі під`їзду велосипед торгової марки «Fort», моделі «Spectrum 27,5 MD 19», з номером рами НОМЕР_2 , який потерпілий ОСОБА_5 залишив без нагляду. У цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий, злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого до теперішнього часу, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед торгової марки «Fort», моделі «Spectrum 27,5 MD 19», з номером рами 732881, вартість якого відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи складає 10 158 грн., який належить ОСОБА_5 ..

Після чого, ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, обернувши його на свою користь та у подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 10 158 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину за 4 ст. 185 КК України визнав, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення-злочину, як зазначено вище, щиро розкаявся у скоєному.

Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_5 надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі та можливість розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Покарання просив призначити на розсуд суд.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення-злочину в судовому засіданні доведена повністю.

Суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчинениому кримінальному правопорушенні-злочині.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернув увагу на те, що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу,що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, не є особою з інвалідністю, не працюючий, з середньою спеціальною освітою, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує відомості про його особу, пом`якшуючу та обтяжуючу покарання обставину, бере до уваги, що правопорушення-злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, і вважає, що він повинен нести покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

На думку суду, саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений вчинив злочин до ухвалення вироку Шевченківським районним судом міста Харкова від 07.08.2026, суд при призначенні покарання застосовує положення ч. 4 ст. 70 КК України та при призначенні покарання за сукупністю злочинів обирає принцип часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-26/5302-ТВ від 02.03.2026 року в розмірі 2 674,20 гривень належить стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 9 (дев`яти) місяців прозбавленя волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду міста Харкова від 07.08.2026 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком рахувати з 15.09.2026 року.

Відповідно до ст. 72 КК України ОСОБА_4 , зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21.05.2026 по 14.09.2026, включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-26/5302-ТВ від 02.03.2026 року в розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Речові докази, а саме:

-чек № 5244748344 від 18.09.2025 року на 1 арк., а також паспорт велосипеда від 18.09.2025 року на 2 арк. – вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5 згідно розписки;

-компакт диск торгівельної марки «Axent» DVD-R 4.7 gb., з фотозображенням з назвою «85ccda38-c436-41b-95a6-bb89455d0c26», формату «JPG», розміром 319 КБ. – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-компакт диск торгівельної марки «Axent» DVD-R 4.7 gb., з відеофайлом «01010001829000001», розміром 1 039 155 КБ., довжиною відеозапису 1 год. 10. Хв. 26 сек. – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Слобідський районний суд міста Харкова, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя - ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua