Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №953/5686/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5686/26

н/п 2/953/3712/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 67133,17 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 87674,60 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що він працював у Державному підприємствы «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» на посаді головного фахівця із слабкострумових систем та контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. 15 травня 2025 року був звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за віком. В день звільнення заробітна плата не була йому виплачена, а, відтак, відповідач зобов`язаний виплатити відповідачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощено позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).

Позивач у судовому засіданні просив позов задовольнити за підстав викладених у позовній заяві.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, зважаючи на наступне.

15 травня 2025 року ОСОБА_1 наказом №41/К від 14.05.2025 звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за віком відповідно до п. 8 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Під час знаходження ОСОБА_1 у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 67133,17 грн, що підтверджується довідкою, яка видана відповідачем від 16.07.2025 № 11-Б/21. Матеріали справи не містять відомостей щодо сплати зазначеної заробітної плати на користь позивача на день розгляду справи.

Частиною першої статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні визначена в статті 117 КЗпП України, зокрема, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відтак, із зазначених положень вбачається, що відповідальність роботодавця пов`язується із дотриманням останнім строків розрахунку при звільненні, які визначені статтею 116 КЗпП України.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за шість місяців.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року - середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суд зауважує, системний аналіз пункту 3 Порядку № 100 та пункту 164.6 статті 164 ПК України дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів (п. 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19).

Відповідно до довідки ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» від 16.07.2025 № 11-Б/21 нарахована заробітна плата за березень 2025 - 14500,00 грн., за квітень 2025 – 14500,00 грн.

З роздруківки ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 вбачається, що позивач у березні 2025 працював 21 день та йому нараховано за березень 2025 заробітна плата у розмірі 14500,00 грн, у квітні 2025 працював 22 дні та нарахована заробітна плата за квітень 2025 - 14500,00 грн.

Отже, сума середньоденної плати становить: 674,42 грн.

Здійснивши розрахунок сум, належних позивачу при звільненні на підставі ст. 47, 117 КЗпП, відповідно до Порядку, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 87674,60 грн компенсації середнього заробітку за шість місяців затримки, тобто 130 робочих днів.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вимогу про стягнення сум, що належать позивачу при звільнені позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір 1064,96 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що становить 1064,96 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 67133,17 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 87674,60 грн з утриманням із зазначених сум установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути з Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» на користь Держави судовий у розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складено 15.09.2026

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: Державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості», місцезнаходження: м. Харків, вул. Сумська, б. 60, ЄДРПОУ 00188334

Суддя Кіндер В.А.