Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №488/285/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/285/26

Провадження № 2/488/1423/26 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої судді по справі — Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання – Гейко І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» звернувся до суду із даним позовом до відповідача – ОСОБА_1 , в обґрунтування якого вказав, що 23 липня 2019 року Відповідач уклав з АТ «УКРСИББАНК», правонаступником якого є Позивач, Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95493301000, а 18 квітня 2019 року Відповідач уклав з АТ «УКРСИББАНК», правонаступником якого є Позивач, Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95304007000.

Відповідно до умов зазначених договорів Банк надав позичальнику кредити, а позичальник зобов`язався повернути кредити та сплачувати плату за користування ними відповідно до умов договорів та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків.

Позивач зазначив, що кредити було надано відповідачу для особистих потреб, на споживчі цілі, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договорами належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову утворилась заборгованість на загальну суму 129 197,36 грн.

Через відмову відповідача в позасудовому порядку відшкодувати заборгованість за Договорами, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом, у якому він просить стягнути заборгованість та судовий збір, сплачений при подачі позову.

Ухвалою судді від 02.02.2026 р. було відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позов і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження.

Відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відповідач скористався своїм процесуальним правом подавши відзив на позовну заяву

У відзиві відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність заявленої до стягнення заборгованості.

Зазначав, що позивач не надав належних та допустимих доказів фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, їх руху, здійснених платежів та формування заборгованості за кредитними договорами № 95304007000 від 18 квітня 2019 року та № 95493301000 від 23 липня 2019 року.

На думку відповідача, надані позивачем реєстри боржників та розрахунок заборгованості самі по собі не підтверджують розмір боргу, а належними доказами таких обставин є, зокрема, первинні бухгалтерські документи та виписки за рахунками.

Крім того, відповідач зазначав, що позивач не надав акту приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу № 1307-Ф від 13 липня 2020 року, хоча відповідно до умов цього договору перехід права вимоги пов`язувався з підписанням такого акту, у зв`язку з чим ставив під сумнів набуття позивачем права вимоги до відповідача.

Також просив стягнути з позивача понесені та очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. Судове засідання проводити за його відсутність.

Представник позивача в свою чергу подав відповідь на відзив, який долучений до матеріалів справи та в якому позов підтримав у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що заборгованість відповідача підтверджується кредитними договорами та розрахунком заборгованості, наявном в матеріалах справи.

Також позивач заперечив доводи відповідача щодо відсутності акта приймання-передачі прав вимоги, зазначивши, що його копію було подано разом із позовною заявою.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач заперечив проти їх стягнення у заявленому розмірі 8 000 грн., посилаючись на їх неспівмірність та відсутність належних доказів фактичного понесення таких витрат.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року за клопотанням позивача витребувано у АТ «Укрсиббанк» виписку про рух коштів за рахунками відповідача та розрахунок заборгованості за кредитними договорами.

На виконання зазначеної ухвали суду АТ «Укрсиббанк» надало витребувані документи, які долучено до матеріалів справи.

Вказані докази підлягають оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності для підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За такого, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Судом встановлено, що 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95304007000.

Також 23 липня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95493301000.

Відповідно до умов зазначених договорів Банк надав відповідачу кредитні кошти, а останній зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти й інші платежі відповідно до умов договорів та Правил споживчого кредитування.

Згідно ст.ст. 526-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК У країни, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

13 липня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ОЛКОМ – ЛІЗИНГ» укладено Договір факторингу № 172, на підставі якого до ТОВ «ОЛКОМ – ЛІЗИНГ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

13 липня 2020 року між ТОВ «ОЛКОМ – ЛІЗИНГ» та ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» укладено Договір факторингу № 1307-Ф, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 1307-Ф за Договором № 95493301000 визначено заборгованість у розмірі 103 570,84 грн., а за Договором № 95304007000 визначено заборгованість у розмірі 25 626,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умовам кредитних договорів Відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить за Договором № 95493301000 у розмірі 103 570,84 грн., з яких:

78 753,26 грн. — заборгованість за основним боргом,

24 069,58 грн. — заборгованість за процентами,

748,00 грн. — заборгованість за комісіями.

За Договором № 95304007000 у розмірі 25 626,52 грн., з яких:

18 181,99 грн. — заборгованість за основним боргом,

6 944,53 грн. — заборгованість за процентами,

500,00 грн — заборгованість за комісіями.

Таким чином, загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості за двома кредитними договорами становить 129 197,36 грн.

Разом з тим, заперечення відповідача щодо недоведеності факту отримання кредитних коштів, розміру заборгованості та відсутності належних доказів руху коштів суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На виконання ухвали суду від 20 квітня 2026 року АТ «УКРСИББАНК» надало суду виписки про рух коштів за рахунками відповідача та розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 95304007000 від 18 квітня 2019 року та № 95493301000 від 23 липня 2019 року.

Зазначені документи підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів, здійснення за ними операцій, наявність платежів відповідача та формування заборгованості за відповідними кредитними договорами.

Розмір заборгованості, визначений позивачем, узгоджується з даними, що містяться у наданих Банком документах та Реєстрі боржників, переданому за договорами факторингу.

Доказів на спростування зазначених розрахунків, зокрема доказів погашення заборгованості у більшому розмірі, ніж враховано позивачем, відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на те, що надані позивачем документи не підтверджують фактичного отримання ним кредитних коштів, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, а саме кредитними договорами, документами щодо руху коштів за рахунками відповідача, розрахунками заборгованості та документами, що підтверджують перехід права вимоги.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позову та правильності визначеного позивачем розміру заборгованості, не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.

Щодо доводів відповідача про відсутність у матеріалах справи акта приймання-передачі прав вимоги суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ОЛКОМ – ЛІЗИНГ» укладено Договір факторингу № 172, а цього ж дня між ТОВ «ОЛКОМ – ЛІЗИНГ» та ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» укладено Договір факторингу № 1307-Ф.

Вказаними правочинами передбачено перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за спірними кредитними договорами. Відповідні права вимоги конкретизовані у Реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу та містить відомості щодо відповідача і розміру заборгованості за кожним кредитним договором.

Таким чином, позивачем підтверджено набуття права вимоги до відповідача, а відсутність окремого документа, на який посилається відповідач, сама по собі не спростовує факту переходу права вимоги, якщо такий перехід підтверджується сукупністю інших належних та допустимих доказів.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» є належним кредитором за спірними зобов`язаннями та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Суд також бере до уваги, що відповідачем не заперечується сам факт укладення ним кредитних договорів з АТ «УКРСИББАНК», проте належних доказів повного чи часткового виконання своїх зобов`язань у заявленому позивачем обсязі відповідачем не надано.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт виникнення у відповідача грошових зобов`язань, факт їх неналежного виконання, перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», а також розмір заборгованості за кожним із кредитних договорів.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 129 197,36 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, підтвердженому матеріалами справи.

Щодо заявленої відповідачем вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. суд зазначає, що з огляду на задоволення позову в повному обсязі правові підстави для покладення таких витрат на позивача відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 129 197,36 грн., а саме:

-за Договором № 95493301000 від 23.07.2019 року в сумі 103 570,84 грн., з яких:

78 753,26 грн. — заборгованість за основним боргом,

24 069,58 грн. — заборгованість за процентами,

748,00 грн. — заборгованість за комісіями.

-за Договором № 95304007000 від 18.04.2019 року у розмірі 25 626,52 грн., з яких:

18 181,99 грн. — заборгованість за основним боргом,

6 944,53 грн. — заборгованість за процентами,

500,00 грн — заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СУПЕРІУМ», адреса: Україна, 04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23 А, нежитлове приміщення №35А, ЄДРПОУ 4202415. Відповідач — ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Л.І. Селіщева