Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №488/3192/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3192/26

Провадження № 2-о/488/91/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О.,

представника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа: Миколаївська міська рада, Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дубова Тетяна Іванівна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця - ОСОБА_2 звернулася до суду із даною заявою, в обґрунтування якої зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві Миколаївської області помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:

-квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13 липня 2016 року;

-транспортні засоби, які зареєстровані на ім`я спадкодавця: марка: DAF, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , дата реєстрації: 12.02.2022р., ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 , та марка: SCHMITZ, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , дата реєстрації: 08.06.2023р., ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_4 .

Спадкодавець на випадок своєї смерті заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом є заявниця, яка спадщину прийняла, оскільки на час відкриття спадщини фактично проживала разом із спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_2 .

Заявниця зазначила, що спадкова маса, яка складається з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та вищевказаних транспортних засобів, є спільною сумісною власністю з ОСОБА_3 відповідно до вимог, передбачених нормами Сімейного кодексу України: ст., ст. 60, 61, 69, 70.

13 травня 2026 року заявниця, як спадкоємець першої черги за законом, звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дубрової Тетяни Іванівни із заявою про прийняття спадщини.

Однак у прийнятті та реєстрації вказаної заяви їй було відмовлено, що підтверджується роз`ясненням приватного нотаріуса Дубрової Т.І. № 19/01-16 від 13 травня 2026 року.

Підставою для відмови стали обставини пропуску заявницею встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутність у нотаріуса документів, які б підтверджували факт прийняття нею спадщини.

У роз`ясненні чинного законодавства від 13 травня 2026 року приватний нотаріус Дуброва Т.І. зазначила, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України законодавством встановлено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття.

Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, за розрахунком нотаріуса, закінчився 07 травня 2026 року.

Водночас заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 13 травня 2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку, та не надала документів, які б підтверджували факт прийняття нею спадщини.

Також у вказаному роз`ясненні нотаріус послалася на частину першу статті 1272 Цивільного кодексу України та положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких спадкоємець, який протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини та не проживав постійно разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що не прийняв спадщину.

З огляду на викладене приватним нотаріусом Дубровою Т.І. заявниці рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, та/або встановлення факту її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявниця вважає, що постійно проживала разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 , а тому відповідно до вимог законодавства є такою, що прийняла спадщину.

У зв`язку з відсутністю реєстрації її місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем виникла необхідність у встановленні зазначеного факту в судовому порядку.

Посилаючись на вищевикладене, заявниця просить суд встановити юридичний факт - факт постійного проживання її, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в квартирі АДРЕСА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Миколаєві Миколаївської області, на час відкриття спадщини.

В судове засідання заявниця не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник заявника - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Заінтересовані особи - Миколаївська міська рада та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дубова Т.І. надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч., ч. 1, 2, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст., ст. 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

З огляду на положення наведеної норми Закону, Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Як зазначено у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без реєстрації місця проживання, має право у судовому порядку встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час його смерті.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 21.02.2018 року по цивільній справі №317/2329/15-ц та від 28.02.2018 року по цивільній справі № 633/344/16-ц.

Таким чином, аналізуючи надані заявницею докази, приймаючи до уваги їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, та беручи до уваги ту обставину, що заявниця позбавлена можливості у досудовому порядку вирішити заявлене питання, а встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для неї юридичне значення і необхідне для оформлення права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що відкрилось після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ч.1, ч.2 ст. 293, 294, п.1 ч.1 ст. 315 -316, 318-319 ЦПК України, п.п. 1-4, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року з змінами „Про судову практику у справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Керуючись ст.ст. 258-259, 264-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в квартирі АДРЕСА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Миколаєві Миколаївської області, на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_2 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_5 ; паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 08.10.1997р. Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Заінтересована особа: Миколаївська міська рада, 54001, місто Миколаїв, вулиця Адміральська, №20; код ЄДРПОУ юридичної особи: 26565573.

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дуброва Тетяна Іванівна, 54052, Миколаївська область, місто Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, будинок №340/1Б.

Суддя Л.І. Селіщева