Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №953/12401/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12401/25

н/п 2/953/783/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., представника позивача адвоката Іванової О.І., розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Іванову О.І. звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне майно останнього, зокрема, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль KIA RIO, номерний знак НОМЕР_1 . Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гнилицькою Т.В. у жовтні 2025 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з пропуском, встановленого законодавством, строку на прийняття спадщини.

Як на поважність підстав пропуску шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що в кінці 2024 року виїхав за кордон у Австрію після чого спілкування із померлим припинилося. Про смерть ОСОБА_2 позивач дізнався через свого батька ОСОБА_3 у жовтні 2025 року у зв`язку із недобросовісністю ОСОБА_4 , який здійснював догляд за ОСОБА_2 , та не повідомив про смерть спадкодавця із корисливих мотивів. Позивач стверджує, що необізнаність про смерть позикодавця в результаті недобросовісності дій інших осіб зумовила несвоєчасне його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

23 квітня 2026 року від представника Харківської міської ради надійшли пояснення, в яких вона просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що звернення позивача до суду із вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є передчасним, оскільки у матеріалах позовної заяви відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 03 грудня 2025 року прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2026 року витребувано у нотаріуса відомості з спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник Харківської міської ради не з`явився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Представник відповідача про причини своєї неявки не повідомив, заяв або клопотань до суду від відповідача не надходило.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років (а.с. 13). Дружина спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво НОМЕР_2 ).

Дітьми подружжя ОСОБА_6 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво НОМЕР_3 ) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво НОМЕР_4 ).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер НОМЕР_6 , зазначена квартира на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , який успадкував частки ОСОБА_5 , ОСОБА_7 після їх смерті, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.05.2026 (№ довідки: 479339564).

За відомостями роз`яснення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гнилицької Т.В. від 29 жовтня 2025 року № 38/01-16, нотаріус вважає, що така нотаріальна дія, як видача свідоцтва про право за законом не може бути вчинена у зв`язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_1 пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, так як не був зареєстрований на момент смерті із спадкодавцем та не подав заяву про прийняття спадщини після смерті діда, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав суду покази, відповідно до яких ОСОБА_1 виїхав за межі України в кінці 2024 року. Після смерті дружини, доньки спадкодавця, спілкування із ОСОБА_2 було епізодичним. Про смерть спадкодавця дізнався у жовтні 2025 року від ОСОБА_4 , який проживав у Харкові та здійснював догляд за спадкодавцем.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав суду покази, відповідно до яких допомагав померлому в останні роки життя за дорученням позивача. Про смерть ОСОБА_2 своєчасно не поінформував позивача, оскільки вважав, що зможе успадкувати майно ОСОБА_2 , так як здійснював догляд за померлим.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення на підставі ч. 1 ст. 1266 ЦК України та дійсно пропустив строк прийняття спадщини, чим порушила вимоги частини першої статті 1270 ЦК України, де визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Суд зауважує, оформлення відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відповіді на заяву, а не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не змінює суті такого документу нотаріуса і зводиться до відмови заявнику у видачі свідоцтва (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 201/1883/21).

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд розцінює наявний в матеріалах справи лист приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гнилицької Т.В. від 29 жовтня 2025 року № 38/01-16 як фактичну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із частиною три статті 1272 ЦК України, суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).

Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначено, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку (постанова Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 334/6052/21).

Судом встановлено, виїзд позивача за межі міста Харкова, а в кінці 2024 року за межі України, що спричинило припинення спілкування із спадкодавцем, зумовлений загальновідомим фактом військової агресії рф проти України, що негативно вплинуло в Україні на всі суспільні відносини. Необізнаність позивача про смерть спадкодавця була наслідком недобросовісних дій ОСОБА_4 , який здійснював догляд за спадкодавцем за дорученням позивача, однак не повідомив про смерть ОСОБА_2 з особистих корисливих мотивів.

Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини сплинув 09 серпня 2026 року, та до нотаріуса з даним позовом позивач звернувся у жовтні 2025 року, тобто трохи більше ніж через два місяці після вказаної дати, що не є значним часовим проміжком.

Відтак, вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилався позивач, конкретні обставини справи (відсутність інших спадкоємців, незначний пропуск строку, необізнаність позивача із фактом смерті через недобросовісність дій іншої особи), суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті діда та необхідність визначення йому на підставі частини 3 статті 1272 ЦК України додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, вул. майдан Конституції, 7;

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Суддя Кіндер В.А.